Рішення

від 13.07.2006 по справі 16-06/4711

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                

Р І Ш Е Н Н Я           

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" липня

2006 р.                                   

                                                Справа № 

16-06/4711

Господарський

суд Черкаської області в складі: 

головуючого - судді Спаських Н.М.

при

секретарі: Захарова А.Г. ,   за участю

представників сторін:

позивача:

не з'явився

відповідача:

не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні  в м. Черкаси справу

за позовом Приватного підприємства "Крамаренко та сини"  до приватного підприємця ОСОБА_1   про 

стягнення  18 039,94 грн. ,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем

пред'явлено позов про стягнення з відповідача 15 000,00 грн. коштів, сплачених

за придбання екскаватора; 1 450,81 грн. інфляційних, 396,00 грн. процентів

річних,        1 193,13 грн. штрафу за

прострочення проведення розрахунків на підставі договору сторін № НОМЕР_1.

Позивач

направив суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач,

будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи

рекомендованим листом, в судове засідання не з'явився, поважних причин його

неявки суду не повідомив.

Суд

вважає можливим розглядати справу без представника  відповідача за наявними в ній матеріалами

відповідно до ст. 75 ГПК України.

        Дослідивши наявні в справі матеріали,

суд вважає, що позов підлягає до  повного

задоволення, виходячи з наступного:

           19 листопада 2004 року між сторонами

по справі було укладено договір № НОМЕР_1 купівлі-продажу,  у відповідності до умов якого відповідач на

користь позивача зобов'язався передати екскаватор ЮМЗ, а позивач - прийняти

його та сплатити 30 000,00 грн.

                 У відповідності до умов

договору позивач передоплатою сплатив відповідачу 15 000,00 грн., що

підтверджується наявною у справі випискою банку за 22.11.2004 року.          

       В зв'язку із поставкою неякісного

екскаватора, який неможливо використовувати за призначенням, позивач листами №

НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 вимагав від відповідача повернення 15 000,00

грн. коштів, сплачених за екскаватор.          

             Дані листи суд визнає вимогами,

направленими відповідачу в порядку ст. 530 ЦК України, оскільки обов'язкова

форма такої вимоги чинним законодавством не передбачена.

                  Доказів про неодержання вимог

відповідач у суду не направив.

                 Рішенням суду від 17 січня

2006 року позов по даній справі було задоволено частково і з відповідача на

користь позивача стягнуто 15 000,00 грн. коштів, сплачених за екскаватор, а в

задоволенні решти вимог відмовлено повністю з мотивів, що заявлена до стягнення

штрафна санкція фактично є пенею, але вона не була встановлена договором.

Інфляційні та проценти річних також не передбачені договором, а тому права на

їх стягнення позивач не має.

                Постановою Вищого

господарського суду України від 30.05.2006 року було встановлено факт

виникнення у відповідача зобов'язань повернути попередню оплату за товар на

підставі ст. 612 ЦК України.  Рішення

місцевого суду було скасовано в частині відмови у стягненні індексу інфляції,

3% річних та штрафних санкцій і передано на новий розгляд.

                  Розглянувши матеріали справи,

суд вважає, що позивач має право на стягнення інфляційних, процентів річних та

штрафних санкцій, виходячи з такого:

                   Обов'язок повернути кошти в

сумі 15 000,00 грн. доведений матеріалами справи і рішення в цій частині набуло

законної сили. Повернення коштів повинно було бути здійснено відповідачем

протягом 7 днів з часу одержання листа-вимоги № НОМЕР_2.  Відповідачем дане зобов'язання не виконано.

                    У відповідності до ст. 625

ЦК України, у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання боржник на

вимогу кредитора повинен сплатити індекс інфляції та 3 % річних на суму боргу.

                   Оскільки такий наслідок

невиконання грошового зобов'язання встановлено чинним законодавством, то

спеціально обумовлювати його в договорі немає необхідності, крім випадку, якщо

сторони хотять визначити більший процент річних. Строк позовної давності за

цими вимогами встановлюється в три роки.          

                       Позивач просить стягнути

з відповідача 396,00 процентів річних та 1 450,81 грн. інфляційних за період з

20.12.2004 року по 31.10.2005 року. Розрахунок зроблено вірно. Доказів про

проведення розрахунку за позовними вимогами відповідач суду не надав, а тому до

стягнення з відповідача належить 396.00 грн. процентів річних та 1 450,81 грн.

інфляційних.

            Суд вважає такими, що підлягають до

задоволення і вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій, виходячи з

такого:

          У відповідності до ст. 230 ГК

України, штрафними санкціями за цим кодексом є неустойка, штраф.,пеня, які

учасник господарських відносин повинен сплатити у разі неналежного виконання

господарського зобов'язання.  Цивільний

Кодекс штраф та пеню визначає як неустойку ( ст. 549).

               У відповідності до ст. 551 ЦК

України, якщо предметом неустойки є грошова сума, то її розмір встановлюється

актом законодавства чи договором сторін.          

              Статтею 231 п. 6 ГК України

встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань

встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ.

Незважаючи на те, що позивач не вказав чітко, що він хоче стягнути - штраф чи

пеню, його вимоги підлягають до задоволення, оскільки розрахунок їх є одним і

тим же.

            Позивач просить стягнути з

відповідача 1 193,13 грн. штрафних санкцій за період з 20.12.2004 року по

31.10.2005 року. Розрахунок є правильними, вимоги підлягають до повного

задоволення.

                 Доказів про проведення

розрахунку за позовними вимогами відповідач суду не надав.

                 Таким чином, до стягнення з

відповідача на користь позивача підлягають 1 450,81 грн. інфляційних, 396,00

грн. процентів річних, 1 193,13 грн. штрафних санкцій. 

На

підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути

30,40 грн. державного мита за розгляд вимог про стягнення санкцій за

невиконання грошового зобов'язання.

Керуючись

статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю .

2.          Стягнути з приватного підприємця

ОСОБА_1, ідентифікаційний  номер

НОМЕР_5,  АДРЕСА_1 на  користь 

Приватного підприємства -фірми "Крамаренко і сини" ,

ідентифікаційний   код 21211345, м.

Харків, проспект 50 років ВЛКСМ , 67, к. 57 -          1 450,81 грн. інфляційних, 396,00

грн. процентів річних, 1 193,13 грн. штрафних санкцій, 30,40 грн.   державного мита.

      Наказ видати.

          Рішення може бути оскаржене до

Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

         СУДДЯ                                                                                                     

Н.М. Спаських