Рішення

від 05.10.2016 по справі 924/682/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2016 р.Справа № 924/682/16 Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради смт.Чемерівці

про стягнення 16151,26 грн., з яких 5634,50 грн. пені, 9589,75 грн. інфляційних нарахувань, 927,01 грн. три проценти річних

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю№14-95 від 18.04.2014р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору : Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 16151,26 грн., з яких 5634,50грн. пені, 9589,75грн. інфляційних нарахувань, 927,01грн. три проценти річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати поставленого газу, положеннями ст. ст. 526,610,611,612,625 ЦК України, ст.ст.22,193,231 ГК України.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обгрунтовуючи доказами поданими при поданні позову.

Представник відповідача судове засідання не прибув, проте надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову та скасувати розмір належних до сплати штрафних санкцій. Виходячи з положень ст. ст. 530, 549, 625 ЦК України, вважає, що для встановлення такого виду відповідальності підприємства як покладення на нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення з нього інфляційні втрати, 3% річних та пеню, за порушення виконання грошового зобов'язання, слід встановити, що встановлений у договорі купівлі-продажу строк (термін) здійснення ним розрахунків за цим договором настав. Робить висновок, що позивачем безпідставно нараховано одночасно пеню та штраф за порушення строків виконання зобов'язання за договором.

Посилаючись на положення ст. 551 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. та зважаючи на об'єктивні обставини, які призвели до виникнення боргу, погашення у значній мірі основної заборгованості, придбання газу для вироблення теплової енергії, що споживається бюджетними установами та організаціями, тривалість невідшкодування різниці в тарифах, а також з огляду на розмір інфляційних втрат та річних, що підлягають стягненню з відповідача, просить не застосовувати або зменшити розмір пені за прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

31.01.2014 р. між публічним акціонерним товариством В«Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та комунальним підприємством "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №2719/14-КП-34 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.

Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ). (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 р. по 31 грудня 2014 р. газ обсягом до 60,0 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб.м.): січень - 11,9, лютий - 10,3, березень 9,1 (І кв. - 31,3); квітень - 3,0, травень - 0,0, червень - 0,0 (ІІ кв. - 3,0); липень - 0,0, серпень - 0,0, вересень - 0,0 (ІІІ кв. - 0,0); жовтень - 4,6, листопад - 9,7, грудень 11,4 (ІV кв. - 25,7).

Обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - планований обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п. 2.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1.2 допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі ± 5 % (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно з п. 2.1 договору планованого обсягу продажу газу без коригування планованого обсягу.

У п. 3.1 договору зазначено, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Згідно з п. 3.2 договору приймання-передача газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більше як ± 5,0 (п'ять) відсотків. При необхідності відступу від середньодобової норми продавцем і покупцем установлюється нерівномірна подача газу за взаємно узгодженими графіками.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п. 3.3 договору).

Сторони у п. 3.4 договору погодили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ.

Згідно з п. 5.2 договору ціна за 1000 куб. м. газу становить 3113,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 287,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 57,40 грн., всього з ПДВ - 344,40 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3462,26 грн., крім того ПДВ - 20% - 692,45 грн., всього з ПДВ - 4154,71 грн.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.5 договору).

Порядок та умови проведення розрахунків сторони погодили у р. 6 договору.

Так, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 6.3 договору в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, які надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

За умовами п. 6.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем: у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу погашається основна сума боргу.

У п. 6.5 договору зазначено, що звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного газу покупцем та актів приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором (п. 7.1 договору).

За умовами п.7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п. 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Усі зміни і доповнення до договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадку, зазначеного у п. 10.4 цього договору (п. 10.3 договору).

Розділом 11 договору передбачено, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися сторонами з 01.01.2014р. і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками печаток сторін.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу газ у січні 2014 року 10,375 тис. куб. м. на суму 43105,14 грн., у лютому 2014 р. 9,783 тис. куб.м. на суму 40645,54 грн., у березні 2014 р. 5,412 тис. куб.м. на суму 22485,30 грн., у квітні 2014р. 0,863 тис. куб.м. на суму 4543,60 грн., у жовтні 2014 р. 1,745 тис.куб.м. на суму 11178,15 грн., у листопаді 2014 р. 3,725 тис.куб.м. на суму 24892,09 грн., у грудні 2014 р. 6,740 тис.куб.м. на суму 51639,45 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відтисками печаток сторін актами приймання-передачі природного газу відповідно від 31.01.2014 р., 28.02.2014р.,31.03.2014 р., 30.04.2014 р., 31.10.2014 р., 30.11.2014 р., 31.12.2014р., всього на суму 198489,27 грн.

У зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем поставленого газу позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 16151,26 грн., з яких 5634,50 грн. пені, 9589,75 грн. інфляційних нарахувань, 927,01 грн. три проценти річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, 31.01.2014 р. ПАТ В«Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та КП "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради уклали договір купівлі-продажу природного газу №2719/14-КП-34, згідно з яким позивач зобов'язувався передати у власність відповідачу природний газ, а відповідач - прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

На підставі договору купівлі-продажу природного газу №2719/14-КП-34 від 31.01.2014 р. позивач продав відповідачу природний газ у січні 2014 року 10,375 тис. куб. м. на суму 43105,14 грн., у лютому 2014 р. 9,783 тис. куб.м. на суму 40645,54 грн., у березні 2014 р. 5,412 тис. куб.м. на суму 22485,30 грн., у квітні 2014р. 0,863 тис. куб.м. на суму 4543,60 грн., у жовтні 2014 р. 1,745 тис.куб.м. на суму 11178,15 грн., у листопаді 2014 р. 3,725 тис.куб.м. на суму 24892,09 грн., у грудні 2014 р. 6,740 тис.куб.м. на суму 51639,45 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу відповідно від 31.01.2014 р., 28.02.2014р.,31.03.2014 р., 30.04.2014 р., 31.10.2014 р., 30.11.2014 р., 31.12.2014р. всього на суму 198489,27 грн.

Натомість відповідач в порушення умов договору (п. 6.1) вчасно та в повному обсязі не сплатив отриманий газ, утворивши заборгованість, що відображено в сальдовій відомості та відомості із здійснення операцій по КП "Тепломережа Чемеровецької селищної ради підприємству" з 31.01.2014р. по 04.02.2015р. Станом на 04.02.2015р. відповідачем повністю погашено основний борг.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 927,01 грн. згідно з розрахунком: за зобов'язаннями січня 2014 р. - 19,96 грн., лютого 2014 р. - 222,21 грн., березня 2014 р. - 442,29 грн., квітня 2014 р. - 78,42 грн., жовтня 2014 р. - 41,18 грн., листопада 2014р. - 59,35 грн., грудня 2014р. - 63,60 грн.

Як убачається із розрахунку, позивачем здійснено нарахування 3% річних по кожному періоду наявності заборгованості з урахуванням розміру боргу за вказаний період. Однак при проведенні розрахунку 3% річних за зобов'язаннями лютого,березня, квітня, жовтня, листопада та грудня 2014 р. позивачем безпідставно віднесено до днів прострочення заборгованості дні, в які здійснювалася її часткова сплата.

Так, згідно з п. 1.4 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п. 1.9 вищевказаної постанови).

Тобто, сума заборгованості зменшується у день її часткової сплати і нарахування 3% річних проводиться уже на зменшену суму боргу.

З огляду на вищезазначене, проаналізувавши подані розрахунки, суд вважає, що правомірним є нарахування відповідачу 3% річних в сумі 905,98 грн. (за зобов'язаннями січня 2014 р. у сумі 19,29 грн., лютого 2014 р. - 217,87 грн., березня 2014 р. - 439,85 грн., квітня 2014 р. - 78,06 грн., жовтня 2014 р. - 38,53 грн., листопада 2014р. - 54,86грн., грудня 2014р. - 57,52 грн.). Таким чином, позивачем безпідставно нараховані 3% річних у сумі 21,03 грн. на суми заборгованості за дні фактичної її сплати, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині потрібно відмовити.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9589,75 грн. інфляційних нарахувань згідно з розрахунком: за зобов'язаннями січня 2014 р. - 258,63 грн., лютого 2014 р. - 2291,04 грн., березня 2014 р. - 3975,41 грн., квітня 2014 р. - 632,50 грн., жовтня 2014р. - 480,23 грн., листопада 2014р. - 746,76 грн., грудня 2014р. - 1205,18 грн.

Проаналізувавши поданий розрахунок, суд зазначає, що позивачем здійснено інфляційні нарахування в тому числі і на суми заборгованості за періоди, що становлять менше одного місяця, тоді як відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом враховується, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Зокрема, неправомірним є нарахування інфляційних втрат за зобов'язаннями лютого 2014 р. та жовтня 2014р., оскільки станом на кінець кожного з місяців у результаті часткових оплат заборгованість зменшувалась.

Зважаючи на викладене, в результаті проведеного перерахунку, суд доходить висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення інфляційних втрат за визначені періоди (за зобов'язаннями січня, березня, квітня, листопада, грудня 2014 р.). Правомірним буде нарахування 9435 грн. інфляційних втрат. У стягненні інфляційних втрат в сумі 154,75 грн. належить відмовити.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 7.2 договору погоджено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5634,50 грн. (згідно з поданим розрахунком: за зобов'язаннями січня 2014 р. - 86,47 грн., лютого 2014 р. - 1015,21 грн., березня 2014 р. - 2474,62 грн., квітня 2014 р. - 526,31 грн., жовтня 2014 р. - 384,39 грн., листопада 2014р. - 553,94 грн., грудня 2014р. - 593,56грн.).

Разом з тим, як і при нарахуванні 3% річних, так і при нарахуванні пені позивачем не враховані положення п. 1.9 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", згідно з яким, як уже зазначалося вище, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Зважаючи на вищезазначене, проаналізувавши подані розрахунки, суд доходить висновку, що правомірним є нарахування відповідачу пені в розмірі 5554,74 грн. (за зобов'язаннями січня 2014 р. - в сумі 83,59 грн., лютого 2014 р. - 1004,97 грн., березня 2014 р. - 2474,61 грн., квітня 2014 р. - 526,31 грн., жовтня 2014 р. - 359,62 грн., листопада 2014р. - 512,08 грн., грудня 2014р. - 593,56грн.). З огляду на зазначене, позивачем безпідставно нараховано пеню у сумі 79,76 грн. (за зобов'язаннями січня, лютого, жовтня, листопада 2014 р.) на суми заборгованості за дні фактичної її сплати, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині потрібно відмовити.

Твердження відповідача про неможливість одночасного стягнення з нього пені та штрафу, суд вважає безпідставними, оскільки як убачається з позовних вимог, позивачем у позові заявлено до стягнення тільки пеню.

Враховуючи вказане вище, положення ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 5554,74 грн. пені, 905,98 грн. 3% річних, 9435 грн. інфляційних втрат. У задоволенні решти позовних вимог потрібно відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 33, 43, 49, ст. ст. 82, 83, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради смт.Чемерівці про стягнення 16151,26 грн., з яких 5634,50 грн. пені, 9589,75 грн. інфляційних нарахувань, 927,01 грн. три проценти річнихзадовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради, Хмельницька область, смт. Чемерівці, вул. 60-річчя Жовтня, буд. 10А (код 38195441) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6 (код 20077720) 5554,74 грн. (п'ять тисяч п'ятсот п'тдесят чотири гривни 74 коп.) пені, 905,98 грн. (дев'ятсот п'ять гривень 98 коп.) 3% річних, 9435 грн. (дев'ять тисяч чотириста тридцять п'ять гривень 00 коп.) інфляційних втрат, 1356,20 грн. (одна тисяча триста п'тдесят шість гривень 20 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу (01001 м.Київ, вул.Б.Хмельницького,6), 3 - відповідачу (31600, Хмельницька область смт. Чемерівці, вул.60-річчя Жовтня,10А)