Постанова

від 07.10.2016 по справі 804/4943/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 р.Справа №804/4943/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засіданняЧмоні А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Гордіс» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

4 серпня 2016 року Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Гордіс» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі усього 20684,47 грн., у тому числі з: податку на додану вартість в сумі 8108,08 грн., з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 12576,39 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який у добровільному порядку не сплачує, що завдає збитків державі.

Представник позивача до суду не прибув, клопотав про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, проте конверт повернуто на адресу суду у зв'язку із неврученням. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд справи в порядку скороченого провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Гордіс» (код ЄДРПОУ 36161117) перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків та інших обов'язкових платежів до бюджету.

Судом встановлено, що заявлена контролюючим органом до стягнення сума податкового боргу складає 20684,47 грн. та виникла на підставі:

1) по податку на додану вартість в сумі 8108,08 грн.:

- податкової декларації №9101178090 за квітень 2015 року на суму 7939 грн. З урахуванням наявної переплати в сумі 0,92 грн., заборгованість по декларації складає 7938,08 грн. (7939 - 0,92);

- податкового повідомлення-рішення від 30.11.2015 року №0009791501 на суму 170 грн. за штрафними (фінансовими)санкціями (штрафами);

2) по податку на прибуток в сумі 12576,39 грн.:

- податкової декларації №9276000378 за 2015 рік на суму 12610 грн. З урахуванням наявної переплати в сумі 33,61 грн., заборгованість по декларації складає 12576,39 грн. (12610 - 33,61).

З урахуванням викладеного суд зазначає про підтвердження матеріалами справи наявності у відповідача заявленого до стягнення податкового боргу перед бюджетом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини на момент звернення податкового органу до суду із позовом, є Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Стаття 36 Податкового кодексу України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Проте, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе сам платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.3 цієї статті визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно даних податкової інспекції за відповідачем обліковуються відкриті рахунки в банківських та кредитних установах.

Відповідно до положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська виставлено Приватному підприємству «Гордіс» податкову вимогу від 5 червня 2015 року року №851-23 на суму податкового боргу 7938,08 грн., яку отримано відповідачем 9 червня 2015 року, що підтверджується матеріалами справи.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено додержання контролюючим органом строків звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення, оскільки доказів добровільного погашення сум узгодженого податкового боргу відповідачем не надано.

Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про стягнення з відповідача суми судового збору, суд виходить із того, що згідно положень частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, на день розгляду справи судом, чинне законодавство містить заборону на стягнення з відповідача здійснених судових витрат суб'єктом владних повноважень, будь-який інший порядок повернення суб'єкту владних повноважень здійснених судових витрат законодавством не передбачений.

Оскільки суд при вирішенні вимог, заявлених у позовних заявах та клопотаннях, керується виключно нормами та вимогами, встановленими в нормативних актах, суд не може без наявності відповідної норми перебирати на себе функції законодавчого органу, та в даному випадку встановлювати порядок повернення здійснених судових витрат суб'єкту владних повноважень, що може бути визначено виключно законами України.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Гордіс» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Приватного підприємства «Гордіс» у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 20684,47 грн., у тому числі з: податку на додану вартість в сумі 8108,08 грн., з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 12576,39 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 4 жовтня 2016 року.

Суддя І.О. Верба