Постанова

від 07.10.2016 по справі 804/5338/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 р.Справа №804/5338/16 17 год. 00 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю прокурора Ягольник Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф-Стиль» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

19 серпня 2016 року керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф-Стиль» (код ЄДРПОУ 32882775) про стягнення коштів з рахунків платника податків в обслуговуючих банках у рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 55954,45 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг, який у добровільному порядку не сплачує, що завдає збитків державі.

Прокурор у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник позивача до суду не прибув, причин неявки не повідомив.

Відповідач до суду не з'явився, заперечень на позовну заяву не надав, ухвалу про відкриття провадження у справі та повістку про виклик до суду направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим поштовим відправленням, проте конверт повернутий до суду у зв'язку із неврученням. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 121 Конституції України, статей 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У матеріалах справи міститься лист керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 О.Новікова до в.о. начальника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ясакову М.О. від 26 липня 2016 року за вих. №74/1-2595вих-16, яким повідомлено останнього про представництво інтересів держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області шляхом звернення Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф-Стиль» податкової заборгованості в сумі 55954,45 грн.

Підставою для звернення керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 до суду з цим позовом є порушення економічних інтересів держави з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф-Стиль», що полягає у невиконанні відповідачем обов'язку, покладеного статтею 67 Конституції України щодо сплати податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом, та, як наслідок, недоотримання Державою визначених Бюджетним кодексом України, Податковим кодексом України податків і зборів.

Судом встановлено, що у зв'язку із відсутністю у Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області коштів на сплату судового збору остання не мала можливості реалізувати власні повноваження.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайф-Стиль» (код ЄДРПОУ 32882775) взято на облік як платник податків 26 лютого 2004 року, та станом на дату розгляду справи перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф-Стиль» станом на 30 червня 2016 року складає 55954,45 грн. та виник на підставі:

- податкової декларації з плати за землю за 2015 рік від 03.02.2015 року в сумі: 466,57 грн. по терміну сплати 30.10.2015 року, 4975,40 грн. по терміну сплати 30.11.2015 року, 4975,40 грн. по терміну сплати 30.12.2015 року, 4975,40 грн. по терміну сплати 30.01.2016 року;

- податкової декларації з плати за землю за 2016 рік від 28.01.2016 року в сумі: 7129,56 грн. по терміну сплати 01.03.2016 року, 7129,56 грн. по терміну сплати 30.03.2016 року, 7129,56 грн. по терміну сплати 30.04.2016 року, 7129,56 грн. по терміну сплати 30.05.2016 року, 7129,56 грн. по терміну сплати 30.06.2016 року;

- нарахованої контролюючим органом пені на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України в сумі 4913,88 грн., у тому числі: 27.11.2015 року в сумі 487,48 грн., 27.11.2015 року в сумі 452,27 грн., 10.12.2015 року в сумі 451,98 грн., 10.12.2015 року в сумі 256,54 грн., 28.01.2016 року в сумі 701,04 грн., 28.01.2016 року в сумі 118,37 грн., 29.02.2016 року в сумі 905,20 грн., 29.02.2016 року в сумі 320,88 грн., 30.03.2016 року в сумі 561,55 грн., 30.03.2016 року в сумі 217,34 грн., 29.04.2016 року в сумі 145,27 грн., 29.04.2016 року в сумі 295,96 грн.

З урахуванням викладеного суд зазначає про підтвердження матеріалами справи наявності у відповідача заявленого до стягнення податкового боргу перед бюджетом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини на момент звернення податкового органу до суду із позовом, є Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Стаття 36 Податкового кодексу України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Проте, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе сам платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Положеннями підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.3 цієї статті визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Лайф-Стиль» податкову вимогу від 24 березня 2014 року №182-25 на суму податкового боргу 3640,35 грн., яку вручено 5 травня 2014 року, що підтверджується матеріалами справи.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено додержання контролюючим органом строків звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення, оскільки доказів добровільного погашення сум узгодженого податкового боргу відповідачем не надано.

Відмовляючи у задоволенні клопотання заявника про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору на користь прокуратури Дніпропетровської області, суд виходить із того, що згідно положень частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, на день розгляду справи судом, чинне законодавство містить заборону на стягнення з відповідача здійснених судових витрат суб'єктом владних повноважень, будь-який інший порядок повернення суб'єкту владних повноважень здійснених судових витрат законодавством не передбачений.

Оскільки суд при вирішенні вимог, заявлених у позовних заявах та клопотаннях, керується виключно нормами та вимогами, встановленими в нормативних актах, суд не може без наявності відповідної норми перебирати на себе функції законодавчого органу, та в даному випадку встановлювати порядок повернення здійснених судових витрат суб'єкту владних повноважень, що може бути визначено виключно законами України.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайф-Стиль» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунку у банку, який обслуговує Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайф-Стиль» (код ЄДРПОУ 32882775), на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 55954,45 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 27 вересня 2016 року.

Суддя І.О. Верба