Рішення

від 03.10.2016 по справі 904/6753/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.16р. Справа № 904/6753/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон", м. Підгороднє, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Експрес", м. Дніпро

про стягнення 46 505,68 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 31.03.2016 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Експрес" про стягнення 46 505,68 грн., з яких: 3% річних у сумі 7 706,65 грн., інфляційні втрати у сумі 38 799,03 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує несвоєчасною сплатою відповідачем заборгованості у сумі 293 932,03 грн., що виникла внаслідок невиконання останнім грошових зобов'язань за договором підряду № 03-26/04/10 від 26.05.2010 року та підтверджена рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014 року, у зв'язку з чим позивач нарахував 3% річних у сумі 7 706,65 грн. за період з 16.09.2013 року по 31.07.2014 року та інфляційні втрати у сумі 38 799,03 грн. за жовтень 2013 року - липень 2014 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй-Експрес" у судові засідання свого повноважного представника не направило, відзиву на позов не надало. Про час та місце розгляду справи повідомлялось належним чином відповідно до вимог статей 64, 87 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові.

Надіслана на адресу відповідача судова ухвала з повідомленням про час та місце розгляду справи повернута підприємством поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 16.08.2016 року з призначенням розгляду справи на 12.09.2016 року, після чого розгляд справи відкладався на 03.10.2016 року.

У судове засідання відповідач свого повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом письмового відзиву, двостороннього акту звірки чи обґрунтованого контррозрахунку не надав.

За таких обставин та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи передбачений статтею 69 цього Кодексу двомісячний строк розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами та за відсутності відповідача.

У судовому засіданні 03.10.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй-Експрес" (далі - Генпідрядник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Посейдон" (далі - Підрядник, Позивач) був укладений договір № 03-26/04/10 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник зобов'язався за завданням генпідрядника своєчасно та якісно виконати відповідно до будівельних норм і правил, на підставі проекту та з використанням власних матеріалів, а за необхідності - матеріалів, обладнання генпідрядника, роботи з реконструкції об'єктів, розташованих за адресою: Херсонська область, м. Цюрупінськ, вул. Промислова, 1,15. При цьому генпідрядник прийняв на себе зобов'язання забезпечити фінансування виконаних робіт.

Згідно з пунктом 2.1 договору загальна сума договору складає 163 296,00 грн., у т.ч. ПДВ - 27216,00 грн. Договірна ціна робіт є динамічною (формується на підставі актів виконаних робіт) та є невід'ємною частиною договору (додаток № 1). Сума договору, зазначена в пункті 2.1, підлягає уточненню за фактично виконаними обсягами робіт відповідно до підписаних актів виконаних робіт.

У випадку, якщо з якихось причин виникне збільшення або зменшення загальної суми договору, сторони зобов'язані укласти відповідну додатку угоду до даного договору, яка з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін буде вважатися його невід'ємною частиною (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору генпідрядник не пізніше 3-х днів до початку виконання робіт перераховує підряднику аванс у сумі 90 000,00 грн., у т.ч. 20% ПДВ - 15 000,00 грн. для придбання та доставки необхідних матеріалів до місця виконання робіт.

Генпідрядник виконує оплату підряднику за виконані роботи на підставі акту виконаних робіт (КБ-2В та КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт складається відповідно до Державних будівельних норм України ДБН Д.1.1-1-2000, додаток № 1 та надається підрядником уповноваженому представнику генпідрядника (пункт 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що кінцеву суму за виконані роботи генпідрядник сплачує підряднику не пізніше 15-ти днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє протягом одного року з моменту укладення, але не менше часу, протягом якого існують господарські зобов'язання сторін, які виникли на підставі цього договору (пункт 11.5 договору).

25.06.2010 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до пункту 1 якої погодили вартість окремих будівельних робіт, а саме: облаштування анкерних закладних деталей у кількості 144 шт. на загальну суму: 22 137,43 грн., у т.ч. ПДВ - 3 689,57 грн.

01.07.2010 року сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до якої ними була погоджена вартість благоустрою дворової території бетоном В 25 з облаштуванням армосітки арматурою ф 12 шагом 200х200, площею 10 000 кв.м., вартість 1 кв.м. - 63,00 грн. Загальна сума додаткової угоди складає: 630 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 105 000,00 грн.

Відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області (суддя Васильєв О.Ю.) від 28.01.2014 року у справі № 904/9140/13 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Експрес" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон" 293 932,03 грн. заборгованості, 22 591,62 грн. пені, 10 875,49 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 16.12.2010 року по 15.09.2013 року; 24 255,43 грн. - 3% річних за період прострочення з 16.12.2010 року по 15.09.2013 року, 7 033,10 грн. витрат на сплату судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014 року скасовано в частині стягнення основного боргу у сумі 293 932,03 грн. та пені у сумі 22 591,62 грн. Викладаючи резолютивну частину судового рішення у новій редакції, суд апеляційної інстанції припинив провадження в частині стягнення боргу у сумі 293 932,03 грн., а в частині стягнення пені у сумі 22 591,62 грн. - відмовив у позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2014 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року скасовано в частині припинення провадження за позовними вимогами про стягнення 293 932,03 грн. основного боргу із залишенням у цій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014 року. У решті постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду залишено без змін.

Під час розгляду справи № 904/9140/13 господарським судом було встановлено, що строк оплати за виконані підрядні роботи є таким, що настав.

Згідно з частиною другою статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Заявлені позивачем до стягнення у цій справі 3% річних у сумі 7 706,65 грн. та інфляційні втрати у сумі 38 799,03 грн. нараховані за період після 15.09.2013 року - граничної дати нарахування цих видів стягнення у справі № 904/9140/13, а саме: з 16.09.2013 року і по 31.07.2014 року, що передує дню сплати відповідачем 146 992,00 грн. основного боргу, на підтвердження чого позивачем надана банківська виписка за 01.08.2014 року (а.с. 27 том 1).

Несплата відповідачем додатково нарахованих 3% річних та інфляційних втрат у загальній сумі 46 505,69 грн. за період з 16.09.2013 року по 31.07.2014 року і є причиною виникнення спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Пунктом 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" також встановлено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 9 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/767/2013 від 29.04.2013 року "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Отже, нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат із основного боргу у сумі 293932,03 грн. за період з 16.09.2013 року по 31.07.2014 рокує правомірним.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних у сумі 7 706,65 грн. за період з 16.09.2013 року по 31.07.2014 року та інфляційних втрат у сумі 38 799,03 грн. за період з жовтня 2013 року по липень 2014 року, заявлених до стягнення з відповідача, порушень не встановлено.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1378,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Експрес" (49000, м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 24А-2, ідентифікаційний код 32228350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон" (52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє, вул. Шосейна, буд. 78, ідентифікаційний код 34919047) 3% річних у сумі 7 706,66 грн., інфляційні втрати у сумі 38799,03 грн., судовий збір у сумі 1378,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.10.2016 року.

Суддя ОСОБА_2