Постанова

від 04.10.2016 по справі 924/676/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р. Справа № 924/676/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 21.09.2016р.

відповідача: ОСОБА_2 - представника за довіреністю від 12.08.2015р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "Екометал"

на рішення господарського суду Хмельницької області від 08.08.16 р.

у справі № 924/676/16 (суддя Гладюк Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД", м Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "ЕКОМЕТАЛ", м. Красилів, Красилівський р-н., Хмельницька обл.

про стягнення 664 386,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08 серпня 2016 року у справі №924/676/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" до товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "ЕКОМЕТАЛ" про стягнення 664 386,51 грн. задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "ЕКОМЕТАЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" 586 869,85 грн. основної заборгованості, 18 829, 67 грн. пені, 58 686, 99 грн. штрафу та 9 965, 80 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "ЕКОМЕТАЛ" звернулося із апеляційною скаргою, вважає, що при винесенні рішення суд порушив процесуальні норми, а саме: ст.ст. 4-2, 4-3, 44 Господарського процесуального кодексу України, а також неправильно застосував матеріальні норми права, зокрема: ст.ст. 549, 551, 610, 692 Цивільного кодексу України.

Звертає увагу суду на те, що 04 травня 2016 року ТОВ «СП «ЕКОМЕТАЛ» двома платежами у розмірі, відповідно, 77 500,00 грн. та 122 500, 00 грн. на загальну суму - 200 000,00 грн. була виконана оплата на користь позивача і в межах відведених пунктом 1 додаткової угоди № 2 до договору поставки №01/151/15 від 29 квітня 2015 року 20 робочих днів з дати поставки товару всього на суму - 786 869, 85 грн., яка мала місце: 05.05.2016р. згідно видаткової накладної №Ц-000020518 на суму 315 292, 50 грн., 12 травня 2016 року згідно видаткової накладної № Ц-000021591 на суму 126 372, 59 грн., 17 травня 2016 року згідно видаткової накладної № Ц-000022731 на суму 345 204, 76 грн.

При цьому різниця між загальною вартістю поставленого товару та виконаною оплатою становить 586 869,85 грн., яку суд помилково визначив як прострочену заборгованість.

З посиланням на ст. ст. 692, 1057 Цивільного кодексу України, пп.14.1.245 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України не погоджується із таким висновком, оскільки він не обґрунтований правовими нормами, що визначають комерційне кредитування та матеріалами справи №924/676/16.

З посиланням на додаткову угоду №2 вказує, що загальна неоплачена вартість поставленого товару за цим договором не може перевищувати 600 000 грн. 00 коп., а розмір наявної заборгованості відповідача становить 586 869,85 грн., що є допустимим розміром неоплаченої вартості поставленого товару, в розумінні пункту 1 додаткової угоди № 2 до договору поставки №01/151/15 від 29 квітня 2015 року.

Звертає увагу, що відповідальність за несвоєчасне погашення заборгованості за товарним кредитом умовами договору поставки не передбачена, окремо в додаткових угодах до цього ж таки договору поставки сторонами не встановлювалась.

В силу викладеного, скаржник вважає, що у позивача станом на день пред'явлення позову у справі № 924/676/16 відсутні передумови для звернення в суд з подібними вимогами, оскільки строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем за умовами пункту 1 додаткової угоди № 2 до договору поставки № 01/151/15 від 29 квітня 2015 року є таким, що не настав, а відповідно - зі сторони відповідача відсутні порушення зобов'язання, в розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Крім того, з посиланням на ст.ст. 549, 551 ЦК України вказує, що позивач не має права нараховувати неустойку, оскільки останньому не завдано ніяких збитків в умовах взаємно погодженого товарного кредиту по пункту 1 додаткової угоди № 2 до договору поставки №01/151/15 від 29 квітня 2015 року.

Просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 08.08.2016р. у справі №924/676/16 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзиву на апеляційну скаргу позивач не надав, що відповідно до ч.2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представник відповідача ОСОБА_2 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 08.08.2016 р. у справі № 924/676/16 незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що відповідно до додаткової угоди № 2 загальна заборгованість по поставленому товару за договором поставки № 01/151/15 від 29.04.15 р. не може перевищувати 600 000 грн., а розмір наявної заборгованості ТзОВ спільне підприємство "Екометал" становить 586 869,85 грн., що є допустимим розміром неоплаченої вартості поставленого товару, в розумінні пункту 1 додаткової угоди № 2 до договору поставки № 01/151/15 від 29.04.2015 р.. Поставка здійснювалася на умовах товарного кредиту.

Представник позивача ОСОБА_1В заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 08.08.2016 р. у справі № 924/676/16 є законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Також зазначив, що договором не передбачено поставку товару на умовах товарного кредиту, оскільки проценти за користування товарним кредитом не були встановлені.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 29 квітня 2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" та Товариством з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "ЕКОМЕТАЛ" укладено договір поставки №01/151/15.

Відповідно до п. 1.1 даного договору постачальник зобов'язується протягом строку дії договору, в порядку і на умовах, встановлених цим договором, продати та передати у власність покупця металопродукцію, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

Ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається в специфікаціях або рахунках - фактурах постачальника, які є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.2 договору).

Згідно із п. 2.1 договору поставка товару здійснюється партіями, на умовах EXW, склад постачальника - м. Київ, Саперно- Слобідський проізд, 4, відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року, з врахуванням внутрішньодержавного характеру договору, якщо інші умови поставки не вказані в рахунку - фактурі/Специфікації постачальника або в інших додатках до цього договору. В разі виникнення розбіжностей між текстом договору та термінологією "Інкотермс", перевага надається тексту договору.

У п. 2.2 договору сторони погодили, що товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на відповідну партію товару .

Відповідно до п. 3.1 договору постачальник зобов'язується передати покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти в пункті поставки товару (п.2.1. договору), погоджений для поставки товар протягом 4 (чотирьох) робочих днів після зарахування на поточний рахунок постачальника 50% вартості товару, сплаченої відповідно до п.4.3 договору, за погоджену до поставки партію товару, якщо інше не встановлено у специфікації.

П. 4.1 договору визначено, загальна вартість цього договору складає суму поставленого товару, яка зазначена в усіх рахунках - фактурах/Специфікаціях цього договору.

Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі або у рахунках - фактурах/Специфікаціях на кожну окрему партію товару. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.2 договору).

Пунктом 4.3 договору передбачено що покупець здійснює оплату за погоджену до поставки партію товару наступним чином:

- попередня оплата в розмірі 50% вартості товару сплачується покупцем протягом 2 (двох) робочих днів з моменту виставлення постачальником рахунку - фактури на погоджену сторонами партію товару;

- решта 50% вартості товару покупець оплачує постачальнику протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з дати поставки відповідної партії товару.

Загальна неоплачена вартість поставленого товару за цим договором не може перевищувати суми в розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4.5 договору постачальник має право направити покупцю акт звірки розрахунків, а покупець зобов'язаний підписати такий акт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання та один екземпляр акту відправити постачальнику. В разі якщо покупець у вказаний строк не надішле підписаний акт або мотивовані зауваження, такий акт вважається підписаним покупцем.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України (п. 5.1 договору).

Згідно із п. 5.2 договору за порушення строків оплати товару, встановлених в п. 4.3 цього договору та додатках до нього покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання, від несвоєчасної сплаченої суми, за кожен день прострочення.

У п. 5.3 договору вказано, що покупець за прострочення строків оплати більше, ніж на 30 календарних днів сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від вартості несплаченого товару.

Відповідно до п. 5.6 договору у разі наявності заборгованості покупця перед постачальником за раніше поставлений товар або в разі порушень покупцем умов цього договору постачальник має право призупинити поставку товару покупцеві за цим договором без сплати покупцю будь - яких штрафних або компенсаційних виплат та/або застосувати до покупця оперативно - господарські санкції, передбачені Господарським кодексом України.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором. Якщо за двадцять календарних днів до закінчення строку дії даного договору будь - яка із сторін письмово не попередить іншу сторону про припинення дії договору або між сторонами не буде укладено новий договір, даний договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах (п. 8.1 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору усі додатки, зміни і доповнення до цього договору дійсні і є його невід'ємними частинами тільки в тому випадку, якщо вони виконані у письмовій формі і підписані належним чином уповноваженими представниками обох сторін.

Договір складений у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу (п.9.5 договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено їх печатками.

15 червня 2015р. та 27 липня 2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" та Товариством з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "ЕКОМЕТАЛ" були підписані додаткові угоди до договору поставки №01/151/15 від 29 квітня 2015 року №1 та №2, відповідно.

Пунктом 1 додаткової угоди №1 визначено викласти п.4.3 договору поставки №01/151/15 від 29 квітня 2015 року в наступній редакції: "покупець сплачує вартість товару протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати поставки товару, якщо інше не зазначено у рахунку - фактурі/Специфікації. Загальна неоплачена вартість поставленого товару за цим договором не може перевищувати суму в розмірі 280 000 (двісті вісімдесят тисяч) грн. 00 коп."

Пунктом 1 додаткової угоди №2 визначено викласти п.4.3 договору поставки №01/151/15 від 29 квітня 2015 року в наступній редакції: "покупець сплачує вартість товару протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати поставки товару, якщо інше не зазначено у рахунку - фактурі/Специфікації. Загальна неоплачена вартість поставленого товару за цим договором не може перевищувати суму в розмірі 600 000 (шістсот тисяч) грн. 00 коп."

Додаткові угоди підписано обома сторонами та скріплено їх печатками.

Поставка товару позивачем на суму 786 869, 85 грн. та прийняття його відповідачем підтверджується видатковими накладними: від 5 травня 2016р. № Ц-000020518 на суму 315 292, 50 грн.; від 12 травня 2016р. № Ц-000021591 на суму 126 372, 59 грн., від 17 травня 2016 року № Ц-000022731 на суму 345 204, 76 грн., а також довіреностями № 62 від 05.05.2016 та № 65 від 16.05.2016. Накладні підписані обома сторонами. Зокрема, у графі „ВідвавнтаживВ» підписані представником позивача та скріплені його печаткою, у графі „ОтримавВ» - підписом представника позивача та його печаткою. Підстава проведення господарської операції, як зазначено в накладних, є договір №01/151/15 від 29 квітня 2015 року.

Як убачається із позовної заяви та акта звірки взаємних розрахунків, складених позивачем у односторонньому порядку, останній підтверджує часткову оплату відповідачем поставленого товару за договором №01/151/15 від 29 квітня 2015 року на суму 200 000, 00 грн.

18.07.2016р., у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 29.04.2015р. №01/151/15, додаткових угод до нього №1,2 від 15.06.2015р. та 27.07.2015р., позивач, керуючись ст.ст. 173 - 175, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 610, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "ЕКОМЕТАЛ" про стягнення 664 386,51 грн., з яких 586869,85 грн. - борг, 18829,67 грн. - пеня, 58686,99 грн. - штраф.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Хмельницької області від 08 серпня 2016 року у справі №924/676/16 позов товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" до товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "ЕКОМЕТАЛ" про стягнення 664 386,51 грн. задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "ЕКОМЕТАЛ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" 586 869,85 грн. основної заборгованості, 18 829, 67 грн. пені, 58 686, 99 грн. штрафу та 9 965, 80 грн. витрат зі сплати судового збору.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з огляду на таке.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом установлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору поставки.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі договору поставки №01/151/15 від 29.04.2015р., ТОВ "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" поставило ТОВ СП "ЕКОМЕТАЛ" металопродукцію, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними: від 5 травня 2016р. № Ц-000020518 на суму 315 292, 50 грн.; від 12 травня 2016р. № Ц-000021591 на суму 126 372, 59 грн., від 17 травня 2016 року № Ц-000022731 на суму 345 204, 76 грн., а також довіреностями № 62 від 05.05.2016р. та №65 від 16.05.2016р..

Відповідно до додаткової угоди №2 від 27.07.2015р., яка є невід'ємною частиною договору, сторони змінили п. 4.3 договору наступним чином: "покупець сплачує вартість товару протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати поставки товару, якщо інше не зазначено у рахунку - фактурі/Специфікації. Загальна неоплачена вартість поставленого товару за цим договором не може перевищувати суму в розмірі 600 000 (шістсот тисяч) грн. 00 коп.".

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України).

Із матеріалів справи убачається, позивач (у позовній заяві) та відповідач (у апеляційній скарзі) вказують на часткову оплату поставленого товару за договором №01/151/15 від 29 квітня 2015 року на суму 200 000, 00 грн.

Разом з тим, як зазначалося вище, позивач поставив товар відповідно до видаткових накладних від 5 травня 2016р. № Ц-000020518 на суму 315 292, 50 грн.; від 12 травня 2016р. № Ц-000021591 на суму 126 372, 59 грн., від 17 травня 2016 року № Ц-000022731 на суму 345 204, 76 грн..

Отже, враховуючи часткову оплату вартості товару у сумі 200 000,00 грн., заборгованість згідно вищевказаних накладних: від 5 травня 2016р. складає 115 292,50 грн. (315 292, 50 грн. - 200 000,00 грн.), від 12 травня 2016р. - 126 372, 59 грн. та від 17 травня 2016 року - 345 204, 76 грн., разом - 586 869,85 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач зі свого боку порушив зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 586 869,85 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Скаржник, посилаючись на додаткову угоду №2 від 27.07.2015р., у якій п. 4.3. договору поставки №01/151/15 від 29 квітня 2015 року викладено в наступній редакції: "Покупець сплачує вартість товару протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати поставки товару, якщо інше не зазначено у рахунку - фактурі/Специфікації. Загальна неоплачена вартість поставленого товару за цим договором не може перевищувати суму в розмірі 600 000 (шістсот тисяч) грн. 00 коп.», зазначає, що заборгованість не перевищує суму 600 000, 00 грн., оскільки складає 586 869,85 грн.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що поставка товару здійснювалася на умовах товарного кредиту.

Як зазначалося, п. 4.3 договору передбачено оплату отриманого товару з відстроченням платежу - протягом 20 робочих днів з дати поставки товару, якщо інше не зазначено в рахунку - фактурі/специфікації, що відповідає нормам ч. 1 ст. 694 ЦК України, та інше договором не передбачене.

Апеляційний господарський суд зауважує, що наявність як у договорі, так і в додаткових угодах №№1,2 умови щодо існування граничної неоплаченої суми вартості поставленого товару, на яку вказує скаржник у своїй апеляційній скарзі, не звільняє останнього від виконання п. 4.3 договору щодо строків оплати за поставлений товар протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати поставки товару.

Також, відповідачем не взято до уваги, що п. 5.6 договору поставки передбачено: "У разі наявності заборгованості покупця перед постачальником за раніше поставлений товар або в разі порушень покупцем умов цього договору постачальник має право призупинити поставку товару покупцеві за цим договором без сплати покупцю будь - яких штрафних або компенсаційних виплат та/або застосувати до покупця оперативно - господарські санкції, передбачені Господарським кодексом України".

Таким чином, перевищення заборгованості у розмірі 600 000,00 грн. надає право постачальнику призупинити поставку товару покупцеві.

На момент розгляду справи судом апеляційної інстанцій відповідачем не подано доказів на підтвердження сплати заборгованості у сумі 586 869,85 грн..

Враховуючи вищевикладене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 586 869,85 грн..

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 18829,67 грн. та 10% штрафу у розмірі 58686,99 грн..

Згідно з п. 5.2 договору за порушення строків оплати товару, встановлених у п. 4.3 договору та додатках до нього, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення.

Згідно з п. 5.3 договору покупець за прострочення строків оплати більше, ніж на 30 календарних днів, сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від вартості несплаченого товару.

В силу дії статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають такі правові наслідки як сплата неустойки (штрафу, пені).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 ЦК України).

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Нормами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи доведеність факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, позивачем правомірно нараховано пеню та штраф.

Як убачається із позовної заяви, позивач нараховує пеню за період з 04.06.2016р. по 15.07.2016р. на суму боргу 115292,50 грн. (накладна № Ц-000020518 від 05.05.2016р.), за період з 09.06.2016р. по 15.07.2016р. на суму боргу 126372,59 грн. (накладна № Ц-000021591 від 12.05.2016р.) та за період з 15.06.2016р. по 15.07.2016р. на суму боргу 345204,76 грн. (накладна № Ц - 000022731 від 17.05.2016р.), по кожній накладній окремо.

Проте, судова колегія не може погодитися із періодом нарахування пені на заборгованість по накладній № Ц-000021591 від 12.05.2016р..

Відповідно до додаткової угоди №2 від 27.07.2015р., покупець сплачує вартість товару протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати поставки товару, якщо інше не зазначено у рахунку - фактурі/Специфікації.

Так, як зазначалося, поставка товару відбувалася згідно видаткових накладних від 5 травня 2016р. № Ц-000020518 на суму 315 292, 50 грн.; від 12 травня 2016р. № Ц-000021591 на суму 126 372, 59 грн., від 17 травня 2016 року № Ц-000022731 на суму 345 204, 76 грн..

Отже, по вказаних накладних 20 денний термін (з урахуванням вихідних та святкових днів) спливає: накладна від 05.05.2016р. - 03.06.2016р., накладна від 12 травня 2016р. - 09.06.2016р. та накладна від 17 травня 2016 року - 14.06.2016р.

З огляду на наведене, правильним є нарахування пені з 04.06.2016р. по 15.07.2016р. на суму 115292,50 грн., у розмірі 4555,00 грн., з 10.06.2016р. по 15.07.2016р. на суму 126372,59 грн. - 4246,95 грн. та з 15.06.2016р. по 15.07.2016р. на суму 345204,76 грн.. - 9903,42 грн., разом - 18705,37 грн.

Таким чином, правомірним є стягнення пені у розмірі 18705, 37грн., а у стягненні 124,30 грн. слід відмовити.

Крім того, позивач у зв'язку із простроченням оплати товару більш, як 30 календарних днів (з позовом звернувся 18.07.2016р.), на підставі пункту 5.3 договору нарахував відповідачу штраф у розмірі 58686,99 грн..

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

Окрім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова Верховного Суду України від 27 квітня 2012 року у справі № 06/5026/1052/2011, постанова ВСУ від 06.11.13року за позовом ПАТ "Перший Український міжнародний банк").

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов.

Згідно п.1 ч.1 ст.208 та ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, сторони у письмовій формі погоджують умови договору.

Судова колегія, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 58686,99 грн. (586 869,85х10%), вважає його арифметично правильним.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи, не ґрунтуються на законодавстві.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що рішення суду першої інстанції є помилковим в частині задоволення позову щодо стягнення пені у повному обсязі, оскільки судом першої інстанції не було взято до уваги правильний період її нарахування.

Відповідно до п.п. 1,3 ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 08.08.2016р. у справі №924/676/16 слід змінити в частині стягнення пені у розмірі 18 829,67 грн. та витрат зі сплати судового збору, оскільки стягненню підлягає 18 705,37 грн., а у стягненні 124,30 грн. пені слід відмовити. В решті рішення підлягає залишенню без змін.

Згідно зі ст.49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "ЕКОМЕТАЛ" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 08.08.2016р. у справі №924/676/16 змінити, виклавши його резолютивну частину у такій редакції.

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "ЕКОМЕТАЛ (31000, Хмельницька обл., Красилівський р-н., м. Красилів, вул. Центральна, буд. 16, код 39524761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" (03039, м. Київ, Саперно - Слобідський проїзд, буд. 4, код 37412768) 586 869 грн. 85 коп. основної заборгованості, 18 705 грн. 37 коп. пені, 58 686 грн. 99 коп. штрафу та 9 963 грн. 93 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позову.

3. У стягненні 124 грн. 30 коп. пені відмовити."

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" (03039, м. Київ, Саперно - Слобідський проїзд, буд. 4, код 37412768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "ЕКОМЕТАЛ (31000, Хмельницька обл., Красилівський р-н., м. Красилів, вул. Центральна, буд. 16, код 39524761) 2 грн. 05 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.

5. Справу №924/676/16 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Петухов М.Г.