ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
05 жовтня 2016 року м. Київ№ 826/7984/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Макфест», ОСОБА_4
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни (далі - Державний реєстратор - приватний нотаріус КМНО Кобелєва А.М., відповідач) про:
1) визнання протиправними та скасування рішень Державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Кобелєвої А.М.:
- № 26519560 від 26.11.2015 про державну реєстрацію права власності ТОВ «Макфест» (код ЄДРПОУ 39904082) на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку, площею 0,1692 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- № 26519327 від 26.11.2015 про державну реєстрацію права власності ТОВ «Макфест» (код ЄДРПОУ 39904082) на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, загальною площею 1 541,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
2) зобов'язання Державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Кобелєвої А.М. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості (записи) про скасування її рішення:
- № 26519560 від 26.11.2015 та про скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ «Макфест» (код ЄДРПОУ 39904082) на нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0,1692 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- № 26519327 від 26.11.2015 та про скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ «Макфест» (код ЄДРПОУ 39904082) на нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 1 541,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження в адміністративній справі від 13 червня 2016 року до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено: Товариство з обмеженою відповідальністю «Макфест» (далі - ТОВ «Макфест», третя особа 1), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, третя особа 2).
Від позивача та третьої особи 2 надійшли заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 29.09.2016 сторін та третьої особи 2, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи, суд зазначає наступне.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Як встановлено під час розгляду справи, між Закритим акціонерним товариством «Тас-Інвестбанк» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений Кредитний договір № 984-Ф від 19.09.2007, по умовам якого, останній отримав на строк до 18.09.2018 кошти у сумі 700 000 доларів США 00 центів зі сплатою 14,0 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, позивач (Іпотекодавець) та ЗАТ «Тас-Інвестбанк» (Іпотекодержатель) уклали Іпотечний договір № 984-Ф/ІП-2 від 19.09.2007, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. за реєстраційним № 5194, з урахуванням Договору про внесення змін № 1 до Іпотечного договору № 984-Ф/ІП-2, посвідченого « 19» вересня 2007 року за № 5194, від 23.11.2007, по умовам якого, ОСОБА_1 передав в іпотеку спірне майно, а саме:
- земельну ділянку, площею 0,1748 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, із цільовим призначенням для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка є власністю Іпотекодавця згідно з Державним актом на право власності на землю серії НОМЕР_2, виданим Буринським районним земельним відділом 17.10.2007 та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010762700952; договірна (заставна) вартість предмету іпотеки за домовленістю Сторін складає 7 788 доларів США 57 центів, або еквівалент у гривнях за курсом Національного банку України станом на 23 листопада 2007 року (5,05) - 39 332,28 грн.;
- нежитлове приміщення магазину «Універмаг», літера «А-3», загальною площею 1 541,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; договірна (заставна) вартість предмету іпотеки за домовленістю Сторін складає 899 536 доалрів США 19 центів, або еквівалент у гривнях за курсом Національного банку України станом на 19 вересня 2007 року (5,05) - 4 542 657,76 грн.
В подальшому, правонаступником ЗАТ «Тас-Інвестбанк» за кредитним договором виступило ЗАТ «Сведбанк Інвест», яке згодом реорганізовано шляхом приєднання до ПАТ «Сведбанк».
Разом з тим, по умовам Договору факторингу № 15 від 28.11.2012 Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» відступило право грошової вимоги до своїх боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», до якого перейшло право грошової вимоги і до позивача.
Також, 28.11.2012 між ПАТ «Сведбанк» (Первісний іпотекодержатель) та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» (Новий іпотекодержатель) був укладений Договір про відступлення прав за іпотечними договорами, згідно якого, разом з відступленням Прав вимоги Заборгованостей по кредитних договорах від Боржників одночасно відступаються права вимоги за іпотечними договорами. До Нового іпотекодержателя переходять всі права і зобов'язання Первісного іпотекодержателя як сторони, що іменується «Іпотекодержатель» у зобов'язаннях, які виникли на підставі Іпотечних договорів, в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором (п. п. 1.1, 1.3 Договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28.11.2012).
В подальшому, 26.11.2015 ТОВ «ФК «Вектор Плюс» за договорами купівлі-продажу № 1147 та № 1145 відчужило спірне майно, відповідно земельну ділянку та нежитлове приміщення, на користь ТОВ «Макфест».
Вказані вище договори купівлі-продажу посвідчила Державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М. Остання ж і внесла відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
- індексний номер: 26519560 від 26.11.2015, на підставі якого за ТОВ «Макфест» (код ЄДРПОУ 39904082) зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,1692 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1;
- індексний номер: 26519327 від 26.11.2015, на підставі якого за ТОВ «Макфест» (код ЄДРПОУ 39904082) зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення, загальною площею 1 541,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Водночас, у ході розгляду справи судом з'ясовано, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено у спосіб, визначений у договорі про задоволення вимог Іпотекодержателя.
У даному випадку, Іпотечний договір від 19.09.2007 № 984-Ф/ІП-2 містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, зокрема, у розділі 4 договору сторони дійшли згоди про можливість звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
Тобто, сторони Іпотечного договору дійшли згоди, що в разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання Іпотекодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з окремим договором про задоволення вимог Іпотекодержателя в один чи інший спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який передбачений нормами Закону України «Про іпотеку».
Як передбачено статтею 36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали додані до позову, вбачається, що предметом та підставою подання даного позову є невиконання договірних зобов'язань і реалізація прав Іпотекодержателя на предмет іпотеки.
Позивач, в свою чергу, стверджує, що нотаріус при нотаріальному посвідченні та державній реєстрації договорів зобов'язаний перевірити факт направлення іпотекодавцю та всім особам, які мають права на предмет іпотеки, як письмової вимоги про усунення порушень (з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки) так і письмового повідомлення про свій намір укласти договір купівлі-продажу.
Однак, Державний реєстратор - приватний нотаріус КМНО Кобелєва А.М. при посвідченні договорів купівлі-продажу та при виконанні нею функції державного реєстратора не звернула увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 не було отримано від ТОВ «ФК «Вектор Плюс» ані письмових вимог про усунення порушень, ані письмових повідомлень про намір укласти договір купівлі-продажу.
Також, відповідач не встановила наявності чи відсутності наміру осіб, які мають права на предмет іпотеки, придбати його; не перевірила чи погоджувалась між іпотекодержателем та іпотекодавцем ціна продажу предмета іпотеки.
Крім того, відповідачем не враховано того факту, що вказане вище спірне майно (земельна ділянка та нежитлове приміщення) належить не лише ОСОБА_1; його співвласником є також ОСОБА_4, якій належить 2/3 його частини (відповідно ОСОБА_1 - 1/3).
Таким чином, на переконання позивача, оскільки договори купівлі-продажу предмету іпотеки були укладені з порушенням порядку, встановленого законодавством України, то підстави для їх державної реєстрації були відсутні.
В контексті викладеного суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до положень статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо, зокрема, захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у своїй постанові від 14 червня 2016 року № 21-41а16, якщо спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, - спір не є публічно-правовим, а випливає із договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 244 2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Таким чином, проаналізувавши вище викладені норми та встановлені обставини, приймаючи до уваги правову позицію Верховного Суду України, вбачається, що спір у даній справі випливає із невиконання умов договору, що виключає можливість розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, на виконання приписів частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз'яснює позивачеві, що заявлені вимоги належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що судом встановлено відсутність підстав для розгляду заявлених вимог в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями ст. 128, ст. 157, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Закрити провадження в адміністративній справі № 826/7984/16 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Макфест», ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копії ухвали про закриття провадження у справі невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.
3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тими самими позовними вимогами не допускається.
4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріали будуть скеровані до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя І.М. Погрібніченко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2016 |
Оприлюднено | 11.10.2016 |
Номер документу | 61844748 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Погрібніченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні