Рішення

від 27.09.2016 по справі 914/2036/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016р. Справа№ 914/2036/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Профігруп Україна», м. Стрий Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ГРУП», смт. Куликів Жовківського району Львівської області

про: стягнення 11607,40 грн. заборгованості за Договором №ПГ-0000024 від 02.03.2015 р.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Сало О.А.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №1 від 11.01.2016 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. ОСОБА_1 про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 27.09.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профігруп Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ГРУП» про стягнення 160766,82 грн. заборгованості за Договором про стягнення 11607,40 грн. заборгованості за Договором №ПГ-0000024 від 02.03.2015 р.

Ухвалою суду від 08.08.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 27.09.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору № ПГ-0000024 від 02.03.2015 року в частині повної оплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 11607,40 грн.

25.08.2016 року на адресу суду надійшла довідка вх.№34300/16 позивача про відсутність у провадженні господарського суду та іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а також відсутність рішень цих органів з такого спору.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 08.08.2016 року не виконав, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив, доказів погашення заборгованості не подав, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

02.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профігруп Україна» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Груп» (Покупець) укладено Договір № ПГ-0000024 (Договір), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язався передати в обумовлені строки (строк) Покупцеві товар, а Покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.

Згідно з п.3.1. Договору ціна товару є договірною і вказується в рахунку-фактурі та видатковій накладній.

На виконання умов Договору протягом березня-листопада 2015 р. Продавець відвантажив та передав Покупцеві у власність товар для виробництва метало-пластикових вікон та дверей на загальну суму 80199,84 грн. (вісімдесят тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень 84 копійки), що підтверджується видатковими накладними: №ПГ-0000524 від 16.03.15 р. на суму 825,19 грн., №ПГ-0000601 від 24.03.15 р. на суму 1527,20 грн., №ПГ-0001049 від 18.05.15 р. на суму 10600,54 грн., №ПГ-0001444 від 24.06.15 р. на суму 4169,63 грн., №ПГ-0001786 від 24.07.15 р. на суму 9565,06 грн., №ПГ-0001785 від 24.07.15 р. на суму 7322,54 грн., №ПГ-0001784 від 24.07.15 р. на суму 2471,95 грн., №ПГ-0002026 від 12.08.15 р. на суму 6874,13 грн., №ПГ-0002025 від 12.08.15 р. на суму 2411,68 грн., №ПГ-0002574 від 23.09.15 р. на суму 10652,54 грн., №ПГ-0003108 від 29.10.15 р. на суму 10906,72 грн., №ПГ-0003107 від 29.10.15 р. на суму 4518,73 грн., №ПГ-0003356 від 12.11.15 р. на суму 969,08 грн., №ПГ-0003349 від 12.11.15 р. на суму 1606,86 грн., №ПГ-0003384 від 16.11.15 р. на суму 5777,98 грн.

Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором Покупець не оплатив повну вартість поставленого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед Продавцем, яка станом на 03.08.2016 року становила 10766,67 грн. (десять тисяч сімсот шістдесят шість гривень 67 копійок).

Так, відповідачем всього сплачено 69433,17 грн., що підтверджується долученими до справи платіжними дорученнями: №254 від 16.03.15 р. на суму 825,19 грн., №267 від 24.03.15 р. на суму1527,20 грн., №305 від 25.06.15 р. на суму 4169,63 грн., №314 від 23.07.15 р. на суму 9565,06 грн., №ПН 26873 від 23.07.15 р. на суму 9708,91 грн., №323 від 13.08.15 р. на суму 2411,68 грн., №322 від 13.08.15 р. на суму 6874,13 грн., №338 від 23.09.15 р. на суму 10652,54 грн., №356 від 28.10.15 р. на суму 4438,19 грн., №359 від 29.10.15 р. на суму 10906,72 грн., №365 від 12.11.15 р. на суму 1606,86 грн., №367 від 13.11.15 р. на суму 969,08 грн., №ПН7683 від 17.11.15 р. на суму 5777,98 грн.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу у розмірі 10766,67 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача 229,19 грн. 3 % річних та 611,54 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості не надав, про наявність таких не повідомив.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Між сторонами у справі виникли договірні відносини на підставі Договору № ПГ-0000024 від 02.03.2015 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до п.4.5. Договору перехід права власності на товар здійснюється в момент його передачі Покупцю і засвідчується ним шляхом підписання видаткової накладної.

Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних.

У свою чергу відповідач повністю не оплатив вартість поставленого позивачем товару.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що розрахунок за кожну поставлену партію товару Покупець здійснює на підставі цього договору та рахунку-фактури, виставленого Продавцем на замовлений товар, протягом трьох банківських днів з моменту одержання товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Відповідно до п.6.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

З урахуванням зазначеного, перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 10766,67 грн. основного боргу, 229,19 грн. 3 % річних та 611,54 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1378,00 грн. слід покласти на нього у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ГРУП» (80362, Львівська область, Жовківський район, селище міського типу Куликів, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 39471427) на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Профігруп Україна» (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Промислова, будинок 7А; код ЄДРПОУ 31358098) 10766,67 грн. основного боргу, 229,19 грн. 3 % річних, 611,54 грн. інфляційних нарахувань та 1378,00 грн. судового збору .

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.10.2016 р.

Суддя Кидисюк Р.А.