ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2016Справа № 910/14657/16
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомПриватного підприємства "Шанс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будконстракшн" простягнення 140 419 грн 09 коп. Представники: від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю ОСОБА_2 - представник за довіреністю від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
10.08.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства "Шанс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконстракшн" про стягнення 140 419 грн 09 коп. заборгованості за договором про надання в користування будівельної техніки № 7 від 20.02.2013, в тому числі: 100 000 грн 00 коп. основного боргу, 30 394 грн 52 коп. пені, 7 796 грн 95 коп. інфляційних втрат та 2 227 грн 62 коп. 3 % річних.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про надання в користування будівельної техніки № 7 від 20.02.2013 не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 100 000 грн 00 коп., а також у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 30 394 грн 52 коп. пені, 7 796 грн 95 коп. інфляційних втрат та 2 227 грн 62 коп. 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14657/16 та справу призначено до розгляду на 12.09.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 розгляд справи відкладено на 03.10.2016, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та невиконанням останнім вимог ухвали суду.
03.10.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
Представник відповідача у судове засідання 03.10.2016 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 40187751.
У судове засідання 03.10.2016 з'явились представники позивача та надали пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримали заявлені позовні вимоги та просять суд їх задовольнити.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 03.10.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані суду докази, суд
ВСТАНОВИВ:
20.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконстракшн" (замовник за договором) та Приватним підприємством "Шанс" (виконавець за договором) укладено договір про надання в користування будівельної техніки № 7, відповідно до умов якого виконавець за заявкою замовника зобов'язується забезпечити його будівельними машинами і механізмами на взаємовигідних умовах, а замовник приймає і своєчасно оплачує цю послугу.
Згідно з пунктом 3.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання на термін до 20.02.2014 та може бути продовжений автоматично, якщо він не був розірваний відповідно до нижчепереліченими пунктами.
У відповідності до пункту 2.1 договору вартість послуг визначається згідно з протоколом договірної вартості послуг будівельної техніки та механізмів, який є невід'ємною частиною договору-додаток №1.
Відповідно до пункту 2.2. договору оплата за цим договором здійснюється грошовими коштами на поточний рахунок Виконавця протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих услуг.-платежі в порядку передоплати здійснюються протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату послуг.
Положеннями пункту 2.3 договору сторони погодили, що надані послуги приймаються згідно акту прийому-передачі наданих послуг, який замовник зобов'язується підписати протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його надання або направити виконавцю в зазначений термін мотивовану відмову від приймання послуг.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом, на виконання умов договору про надання в користування будівельної техніки № 7 від 20.02.2013 позивачем були надані послуги, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 31.08.2014 на суму 8 820 грн 00 коп., № 2 від 16.09.2014 на суму 10 710 грн 00 коп., № 3 від 30.09.2014 на суму 10 080 грн 00 коп., № 4 від 15.10.2014 на суму 9 270 грн 00 коп., № 5 від 31.10.2014 на суму 15 390 грн 00 коп., № 6 від 20.11.2014 на суму 11 610 грн 00 коп., № 7 від 28.11.2014 на суму 2 970 грн 00 коп., № 8 від 12.12.2014 на суму 4 950 грн 00 коп., та довідками для розрахунків виконаних робіт (послуг), належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги у розмірі 100 000 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг у розмірі 100 000 грн 00 коп.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором про надання в користування будівельної техніки № 7 від 20.02.2013 та факту наявності заборгованості за отримані послуги за період з серпня 2014 року про грудень 2014 року включно у розмірі 100 000 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 100 000 грн 00 коп.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 30 394 грн 52 коп. пені, нарахованої за загальний період прострочення з 05.11.2015 по 27.07.2016, 7 796 грн 95 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з листопада 2015 року по червень 2016, та 2 227 грн 62 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення з 05.11.2015 по 02.08.2016.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно пунктом 5.3 договору за порушення сторонами термінів виконання зобов'язань за Договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення зобов'язання з моменту настання права вимоги до фактичного виконання зобов'язання.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 5.3 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок пені є неправильними, таким чином суд наводить власний розрахунок пені з урахування визначеного позивачем періоду прострочення:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 100000.00 05.11.2015 - 17.12.2015 43 22.0000 % 0.121 %* 5183.56 100000.00 18.12.2015 - 28.01.2016 42 22.0000 % 0.121 %* 5063.01 100000.00 29.01.2016 - 03.03.2016 35 22.0000 % 0.120 %* 4207.65 100000.00 04.03.2016 - 21.04.2016 49 22.0000 % 0.120 %* 5890.71 100000.00 22.04.2016 - 26.05.2016 35 19.0000 % 0.104 %* 3633.88 100000.00 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18.0000 % 0.098 %* 2754.10 100000.00 24.06.2016 - 27.07.2016 34 16.5000 % 0.090 %* 3065.57 Всього: 29798.49 З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором про надання в користування будівельної техніки № 7 від 20.02.2013, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 29 798 грн 49 коп., а вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 7 796 грн 95 коп. та 3 % річних у розмірі 2 227 грн 62 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконстракшн" (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 25, ідентифікаційний код 36925324) на користь Приватного підприємства "Шанс" (75581, Херсонська обл., Генічеський р-н, с. Генічеська Гірка, вул. Набережна, буд. 27 А, ідентифікаційний код 31228119) заборгованість у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп., пеню у розмірі 29 798 (двадцять дев'ять тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн 49 коп., інфляційні втрати у розмірі 7 796 (сім тисяч сімсот дев'яносто шість) грн 95 коп. та 3 % річних у розмірі 2 227 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн 62 коп. та судовий збір у розмірі 2 097 (дві тисячі дев'яносто сім) грн 35 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 05.10.2016
Суддя Н.Б. Плотницька
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2016 |
Оприлюднено | 11.10.2016 |
Номер документу | 61847159 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Плотницька Н.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні