Рішення

від 29.09.2016 по справі 910/11178/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2016Справа №910/11178/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Інвест»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Батіскаф»

про стягнення 29004,19 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Бондар В.І. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВ Інвест» звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Батіскаф» про стягнення заборгованості в розмірі 29004,19 грн. за договором про переведення боргу від 15.05.2013 та договором оренди №180 від 15.01.2013.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідності до Договору про переведення боргу від 15.05.2013, укладеним між ТОВ «Колегія ХХІ» та ТОВ «Батіскаф», останній взяв на себе зобов'язання нового боржника за Договором оренди №179 від 15.01.2013 укладеним між ТОВ «ВВ Інвест» та ТОВ «Колегія ХХІ», проте взяті на себе зобов'язання з погашення заборгованості перед позивачем виконав лише частково, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 4501,24 грн.

Разом з тим, за Договором оренди №180 від 15.01.2013 укладеним між ТОВ «ВВ Інвест» та ТОВ «Батіскаф», відповідач також не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання зі сплати орендної плати внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 2962,95 грн.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість за Договором про переведення боргу від 15.05.2013 пеню в розмірі 2810,75 грн., 3% річних в сумі 405,12 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7976,20 грн. за порушення грошового зобов'язання. Також за порушення грошового зобов'язання за Договором оренди №180 від 15.01.2013 позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1850,18 грн., 3% річних в сумі 266,67 грн. та інфляційні втрати в розмірі 8231,08 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на позовну заяву через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВ Інвест», (орендодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Батіскаф», (орендар), укладено Договір оренди нежитлового приміщення №180 відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування на умовах цього договору приміщення №2 в групі приміщень №1 площею 11,9 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі нежитлового будинку по вул. Саксаганського, 145-А в м. Києві та приміщення №2 на 2 поверсі вказаної будівлі площею 11,9 кв.м., крім того приміщення загального користування в зазначеній будівлі, площею 9,5 кв.м. (об'єкт оренди). Загальна площа об'єкта оренди становить 33,3 кв.м. (п. 1.1 Договору).

Згідно з п.4.1 Договору, строк орендного користування об'єктом оренди складає 12 (дванадцять) календарних місяців з моменту прийняття об'єкта, що орендується, за актом прийому-передачі.

Згідно з п.5.1 Договору, вартість оренди одного квадратного метра площі об'єкта оренди становить 104 (сто чотири) гривні 00 коп. з ПДВ включно, що в еквіваленті іноземної валюти (долари США) становить 13 доларів 01 цент по офіційному курсу НБУ на день укладення цього договору (100 дол.США = 799,300 грн.).

Розмір орендної плати за користування всім об'єктом оренди протягом одного календарного місяця, визначається виходячи з загальної площі об'єкта оренди, яка зазначена в акті приймання-передачі приміщень в оренду та вищенаведеною вартістю оренди одного квадратного метра приміщень і становить 3463,20 грн. з ПДВ включно.

Відповідно до п.5.2 Договору, за умовами цього договору, перший платіж складається з орендної плати за перший і останній місяці користування об'єктом оренди, який орендар зобов'язується переказати на розрахунковий рахунок орендодавця протягом двох банківських днів з дня укладення цього договору.

Всі наступні платежі сплачуються орендарем в безготівковому порядку не пізніше 15 числа поточного місяця користування на підставі рахунку завчасно наданого орендодавцем.

У відповідності до п.8.6 Договору, у разі порушення строків розрахунків, вказаних у договорі, орендар сплачує орендодавцю пеню з несплаченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки оплати.

Згідно з п.11.3 Договору, припинення цього договору (строкове чи дострокове) тягне за собою припинення (сплив) строку орендного користування об'єктом оренди та не впливає на розрахунки за вже отримані послуги.

Разом з тим, судом встановлено, що 15.05.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Колегія ХХІ» (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Батіскаф» (новий боржник) укладено Договір про переведення боргу, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону у договорі оренди №179 від 15.01.2013, укладеному між первісним боржником і Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВ Інвест» (кредитор) (п.1 Договору).

Відповідно до п.2 за цим договором новий боржник стає зобов'язаним здійснити замість первісного боржника наступні обов'язки останнього: сплатити заборгованість за отримані від кредитора послуги оренди згідно Договору оренди №179 від 15.01.2013, яка разом з ПДВ становить 6501,24 грн., згідно нижче наведеного графіку:

- 2000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 20% - 333,33) до 31.05.2013;

- 2000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 20% - 333,33) до 30.06.2013;

- 2501,24 грн. (в т.ч. ПДВ - 20% - 416,87) до 31.07.2013.

Згідно з п.3 Договору, в разі невиконання новим боржником свого зобов'язання, щодо сплати заборгованості в розмірі і терміни передбачені п.2 цього договору, останній зобов'язується крім основного зобов'язання сплатити на вимогу кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.8 Договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками.

В подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВ Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Батіскаф» було складено Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 15.01.2013 по 05.08.2013 за Договором про переведення боргу від 15.05.2013 відповідно до якого вбачається, що станом на 05.08.2013 у відповідача існує заборгованість перед позивачем в розмірі 4501,24 грн.

Також між тими ж сторонами було складено Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 15.01.2013 по 05.08.2013 за Договором оренди №180 від 15.01.2013 з якого вбачається, що станом на 05.08.2013 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Батіскаф» з липня 2013 року існує заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 2962,95 грн.

Вказані Акти підписані уповноваженими представниками підприємств та скріплені відповідними печатками, доказів наявності заперечень у відповідача щодо існуючої перед позивачем заборгованості сторонами не надано.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Разом з тим, за приписами ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, враховуючи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Колегія ХХІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Батіскаф» було укладено договір про переведення боргу, то Товариство з обмеженою відповідальністю цілком обґрунтовано заявляє вимоги до відповідача, як боржника за Договором Оренди №179 від 15.01.2013.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не заперечується.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про переведення боргу від 15.05.2013 в розмірі 4501,24 грн. та заборгованості за Договором оренди №180 від 15.01.2013 в розмірі 2962,95 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором про переведення боргу від 15.05.2013, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 2810,75 грн., 3% річних в сумі 405,12 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7976,20 грн.

Разом з тим, за порушення грошового зобов'язання за Договором оренди №180 від 15.01.2013 позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1850,18 грн., 3% річних в сумі 266,67 грн. та інфляційні втрати в розмірі 8231,08 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат за Договором про переведення боргу від 15.05.2013, за період з травня 2013 року по травень 2016 року, відповідно до якого сума інфляційних втрат становить 7976,20 грн. та сума 3% річних складає 405,12 грн., суд дійшов висновку щодо необхідності його зменшення, оскільки відповідач відповідно до умов договору мав сплатити заборгованість в розмірі 2000 грн. до 30.06.2013, та заборгованість в розмірі 2501,24 до 31.07.2013, то і нарахування штрафних санкцій за вказаним договором має здійснюватись з 01.07.2013 та з 01.08.2013 відповідно.

Відтак з відповідача підлягає стягненню 3% річних за період з 01.07.2013 по 01.05.2016 в розмірі 170,30 грн., та за період з 01.08.2013 по 01.05.2016 в розмірі 206,61 грн., що разом становить 376,91 грн.

Також за вказані періоди з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 1771,09 грн. та 2219,68 грн. відповідно, а разом - 3990,77 грн.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат за Договором оренди №180 від 15.01.2013, відповідно до якого сума інфляційних втрат становить 8231,08 грн. та сума 3% річних складає 266,67 грн., суд дійшов висновку щодо необхідності його зменшення оскільки прострочення зобов'язання у відповідача розпочалося з 18.06.2013, за таких обстави з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 2623,82 грн. та 3% річних в сумі 255,46 грн. за період з 18.06.2013 по 01.05.2016.

На рахунок заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені за Договором про переведення боргу від 15.05.2013 в розмірі 2810,75 грн. та пені за Договором оренди №180 від 15.01.2013 в розмірі 1850,18 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.8.6 Договору оренди, у разі порушення строків розрахунків, вказаних у договорі, орендар сплачує орендодавцю пеню з несплаченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки оплати.

Згідно з п.3 Договору про переведення боргу, в разі невиконання новим боржником свого зобов'язання, щодо сплати заборгованості в розмірі і терміни передбачені п.2 цього договору, останній зобов'язується крім основного зобов'язання сплатити на вимогу кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що прострочення зобов'язання за Договором про переведення боргу від 15.05.2013 розпочалося з 01.07.2013 та з 01.08.2013, відповідно нарахування пені за вказаним договором мало припинитися 01.01.2014 та 01.02.2014 відповідно.

Разом з тим, за Договором оренди №180 від 15.01.2013 прострочення розпочалося з 18.06.2013, відповідно нарахування пені мало здійснюватись до 19.11.2013.

Як вбачається з розрахунку позивача, останнім здійснено нарахування пені за 2015-2016 роки, в той час як нарахування пені мало припинитись ще у 2014 році, відтак позивачем здійснено нарахування пені поза межами визначеного нормами законодавства періоду.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що нарахування пені за вказаними договорами відповідачем здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин або на підтвердження сплати існуючої перед позивачем заборгованості.

Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на дату подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2016 становить 1378 грн.

Таким чином, за подання до суду даної позовної заяви, позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 1378 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору в сумі 1378 грн. покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Батіскаф» (01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18; ідентифікаційний код 22959973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Інвест» (01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 7-В, кв. 18; ідентифікаційний код 32455634) 4501 (чотири тисячi п'ятсот одну) грн. 24 коп. заборгованості за Договором про переведення боргу від 15.05.2013, 376 (триста сімдесят шість) грн. 91 коп. трьох відсотків річних, 3990 грн. (три тисячi дев'ятсот дев'яносто) 77 коп. інфляційних втрат, 2962 (двi тисячi дев'ятсот шістдесят дві) грн. 95 коп. заборгованості за Договором оренди №180 від 15.01.2013, 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 46 коп. трьох відсотків річних, 2623 (двi тисячi шістсот двадцять три) грн. 82 коп. інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору в розмірі 698 (шістсот дев'яносто вісім) грн. 93 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 04.10.2016

Суддя Я.В. Маринченко