Рішення

від 07.10.2016 по справі 308/5716/16-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5716/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2016 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Світлик О.М.,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до Ужгородської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до свідоцтва про народження серії І-УР № 268191 та свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ФМ № 491527 вона доводиться донькою померлої 27 грудня 2013 року ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-ФМ № 166453.

Зазначає, що згідно із заповітом від 02.03.2012 року ОСОБА_3 заповіла їй 64/100 земельної ділянки, розміром 0,0600 га кадастровий номер 2110100000:26:001:0050 та 32/100 житлового будинку за № 14, що знаходиться на вул. Гарайди в м. Ужгород.

Вказує, що за життя спірне майно належало спадкодавці на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою зареєстрованою в реєстрі на № 1-7896 після смерті її батька.

Також зазначає, що після смерті ОСОБА_3 вона прийняла спадщину та звернулася в нотаріальну контору, де отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Однак, у переліку спадкового майна, на яке видане свідоцтво, не зазначено 32/100 житлового будинку № 14 по вул. Гарайди в м. Ужгород.

Пояснює, що з метою оформлення своїх спадкових прав на 32/100 житлового будинку № 14 по вул. Гарайди в м. Ужгород вона звернулася до органу технічної інвентаризації, де на її замовлення було виготовлено технічний паспорт від 15.09.2014 року, інвентаризаційна справа № 1240.

Зважаючи на наведене, вона, як спадкоємець за заповітом, що прийняв спадщину звернулася до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, де нотаріусом ОСОБА_4 на її звернення про видачу свідоцтва про спадщину видано відмову за № 1044/01-16 від 17.11.2015 року на підставі пп. 4.15 п. 4 ОСОБА_1 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Мінюсті України 22.02.2012 за № 282/20595, за яким видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, оскільки в неї відсутні правовстановлюючі документи щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Пояснює, що відсутність свідоцтва про право власності на будинок становить перешкоду в подальшому оформленні належних їй спадкових прав після смерті матері, так як Перша Ужгородська державна нотаріальна контора не може видати відповідне свідоцтво про право на спадщину на будинок без відповідних правовстановлюючих документів та реєстрації права власності на нього в державному реєстрі речових прав.

Виготовлення ж правовстановлюючих документів на будинок та реєстрація права власності на нього за ОСОБА_3 є неможливою, оскільки вона померла.

Також вказує, що майнових спорів з приводу заявлених вимог про спадкування зазначеної частини будинку не існує. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 на це майно нема.

На підставі наведеного просить суд визнати за нею право власності на 32/100 житлового будинку № 14 по вул. Гарайди в м. Ужгород в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 27.12.2013 року.

Позивача ОСОБА_2 подала до суду заяву від 20.09.2016 року про розгляд справи без її участі.

Відповідач - представник Ужгородської міської ради у судове засідання не з'явився.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Перша Ужгородська державна нотаріальна контора уповноваженого представника не забезпечила.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 27 грудня 2013 року померла ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-ФМ № 166453.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є донькою померлої ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії І-УР № 268191, яка після одруження змінила прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ФМ № 491527.

Як вбачається із заповіту серії ВРР НА 393266 від 02.03.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 506 приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_3 заповіла своїй дочці - ОСОБА_2 64/100 земельної ділянки, розміром 0,0600 га кадастровий номер 2110100000:26:001:0050 та 32/100 житлового будинку за № 14, що знаходиться на вул. Гарайди в м. Ужгород.

Судом також встановлено, що спірне майно належало ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою зареєстрованого в реєстрі на № 1-7896 після смерті її батька 14.01.1981 року.

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.11.2014 року серії НАВ 365686, виданого ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, де нотаріусом ОСОБА_4 у переліку спадкового майна, на яке видане свідоцтво не зазначено 32/100 житлового будинку № 14 по вул. Гарайди в м. Ужгород. Даний факт підтверджується також витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № витягу: 38862010 та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер витягу: 29320621.

Судом встановлено, що з метою оформлення спадкових прав ОСОБА_2 на 32/100 житлового будинку № 14 по вул. Гарайди в м. Ужгород вона звернулася до органу технічної інвентаризації, де на її замовлення було виготовлено технічний паспорт від 15.09.2014 року, інвентаризаційна справа № 1240.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2, як спадкоємець за заповітом, що прийняв спадщину звернулася до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, де нотаріус ОСОБА_4 на її звернення про видачу свідоцтва про спадщину видав відмову за № 1044/01-16 від 17.11.2015 року на підставі пп. 4.15 п. 4 ОСОБА_1 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Мінюсті України 22.02.2012 за № 282/20595, за яким видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, оскільки в неї відсутні правовстановлюючі документи щодо належності цього майна спадкодавцеві. Для вирішення спадкування частини житлового будинку вказує на необхідність ОСОБА_2 звернутися із заявою до суду про визнання права власності на вказане майно в порядку спадкування.

Відповідно до статті 3 ЦПК України та статті 15 ЦК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене, невизнане або оспорюване право.

За приписами ст. 1216 спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За загальним правилом, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч. 1 ст. 1296 ЦК України).

Якщо у складі спадщини є нерухоме майно, спадкоємець, який прийняв спадщину, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В розумінні ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що заперечень проти позову не надійшло, спірне майно належало на праві власності спадкодавцю, позивач спадщину прийняла, таким чином, визнання права власності на житловий будинок за позивачем в порядку спадкування відповідає положенням чинного законодавства України, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 15, 321, 392, 1216-1218, 1220, 1296 ЦК України, керуючись ст. ст. 1, 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 (88000, м. Ужгород, вул. Гарайди, 14 «а», ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) право власності на 32/100 житлового будинку № 14 по вул. Гарайди в м. Ужгород, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 27 грудня 2013 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М. Світлик