Постанова

від 29.08.2011 по справі 3076/11/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2011 р. Справа № 2-а-3076/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді: Варняк С.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області до ОСОБА_1 < 3-я особа >про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

встановив:

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що у відповідності до ст. 14 Закону України " «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058), п. 2.2.3. Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" відповідач зареєстрований платником страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області. Відповідно до ст. 1 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. У зв'язку з несплатою страхових внесків 29.11.2010р. відповідачу було виставлено вимогу № Ф-59-У відповідно про сплату боргу в сумі 1490,40 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1490,40 грн.

Позивач справу просив розглядати без участі представника, в порядку письмового провадження.

Відповідач до суду не прибув, заперечень на позов не надав. Про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є поштове повідомлення з відміткою про вручення.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив такі обставини.

29.11.2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в Високопільському районі винесено вимогу Ф-59-У про сплату заборгованості на суму 1490,40 грн. відносно ОСОБА_1.

Суд застосовує законодавство, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058). Виключно ним визначаються, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають зазначеному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1058 загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Пунктом 1 статті 11 Закону № 1058 установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 цього Закону страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 цього нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону № 1058 закріплено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України від 26 червня 1997 року Х«400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", де, як і в Законі № 1058-ІV, не визначено такої пільги як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які працюють у суб'єктів підприємницької діяльності - платників єдиного податку, не залежить від статусу платника податку.

До введення в дію Закону України від 08.07.2010 № 2461 - VI «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи - платника спрощеної системи оподаткування. Починаючи з липня поточного року Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік" та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 № 2461-VI встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058. Враховуючи те, що мінімальний розмір страхового внеску (з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України) встановлено на календарний місяць, а також те, що страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, сплата страхових внесків здійснюється у розмірі не менше мінімального страхового внеску, але не пізніше 20-го числа після закінчення кварталу, як це передбачено ч. 6 ст. 20 Закону № 1058.

Згідно ч. 6 ст. 18 Закону № 1058 законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. За таких обставин, будь-яких виключень щодо нарахування, обчислення і сплати в установлені строки страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, Законом № 1058 не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 5 та ч.16 Прикінцевих положень Закону № 1058 дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на відносини загальнообов'язкового державного пенсійного страхування лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" не регулює сплату страхових внесків, не має пріоритету перед Законом № 1058 та повинен застосовуватись лише в частині, що не суперечить йому, тому що за загальним принципом права, у разі, якщо різні нормативні акти по різному трактують права та обов'язки, повинен застосовуватись нормативний акт вищої юридичної сили, а якщо такі акти мають рівну юридичну силу, то необхідно керуватись актом, який прийнято пізніше. Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" є підзаконним нормативним актом по регулюванню з питань оподаткування.

Закон України «Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Страхові внески не включені в перелік податків, передбачених ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування».

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у поточному році, мінімальний страховий внесок складає:

- липень - вересень - 294,82 грн. (33,2% від мінімальної зарплати 888 грн.);

- жовтень - листопад - 301,12 грн. (33,2% від мінімальної зарплати 907 грн.);

- грудень - 306,10 грн. (33,2% від мінімальної зарплати 922 грн.).

Відповідно до ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, має право узгодити її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду протягом десятиденного строку з моменту отримання.

З моменту закінчення строку для оскарження вимога являється узгодженою і обов’язковою для виконання, оскільки вимогу відповідач не оскаржив, вона є обов’язковою для виконання, тобто підлягає сплаті.

З огляду на викладене, керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 94, 122, 128, 158, 159, 160-163, 167 КАС України,

постановив :

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (вул. Херсонська, 2, Високопільському районі 74000) на користь управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області недоїмку із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1490 (одна тисяча чотириста дев'яносто) грн. 40 коп. на р/р 256083011265 ВАТ " Державний ощадний банк України"м. Херсон, МФО 352457, код ЄДРПОУ 21295028.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Варняк С.О.

кат. 10.1