Рішення

від 05.10.2016 по справі 910/16961/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2016Справа №910/16961/16

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТІС"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Державне підприємство "Український державний науково-технічний центр антикризових технологій в промисловості"

про стягнення 7 567,63 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Колода Є.Г. - представник за довіреністю № 11 від 17.02.16; від відповідача не з'явився; від третьої особине з'явився

В судовому засіданні 05.10.16 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТІС" про стягнення 7567,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.04.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - позивач) та ТОВ «ТЕТІС» (далі - відповідач) було укладено договір оренди № 341 індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності , на підставі якого відповідачу було передано в строкове платне користування індивідуально визначене майно Державного підприємства «Український державний науково-технічний центр антикризових технологій в промисловості» площею 54,2 кв.м. за адресою: Київська обл.., м. Вишгород, вул. Межигірського Спаса, 6. За доводами позивача, відповідач в порушення умов договору не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати орендної плати, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 7567,63 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.09.2016 порушено провадження у справі № 910/16961/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 05.10.2016, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Український державний науково-технічний центр антикризових технологій в промисловості".

04.10.2016 третя особа надала письмові пояснення, в яких зазначила, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 05.10.2016 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позов підтримав.

Відповідач та третя особа без самостійних вимог на предмет спору явку повноважного представника в судове засідання не забезпечили. Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в Відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надані позивачем.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, встановив.

03 квітня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тетіс» (відповідач, орендар) було укладено Договір оренди № 341 індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно Державного Підприємства «Український державний науково-технічний центр антикризових технологій в промисловості» (третя особа, балансоутримувач), площею 54,2 кв.м., розміщене за адресою: Київська обл.., м. Вишгород, вул. Межигірського Спаса, 6, під офіс.

Згідно з п. 3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що орендна плата перераховується щомісячно до 10 числа поточного місяця у співвідношенні 30% орендної плати балансоутримувачу, 70 % орендної плати перераховується до державного бюджету.

Згідно з п. 2.1, 2.4, договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу.

Пунктами 5.2, та 5.8 договору визначені одні з основних обов'язків орендаря, зокрема, своєчасно і вповному обсязі сплачувати орендну плату, щомісяця до 12 чмсла, надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою банку).

Згідно з актом приймання-передачі державного майна від 03.04.2006 приміщення площею 54,2 кв.м. на 3-му поверсі основного корпусу, за адресою Київсюка обл., м. Вишгород, вул. Межигірського Спаса, 6, було передано орендарю в задовільному стані.

Додатковою угодою від 09.01.2007 сторони визначили орендну плату за січень 2007 року в розмірі 926,19 грн. без ПДВ,

Згідно з актом № 2 приймання-передачі державного майна від 30.03.2007 орендар повернув частину приміщення площею 36,2 кв.м.

18.05.2007 року сторони уклали додаткову угоду № 2, якою змінили площу орендованого майна на 18 кв.м., а також визначили орендну плату без ПДВ за квітень 2007 року - 311,60 грн.

14.01.2015 за актом № 2 приймання-передачі державного майна орендар повернув балансоутримувачу приміщення площею 18,0 кв.м.

У зв'язку з неналежним виконанням орендарем умов договору оренди позивач неодноразово звертався до ТОВ «Тетіс» з вимогами про погашення заборгованості з орендної плати (№ 13-14-1637 від 08.07.2011, № 13-14-2614 від 07.10.2011, № 13-14-1084 від 18.03.2013, № 10-14-028 від 08.01.2014, № 10-14-3400 від 18.09.2015), які були залишені відповідачем без реагування.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідачем в повному обсязі не погашена та за розрахунками позивача складає 7567 грн. 63 коп.

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання щодо оплати орендної плати по договору оренди № 341 індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності за період з лютого 2014 по січень 2015, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 7567,63 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна",орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендодавець на виконання умов договору передав відповідачеві в орендне користування окреме індивідуально визначене майно Державного Підприємства «Український державний науково-технічний центр антикризових технологій в промисловості» (третя особа, балансоутримувач), площею 54,2 кв.м за адресою: Київська обл.., м. Вишгород, вул. Межигірського Спаса, 6., що підтверджується Актом приймання-передачі державного майна від 03.04.2006.

Орендоване приміщення було повернуто орендодавцеві за актами приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 30.03.2007 та 14.01.2015.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з п. 3.1. Договору ( в редакції додаткової угоди № 2 від 18.05.2007) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України, і становить без ПДВ за квітень 2007року 311,60 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. Договору).

В силу п. 3.3. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно п. 5.6 Договору, у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоуримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, за період дії договору оренди № 341 індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності відповідач мав перерахувати до державного бюджету орендну плату в розмірі 35612,06 грн., в той час як відповідачем було перераховано лише 28044,43 грн, таким чином, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача перед відповідачем складала 7567,63 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони. Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за договором суборенди виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до їх умов.

Оскільки відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати, відповідний борг, який станом на момент розгляду справи становить 7567 грн. 63 коп., має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетіс» (03057, місто Київ, пров. Польовий, будинок 7; ідентифікаційний код 22905569) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01032 м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 15, ідентифікаційний код 19028107) в дохід Державного бюджету України заборгованість по орендній платі в розмірі 7567 (сім тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн. 63 коп. на наступні реквізити: р/р 31119094700001, одержувач: ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код установи 37955989, призначення платежу: код доходу 22080300, символ звітності банку 094.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетіс» (03057, місто Київ, пров. Польовий, будинок 7; ідентифікаційний код 22905569) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01032 м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 15, ідентифікаційний код 19028107) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.10.2016

Суддя Пукшин Л.Г.