Рішення

від 30.09.2016 по справі 910/15064/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2016Справа №910/15064/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕйджДжи Агро Менеджемент» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Континент» простягнення 277 879, 67 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Богонос В.А. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕйджДжи Агро Менеджемент» (надалі - ТОВ «ЕйджДжи Агро Менеджемент») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Континент» (надалі - ТОВ «Компанія «Континент») про стягнення 181 817,25 грн., інфляційного збільшення в сумі 86 363,19 грн., 3% річних в розмірі 9 699,23 грн., відповідно до договору поставки від 25.03.2014р. №ПНкЦ-184.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору поставки від 25.03.2014р. №ПНкЦ-184 поставив відповідачу товар, а останній свого грошового зобов'язання з його оплати належним чином не виконав, в зв'язку із чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 181 817,25 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційного збільшення в сумі 86 363,19 грн., 3% річних в розмірі 9 699,23 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2016р. порушено провадження у справі №910/15064/16, розгляд справи призначено на 30.09.2016р.

15.09.2016р. через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва представником позивача надав додаткові докази по справі.

В судове засідання 30.09.2016р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 30.09.2016р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому ухвала суду про порушення провадження у справі отримана представником відповідача за довіреністю, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення №0103039312445 (0407029107648).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.09.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2014р. між ТОВ «ЕйджДжи Агро Менеджемент» (надалі - Постачальник) та ТОВ «Компанія «Континент» (надалі - Покупець) було укладено Договір поставки № ПНкЦ-184 (надалі - Договір).

Згідно із п 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця насіння сільськогосподарських культур урожаю 2013 року, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар в кількості, сумах та на умовах,визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування товару, його кількість, номенклатура, асортимент, ціна одиниці Товару та загальна вартість товару, строк та базис поставки товару, а також інші істотні умови, визначаються Сторонами в додатку (-ах) Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.2 Договору Сторони погодили, що оплата здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок Постачальника наступним чином: попередня оплата у розмірі 10% від загальної вартості товару. Який поставляється за цим Договором протягом 3 банківських днів з моменту виставлення Постачальником рахунку-фактури; кінцевий розрахунок в розмірі 90% від загальної вартості Товару, який поставляється за цим Договором не пізніше 31 жовтня 2014 року.

Згідно з п.5.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2014р., але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Сторонами було укладено Додаток (Специфікацію) № 1 від 25.03.2014р., Додаток (Специфікацію) № 2 від 09.04.2014р., Додаток (Специфікацію) № 3 від 16.04.2014р., Додаток (Специфікацію) № 4 від 25.04.2014р. та Додаток (Специфікацію) № 5 від 06.05.2014р. до Договору у яких було визначено Товар, його кількість, вартість, терміни та базиси поставки, графік оплати товару, який є невід'ємною частиною Договору.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 218 742,50 грн., що підтверджується видатковими накладними №66 від 31.03.2014р. на суму 21 000,00грн., №94 від 10.04.2014р. на суму 5 250,00 грн., №187 від 07.05.2014р. на суму 8 400,00 грн., №241 від 28.05.2014р. на суму 89 230,00 грн., №218 від 29.05.2014р. на суму 35 000,00 грн., №240 від 29.05.2014р. на суму 48 000,00 грн., №186 від 30.05.2014р. на суму 11 862,50 грн. Вказані видаткові накладні містять підписи та відтиски печаткок сторін. Продукція отримана на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №9 від 31.03.2014р., №11 від 09.03.2014р., №18 від 06.05.2014р., №16 від 23.04.2014р. Відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти в розмірі 16 925,25 грн., а тому на момент подання позову до суду заборгованість відповідача за поставлений товар згідно Договору та видаткових накладних становить 181 817, 25 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Договір № ПНкЦ-184 від 25.03.2014р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України .

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173 , 174 , 175 Господарського кодексу України , ст. ст. 11 , 202 , 509 Цивільного кодексу України , і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи, а саме видатковими накладними №66 від 31.03.2014р. на суму 21 000,00грн., №94 від 10.04.2014р. на суму 5 250,00 грн., №187 від 07.05.2014р. на суму 8 400,00 грн., №241 від 28.05.2014р. на суму 89 230,00 грн., №218 від 29.05.2014р. на суму 35 000,00 грн., №240 від 29.05.2014р. на суму 48 000,00 грн., №186 від 30.05.2014р. на суму 11 862,50 грн. підтверджується поставка позивачем товару за Договором, прийняття, часткова його оплата відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 181 817,25 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого позивачем за Договором товару на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В процесі розгляду справи позивач надав акт звірки розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача станом на 13.09.2016 р. становить 181 817, 25 грн., акт відповідачем не підписаний. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Отже, станом на день звернення позивача до суду матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 181 817, 25 грн. на підставі Договору поставки за поставлений позивачем товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Компанія «Континент» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, не наведено.

За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 181 817,25 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційного збільшення в сумі 86 363,19 грн., 3% річних в розмірі 9 699,23грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України ), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України ), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України сторони можуть погодити інший розмір процентів, за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України викладеної в п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Судом перевірено розрахований позивачем розмір збитків від інфляції та трьох процентів річних у відповідності до строків оплати передбачених Договору та з урахуванням наведеної правової позиції Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕйджДжи Агро Менеджемент» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Континент» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, будинок 13/2 літера «Б»; ідентифікаційний номер 22922059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕйджДжи Агро Менеджемент» (04070, м. Киїів, вул. Борисоглібська, 6Б; ідентифікаційний код 37176244) основний борг у розмірі 181 817, 25 грн., інфляційне збільшення в сумі 86 363, 19 грн., 3% річних в розмірі 9 699, 23 грн. та судовий збір у розмірі 4 168, 20 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 05.10.2016 р.

Суддя Ю.О. Підченко