Рішення

від 05.10.2016 по справі 903/657/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 жовтня 2016 р. Справа № 903/657/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкт", м. Луцьк

до приватного підприємства "Амкон", м. Луцьк

про стягнення 162247,33 грн.

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (договір про надання правової допомоги №35-ЮП від 25.07.2016р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 162247,33 грн., з них: 130185,50 грн. суми попередньої оплати вартості товару, перерахованої за договором поставки №01/07 від 01.07.2016р., 32061,83 грн. неустойки за несвоєчасну поставку товару та 3000 грн. витрат на правову допомогу.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору поставки №01/07 від 01.07.2016р. щодо поставки товару та неповернення суми попередньої оплати.

Ухвалою суду від 15.09.2016р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.10.2016р., зобов'язано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження; належним чином завірену копію статуту приватного підприємства "Амкон"; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В судовому засіданні 05.10.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач вимог ухвали суду від 15.09.2016р. не виконав, в судове засідання 05.10.2016р. уповноваженого представника не направив.

Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду від 15.09.2016р. було надіслано відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43000, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Дубнівська, будинок 47В.

Проте, ухвала суду від 15.09.2016р. про порушення провадження у справі повернулась до суду із поштовою відміткою: «За закінченням терміну зберігання».

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача, зважаючи на те, що відповідач належним чином був повідомлений про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

01.07.2016 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Конструкт" як покупцем та відповідачем - приватним підприємством "Амкон" як постачальником було укладено договір поставки №01/07, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених договором.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.4, 1.5 договору постачальник зобов'язується поставляти товар партією в кількості і асортименті, визначених у заявці замовлення покупця, що є невід'ємними частинами даного договору.

Поставка товару здійснюється постачальником за адресою: Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с.Михнів.

Поставка товару здійснюється за кошти постачальника.

Пунктом 1.3. передбачено, що загальна вартість договору визначається вартістю товару та складає 160 309,16 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. договору поставка товарів здійснюється постачальником в не пізніше 10 робочих днів з моменту отримання авансового платежу. Замовлення може проводитись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв'язок, по електронній пошті е-mail або надаватися через представника постачальника.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2, 5.3 договору покупець оплачує поставлені товари згідно з виставленим продавцем рахунком, вказаним у замовленні та товаросупроводжувальній документації, на умовах договору в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України.

Авансовий платіж у розмірі 60% від вартості товару, що становить 96185,50 грн. з ПДВ покупець сплачує протягом 3-х робочих днів з моменту виставлення рахунку .

Наступний платіж у розмірі 40 % від вартості товару, що становить 64 123,66 грн. з ПДВ. покупець оплачує продавцю протягом 3-х робочих днів після поставки товару у повному обсязі.

На підставі виставленого відповідачем рахунку №13 від 01.07.2016р. позивач платіжними дорученнями № 412 від 04.07.2016р., №420 від 06.07.2016р. перерахував відповідачу 130185,50 грн. як попередню оплату за товар.

Проте, всупереч вимог п. 4.1 договору, отримавши авансовий платіж, відповідач протягом 10-ти робочих днів товару не передав.

Позивач звертався до відповідача з листом-вимогою №21 від 18.08.2016р. про повернення 130185,50 грн. суми попередньої оплати, проте відповідач вимоги претензії не виконав, відповіді на претензію не надав, коштів не повернув.

Факт надіслання відповідачу листа-вимоги №21 від 18.08.2016р. підтверджується копією фіскального чеку від 18.08.2016р.; факт отримання відповідачем листа-вимоги №21 від 18.08.2016р. підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення 26.08.2016р. поштового відправлення №4300504326274, що містяться в матеріалах справи (а.с. 16).

Доказів на підтвердження виконання зобов'язання з передачі товару та повернення позивачу суми попередньої оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, але не передав товар у встановлений строк, покупець має право: вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма кореспондується з приписами ст. 670 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати: 1) передання кількості товару, якої не вистачає, або 2) відмовитися від переданого товару та його оплати, 3) а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Оскільки відповідач одержав суму попередньої оплати, але не передав товару у встановлений строк, у позивача виникло право вимагати повернення сплачених за товар коштів в розмірі 130185,50 грн.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 130185,50 грн. підлягає до задоволення.

У позовній заяві позивач просить також стягнути з відповідача 32061,83 грн. неустойки, посилаючись на п. 7.3 договору.

Згідно з п. 7.3. договору за несвоєчасну поставку товару продавець сплачує неустойку у розмірі 20 % від загальної суми договору.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, не передбачений цивільним законом, урегулювати у передбаченому законом договорі свої відносини, не врегульовані ним, а також відступити від положень закону і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ст. 628, ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Реалізуючи право на вільне укладення договору, вільне визначення умов договору, сторонами в п.7.3. узгоджено відповідальність продавця у формі неустойки у випадку порушення ним строку поставки товару, що не суперечить приписам ст.6 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільною кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Аналіз наведених норм законодавства та умови п. 7.3. договору дозволяє дійти висновку про те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума неустойки в розмірі 32061,83 грн. за своєю правовою природою є штрафом.

Штраф в розмірі 32061,83 грн. обчислено позивачем, виходячи з розрахунку: 160309,16х20%=32061,83 грн., де 160309,16 грн. - загальна сума договору.

Таким чином, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 32061,83 грн. штрафу за несвоєчасну поставку товару.

В позовній заяві позивач просить також покласти на відповідача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Відповідно до розділу VІ Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом і дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.6.3. постанови №7 від 21.02.2013 року В«Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 ст.49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного документа або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його права на вчинення окремих процесуальних дій.

До позовної заяви позивачем додано копію договору про надання правової допомоги №35-ЮП від 25.07.2016р., підписаний адвокатом ОСОБА_1 та клієнтом - ТОВ «Конструкт».

Клопотанням б/н від 04.10.2016р. представник позивача подав копію рахунку-фактури №00000045 від 03.10.2016р., копію платіжного доручення №671 від 04.10.2016р. на суму 3000 грн., копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00000045 від 03.10.2016р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №607.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.6.5. постанови №7 від 21.02.2013 року В«Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи конкретні обставини, пов'язані із розглядом справи №903/657/16, з огляду на розумну необхідність витрат на оплату послуг адвоката у даній справі, підлягає до задоволення вимога позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 1000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що в ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.

Позивачем в позовній заяві до ціни позову було безпідставно включено вартість витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

З огляду на наведене, правильною ціною позову слід вважати суму в розмірі 162247,33 грн.

У зв'язку із задоволенням позову судовий збір на підставі ст.49 ГПК України покладається на відповідача, враховуючи ціну позову в розмірі 162247,33 грн.

Керуючись ст.ст.6, 546, 549, 627, 628, 655, 670, 693 Цивільною кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Амкон" (43000, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Дубнівська, будинок 47В, ідентифікаційний код 34649489) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкт" (43005, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Шопена, будинок 22А, офіс 34, ідентифікаційний код 38926388) 130185 грн. 50 коп. суми попередньої оплати, 32061,83 грн. штрафу, 2433 грн. 71 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору, 1000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3. У стягненні 2000 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовити.

У відповідності із ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено: 07.10.2016р.

Суддя І. О. Якушева