Рішення

від 04.10.2016 по справі 308/1780/15-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1780/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2016 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючої судді Сарай А.І.

при секретарі Струтинська Н.Ю.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» до міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» звернулося в суд з позовом до міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про зобов'язання вчинити дії.

Позов мотивує тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 02 вересня 2009 року стягнуто з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС») в особі ОСОБА_2 філії на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 77883 грн.

25.06.2010 р. ОСОБА_3 звернувся до ПрAT СГ «ТАС» з заявою щодо виконання судового рішення про виплату страхового відшкодування. ПрAT СГ «ТАС» платіжним дорученням № 30584 від 09.07.2010 р. перерахувало на реквізити стягувача ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 77883 грн. Тим самим ПрAT СГ «ТАС» виконало вказане рішення суду.

09.02.2015 p. ПрAT «СГ «ТАС» проводячи перевірку реєстрів обтяжень рухомого і нерухомого майна, з'ясувало, що все рухоме та нерухоме майно, а також кошти на банківських рахунках ОСОБА_2 філії перебувають під арештом MB ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції. Арешт накладено у відповідності до наступних постанов: постанова ВП № 15545980 про арешт коштів боржника від 06.11.2009 р.; постанова ВП № 15545980 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.12.2009 р. у межах суми звернення стягнення 77833 грн.

Наявність зазначених постанов про арешт коштів та майна свідчить про те, що було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, в базі даних МРЕВ ДАІ та на рахунки в банку ОСОБА_2 філії ПрАТ СГ «ТАС».

23.12.2009 р. MB ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції була винесена постанова ВП № 15545980 про повернення виконавчого документа. Жодної постанови по ВП № 15545980, не було отримано ні головним офісом, ні ОСОБА_2 філією ПрАТ СГ «ТАС».

Також 09.02.2015 p. ПрAT СГ «ТАС» отримало витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 46303772, який надав приватний нотаріус ОСОБА_4 Відповідно до інформації, яка міститься у вказаному витягу накладено арешт на все рухоме майно ОСОБА_2 філії Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», код: 25447067, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Корятовича, 7/6Б та заборонено його відчужувати, а також накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_2 філії - запис № 9377666 від 23.12.2009 р.

Таким чином, ПрAT СГ «ТАС» обмежене у здійсненні свого права на розпоряджання власністю через наявність арештів.

За таких обставин, позивач вважає що, дії головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 є незаконними та необґрунтованими, і такими, що явно порушують права та інтереси ПрAT «СГ «ТАС» як боржника у виконавчому провадженні.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав посилаючись на викладені у позовній заяві обставини і уточнивши позовні вимоги просить звільнити з-під арешту, накладеного постановою МВ ДВС Ужгородського МРУЮ від 06.11.2009 року кошти, що належать ЗАТ «Страхова група «ТАС» в особі ОСОБА_2 філії ЗАТ «СК «ТАС» та містяться на рахунку: р/р № 26506300000501, МФО 312787 в АТ «Сведбанк» (публічне) м. Ужгород, та звільнити з-під арешту та заборони його відчуження, накладеного постановою МВ ДВС Ужгородського МРУЮ від 09.12.2009 р. все майно, що належить ОСОБА_2 філії приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС».

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до поданих в суд письмових заперечень проти позову представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовної заяви позивача у повному обсязі, посилаючись на відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням боржником рішення суду, оскільки боржником не сплачено заборгованість у розмірі 7788.3 грн. згідно постанови державного виконавця від 05.11.2009 р. про стягнення з боржника виконавчого збору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 2 вересня 2009 року у справі № 2п-3779/09 стягнуто з ЗАТ «Страхова компанія «ТАС» в особі ОСОБА_2 філії ЗАТ «СК ТАС» на користь ОСОБА_3 75765 грн. та 2118 грн. пені за прострочення платежу.

Вказане рішення суду набрало законної сили та звернуто до виконання.

28.10.2009 р. головним державним виконавцем МВ ДВС Ужгородського МРУЮ ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП 15545980) згідно якої надано боржнику строк для добровільного виконання до 04.11.2009 р.

У зв'язку з тим, що боржником у наданий строк виконавчий лист не виконано, 05.11.2009 р. державним виконавцем на підставі ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з ОСОБА_2 філії ПрАТ «СГ «ТАС» виконавчого збору у розмірі 7788.3 грн.

06.11.2009 р. на підставі ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та ст.ст. 5, 50 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на кошти в межах суми 77883 грн., що належать боржнику ЗАТ «Страхова група «ТАС» в особі ОСОБА_2 філії ЗАТ «СК «ТАС» та містяться на рахунку: р/р № 26506300000501, МФО 312787 в АТ «Сведбанк» (публічне) м. Ужгород.

09.12.2009 р. на підставі ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та ст.ст. 5, 50 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 філія приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС».

Постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа від 23.12.2009 р. державним виконавцем на підставі ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист № 2п-3779/09 виданий 12.10.2009 р. Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 філії ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 77883 грн. повернуто в орган, який його видав, у зв'язку з тим, що стягувач своїми діями перешкоджав провадженню виконавчих дій.

25.06.2010 р. стягувач ОСОБА_3 звернувся до ПрAT «СГ «ТАС» (правонаступник ЗАТ «СГ «ТАС») із заявою про перерахунок суми страхового відшкодування на зазначені ним у заяві реквізити.

Платіжним дорученням № 30584 від 09.07.2010 р. ПрAT СГ «ТАС» перераховано на реквізити стягувача ОСОБА_3 суму заборгованості в розмірі 77883 грн.

Статтею 38 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 05.11.2009 р. чинній на час виникнення спірних правовідносини) встановлено наслідки завершення виконавчого провадження.

Так, у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Аналогічні положення містять п.п. 4.10.1, 4.10.2 п. 4.10 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (в редакції від 17.11.2009 р. чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Як встановлено судом, постановою державного виконавця від 23.12.2009 р. виконавчий документ був повернутий стягувачеві з посиланням на ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», що передбачає можливість повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання, в редакції ст.ст. 21, 22 цього Закону, чинній на той час, протягом трьох років, з дня повернення виконавчого документа стягувану, тобто, у строк до 23.12.2012 р.

Стягувач повторно не пред'явив виконавчий лист на виконання у встановлений постановою про повернення виконавчого документа строк, оскільки боржником 09.07.2010 р. було перераховано на реквізити стягувача суму заборгованості в розмірі 77883 грн., тобто відповідно до вимог закону виконавче провадження підлягало закінченню.

Відповідно до п.п. 6, 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадках:, зокрема, у разі: закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення; фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право у порядку, що передбачений цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних та оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У відповідності до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

При цьому відповідно до ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки їх порушення.

Перелік способів захисту прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

За змістом до ст. 319 ЦК України, яка встановлює визначальні принципи здійснення права власності, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Доводи представника відповідача у письмових запереченнях проти позову не приймаються судом до уваги, так як вони суперечать дійсним обставинам справи та спростовуються її матеріалами, оскільки при поверненні виконавчого документа до органу, який його видав згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час винесення відповідної постанови, державним виконавцем не було припинено чинність арешту майна боржника, не скасовано заборону відчуження, що порушує гарантовані Конституцією та законами України права та інтереси позивача як власника майна, унеможливлює розпорядження ним.

Враховуючи наведене та ту обставину, що наявність арешту майна та заборони його відчуження позбавляє позивача можливості користуватись і розпоряджатись своїм майном, заборгованість за рішенням суду погашена і стягувач немає вимог до боржника (позивача), суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача та звільнити з-під арешту, накладеного постановою МВ ДВС Ужгородського МРУЮ від 06.11.2009 р. (ВП № 15545980) кошти, що належать ЗАТ «Страхова група «ТАС» в особі ОСОБА_2 філії ЗАТ «СК «ТАС» та містяться на рахунку: р/р № 26506300000501, МФО 312787 в АТ «Сведбанк» (публічне) м. Ужгород та звільнити з-під арешту та заборони його відчуження, накладеного постановою МВ ДВС Ужгородського МРУЮ від 09.12.2009 р. (ВП № 15545980) все майно, що належить ОСОБА_2 філії ПрАТ «Страхова група «ТАС».

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 243.6 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 169, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 319, 321, 391 ЦК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю

Звільнити з-під арешту, накладеного постановою міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 06 листопада 2009 року (ВП № 15545980) кошти, що належать ЗАТ «Страхова група «ТАС» в особі ОСОБА_2 філії ЗАТ «СК «ТАС» та містяться на рахунку: р/р № 26506300000501, МФО 312787 в АТ «Сведбанк» (публічне) м. Ужгород.

Звільнити з-під арешту та заборони його відчуження, накладеного постановою міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 09 грудня 2009 року (ВП № 15545980) все майно, що належить ОСОБА_2 філії приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС».

Стягнути з міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції на користь приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча Сарай А.І.