Ухвала

від 13.09.2016 по справі 757/44815/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44815/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 ,про накладення арешту на земельну ділянку, що розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223155400:03:016:0002 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,7499 га, яка на праві приватної власності належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи подане клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12013000000000148, внесеного 23.01.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи директором ТОВ «Кадастр ГЕО», у 2007р. створив, очолив, здійснював керівництво, та брав участь в період з 2007 по 2010р.р.у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, до складу якої залучив приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших не встановлених органом досудового розслідування осіб, невстановлених службових осіб Управління земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області, невстановлених службових осіб Державного підприємства відділу ДЗК в Обухівському районі.

Безпосереднє керівництво діями членів злочинної організації та їх зв`язок між собою ОСОБА_6 підтримував за допомогою мобільного зв`язку та особистих зустрічей. У ході здійснення своєї злочинної діяльності з метою уникнення викриття учасники угруповання дотримувались заходів конспірації, у тому числі, шляхом приховування фактичного змісту своїх телефонних розмов.

ОСОБА_6 , як організатор, безпосередньо здійснював загальне керівництво групою, розподіляв ролі між учасниками, підшукував потенційних покупців на земельні ділянки в Обухівському районі Київської області та виготовляв проектно-технічну документацію на земельні ділянки.

ОСОБА_7 , як приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу брала активну участь у вчиненні злочинною організацією кримінальних правопорушень, згідно розробленого плану дій та відведеної їй ролі, а саме посвідчувала завідомо підроблені договори купівлі-продажу земельних ділянок між членами злочинної організації та в подальшому з третіми особами, тим самим надаючи правочинам законності.

Невстановлені службові особи Управління земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області та невстановлені службові особи відділу ДЗК в Обухівському районі брали активну участь у вчиненні злочинною організацією кримінальних правопорушень, згідно розробленого плану дій та відведеної їм ролі, а саме підшукували земельні ділянки державної власності на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та достовірно знаючи, що вказані земельні ділянки у встановленому законодавством порядку не виділялись та у 2001 році державні акти на право власності не видавалися, вчинили дії по оформленню та реєстрації державних актів на землю, тим самим надаючи правочинам законності.

У ході досудового розслідування було встановлено, що у 2007 році члени злочинної групи незаконно таким чином заволоділи земельними ділянками в районі «Башта» смт.Козин Обухівського району Київської області, загальною площею 10 га.

В подальшому, з метою оформлення документів, які посвідчують право власності на вказані земельні ділянки, а саме - державних актів на право приватної власності на землю, внесення до системи державного кадастру вказаних в них земельних ділянок та присвоєння ним кадастрових номерів, у членів злочинної організації виник умисел на здійснення фіктивних правочинів, пов`язаних із перепродажем вказаних земельних ділянок між її членами.

З метою виконання злочинного плану, направленого на набуття права власності на зазначені земельні ділянки шляхом обману члени злочинної організації, діючи відповідно до відведених їм ролей, вчинили дії з укладання підроблених договорів купівлі-продажу зазначених земельних ділянок та в подальшому перепродали їх іншим громадянам.

Згідно інформації управління держгеокадастру в Обухівському районі ОСОБА_5 на даний час є власником 1/2 незаконно виділеної земельної ділянки з кадастровим номерам, 3223155400:03:016:0002 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,7499 га.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на праві спільної часткової власності належить по 1/2частки земельної ділянки, розташованої в смт.Козин Обухівського району Київської області, з кадастровим номерам: 3223155400:03:016:0002.

Таким чином, слідство має достатні підстави вважати, що земельна ділянка, якою на даний час володіє ОСОБА_5 , була об`єктом кримінально протиправних дій.

Посилаючись на те, що з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою припинення злочинної діяльності, є необхідність застосування щодо майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5 ,є речовим доказом у кримінальному провадженні, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт наявного на праві власності майна, що полягає у позбавленні ОСОБА_5 права на відчуження, розпорядження ним, слідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2 ст.172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна.

Заслухавши слідчого, який в судовому засіданні, посилаючись на вимоги ст. 98, ч. 2 ст. 170 КПК України, просив накласти арешт на земельну ділянку, як на предмет кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

За вимогами п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна будь-якої фізичної або юридичної особи допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказівза наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За вимогами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Вимогами ч. 11 ст.170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З огляду на вимоги ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

В клопотанні слідчого наявні достатні підстави для арешту 1/2 частки земельної ділянки, що розташованав смт.Козин Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223155400:03:016:0002 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,7499 га,оскільки вказана земельна ділянка є предметом кримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України,та органом досудового розслідування зібрано та надано слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження вчинення зазначеного кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінальних правопорушень внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт земельних ділянок, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчий суддя не вбачає.

Враховуючи те, що є достатні підстави вважати, що земельна ділянка, на яку просить накласти арешт слідчий, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, одержана внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідаєь критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також перебуває у власностіфізичної особи, до якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для накладення арешту на земельну ділянку, яка знаходиться у приватній власності ОСОБА_5 .

Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на 1/2 частку земельної ділянки, що розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області, з кадастровим номером 3223155400:03:016:0002 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,7499 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , шляхом заборони розпорядження нею.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про накладання арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1