Рішення

від 03.10.2016 по справі 910/16668/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2016Справа № 910/16668/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Престиж" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Елтікс" простягнення 13 000 грн 01 коп. Представники: від позивача: Четверикова О.В.- представник за довіреністю від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.09.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Престиж з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтікс" про стягнення 13 000 грн 01 коп. заборгованості за договором № 13В від 01.01.2016.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору № 13В від 01.01.2016 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати отриманого товару у розмірі 13 000 грн 01 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 порушено провадження у справі № 910/16668/16, розгляд справи призначений на 03.10.2016.

26.09.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про приєднання письмових доказів.

Представник відповідача у судове засідання 03.10.2016 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch .

У судове засідання 03.10.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 03.10.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Престиж" (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елтікс" (покупець за договором) укладено договір № 13В, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець зобов'язується приймати, розміщувати в торговельній мережі, реалізовувати кінцевого покупця (споживача) і оплачувати продукцію (надалі товар) на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 9.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2016.

Відповідно до пункту 2.1 договору ціна і асортимент товару, що поставляється Постачальником, затверджуються специфікацією товару на основі пропозиції постачальника. Специфікація є невід'ємною частиною цього договору.

У відповідності до пункту 3.1 договору покупець здійснює оплату кожної партії товару з відстрочкою 45 (сорок п'ять) календарних днів від дати поставки товару шляхом перерахування покупцем грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника тільки в розрахункові дні покупця - робочі вівторок і п'ятницю. Датою поставки товару вважається дата підписання товарної накладної представником покупця. Датою оплати вважається день, в який сума коштів, що підлягають оплаті, списується з рахунків покупця.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору № 13В від 01.01.2016 позивач поставив, а відповідачем прийняв товар на загальну суму 77 978 грн 83 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними представниками сторін та скріпленими відтисками печаток сторін товарними накладними № 106 від 05.1.2016 на суму 2 275 грн 56 коп., № 446 від 12.01.2016 на суму 3 020 грн 21 коп., № 773 від 19.01.2016 на суму 5 542 грн 49 коп., № 1081 від 16.01.2016 на суму 10 170 грн 97 коп., № 1027 від 02.02.2016 на суму 3 643 грн 43 коп., № 1676 від 09.02.2016 на суму 4 802 грн 76 коп., № 2012 від 16.02.2016 на суму 5 054 грн 21 коп., № 2357 від 23.02.2016 на суму 8 055 грн 40 коп., № 3054 від 09.03.2016 на суму 8 800 грн 31 коп., № 3348 від 15.03.2016 на суму 4 658 грн 89 коп., № 3725 від 22.03.2016 на суму 5 072 грн 94 коп., № 4014 від 29.03.2016 на суму 6 572 грн 75 коп., № 5091 від 19.04.2015 на суму 7 040 грн 54 коп., № 5433 від 26.04.2016 на суму 3 268 грн 37 коп., належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи покупцем було здійснено повернення частини товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладених № РН-0000519 від 26.01.2016 на суму 790 грн 95 коп., № РН-0001997 від 22.03.2016 на суму 460 грн 52 коп., № РН-0002809 від 19.04.2016 на суму 227 грн 63 коп. та ; РН-0004467 від 14.06.2016 на суму 188 грн 38 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору № 13В від 01.01.2016 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 13 000 грн 01 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 13 000 грн 01 коп.

15.08.2016 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про виконання грошового зобов'язання № 23 від 15.08.2016, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист від 15.08.2016 та фіскальним чеком № 5391 від 15.08.2016. Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманого товару за договором № 13В від 01.01.2016 та факту наявності заборгованості у розмірі 13 000 грн 01 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 13 000 грн 01 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтікс" (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 29, ідентифікаційний код 23730511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Престиж" (61017, Харківська обл., м. Харків, вул. Лозівська, буд. 8, ідентифікаційний код 31690708) 13 000 (тринадцять тисяч) грн 01 коп. заборгованості та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) судового збору

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 06.10.2016

Суддя Н.Б. Плотницька