Ухвала

від 05.10.2016 по справі 826/15025/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2016 року м. Київ № 826/15025/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Аблов Є.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Інвест Плюс» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Інвест Плюс» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків.

Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VІ, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VІ, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: юридичною особою - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору.

Водночас, одночасно з позовом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, особа, звернувшись із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази.

Частиною першою статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Водночас, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу (штатний кошторис тощо), який би доводив незадовільний майновий стан та неможливість сплати судового збору під час подачі позову.

Водночас, частиною 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено підстави для надання пільг щодо сплати судового збору, під які позивач не підпадає.

З урахуванням наведеного, судом не вбачається підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн.

При таких обставинах позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 106, 108 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Інвест Плюс» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків - залишити без руху.

Повідомити Головне управління ДФС у м. Києві про необхідність в п'ятиденний термін з дня отримання даної ухвали суду усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов