Рішення

від 06.10.2016 по справі 388/948/16-ц

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/948/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

06.10.2016 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М. ,

за участю секретаря Марченко О.І. ,

представника ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 про скасування рішення та зобов'язання вчинити нотаріальну дію , -

ВСТАНОВИВ:

У липні 20 16 року ОСОБА_2 звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 16 вересня 2010 року помер ОСОБА_5, який був її батьком.

Позивачка ОСОБА_2 є спадкоємицею майна ОСОБА_5 за законом першої черги. Спадкоємцем ОСОБА_5 цієї ж черги є ОСОБА_4, який відмовився від прийняття спадщини.

ОСОБА_6 звернулась у шестимісний строк до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Кіровоградської області із заявою про прийняття спадщини.

15 червня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Кіровоградської області із заявою видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул. Соснова (Калініна), 11, м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область.

Однак, виконуючий обов'язки державного нотаріуса ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Кіровоградської області ОСОБА_7 відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначене спадкове майно після смерті ОСОБА_5 з тих підстав, що договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул. Соснова (Калініна), 11, м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область не посвідчено нотаріально.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_1 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 державної нотаріально контори Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву, згідно якої не заперечує проти позову, просить справу розглянути за його відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про причину неявки не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що 16 вересня 2010 року у м. Долинській Долинського району Кіровоградської області помер ОСОБА_5, який постійно проживав за адресою: вул. Соснова (Калініна), 11, м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул. Соснова (Калініна), 11, м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область, що належав спадкодавцю відповідно до договору купівлі-продажу від 8 грудня 2000 року зареєстрованого у ОСОБА_3 філії товарної біржі «Кіровоградська біржа нерухомості» (а. с. 8). 27 березня 2001 року цей договір купівлі-продажу зареєстрований в обласному комунальному підприємстві «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» за № 274/11 (а. с. 8).

У шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини, а саме 17 січня 2011 року заяву про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5 подала ОСОБА_2

ОСОБА_5 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: вул. Соснова (Калініна), 11, м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область разом із онуком ОСОБА_1, який є представником позивачки у цій справі.

Будь-хто з інших спадкоємців із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 не звернувся.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За змістом ч. ч. 1-3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З огляду на вищевикладене, можливо дійти до висновку, що після смерті ОСОБА_5 його права та обов'язки в порядку правонаступництва перейшли до єдиного спадкоємця першої черги - доньки спадкодавця, ОСОБА_2

Слід зазначити, що позивачка ОСОБА_2 частково реалізувала право на спадкування після смерті ОСОБА_5, а саме 3 липня 2015 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,2893 га, що знаходиться на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521980700:02:000:0459, що видане 3 липня 2015 року виконуючим обов'язки державного нотаріуса ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Кіровоградської області ОСОБА_8, зареєстрованого у реєстрі за № 424.

Постановою виконуючого обов'язки державного нотаріуса ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Кіровоградської області ОСОБА_7 № 275/02-31 від 15 червня 2016 року відмовлено позивачці ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул. Соснова (Калініна), 11, м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область, з тих підстав, що цей житловий будинок належить спадкодавцю відповідно до договору купівлі-продажу, зареєстрованого 8 грудня 2000 року у ОСОБА_3 філії товарної біржі «Кіровоградська біржа нерухомості» за № 498/00, однак нотаріально не посвідчений, що є наслідком недійсності цього правочину (а. с. 9).

Згідно зі ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, тобто на час укладення спірного договору купівлі-продажу) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

На виконання вимог ч. 2 ст. 227 ЦК УРСР (1963 року), 27 березня 2001 року договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами був зареєстрований в Обласному комунальному підприємстві «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» за № 274/11 (а. с. 8).

За змістом ст. ст. 128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Ст. 227 ЦК УРСР передбачалася обов'язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Реєстрація 27 березня 2001 року обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_5 права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул. Соснова (Калініна), 11, м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого біржею, а не нотаріусом, станом на 27 березня 2001 року не суперечила чинному законодавству. Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству N 56 від 13 грудня 1995, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за N 31, передбачали підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих біржею.

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. за N 1952-IV право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Слід також зазначити, що вчинивши 27 березня 2001 року державну реєстрацію договору купівлі-продажу від 8 грудня 2000 року, зареєстрованого у ОСОБА_3 філії товарної біржі «Кіровоградська біржа нерухомості», держава визнала факт належності покупцю за цим договором ОСОБА_5 права власності на предмет купівлі-продажу. Ця угода купівлі-продажу з підстав недотримання нотаріальної форми судом не визнавалася недійсною.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 1.2. глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року N 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595, право власності на житловий будинок, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав тощо.

Таким чином, у виконуючого обов'язки державного нотаріуса ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Кіровоградської області ОСОБА_7 не було підстав для відмови у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул. Соснова (Калініна), 11, м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область, що належав спадкодавцю ОСОБА_5, згідно договору купівлі-продажу від 8 грудня 2000 року, зареєстрованого у ОСОБА_3 філії товарної біржі «Кіровоградська біржа нерухомості», зареєстрованого 27 березня 2001 року в обласному комунальному підприємстві «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» за № 274/11.

На підставі вищевикладеного, можливо стверджувати про незаконність дій виконуючого обов'язки державного нотаріуса ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Кіровоградської області ОСОБА_7 при відмові у видачі позивачці ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул. Соснова (Калініна), 11, м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область, що належав спадкодавцю ОСОБА_5, а тому цей позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки цей позов немайнового характеру задоволено повністю, відповідно з ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Кіровоградської області підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 понесені та документально підтверджені судові витрати, що складаються із судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1102,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 334, 1216-1218, 1220, 1222, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 128, 153, 224, 227 ЦК УРСР (1963 року), ст. ст. 15, 57-6 2, 64, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 про скасування рішення та зобов'язання вчинити нотаріальну дію.

Визнати незаконною та скасувати постанову виконуючого обов'язки державного нотаріуса ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Кіровоградської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15 червня 2016 року № 275/02-31.

Зобов'язати державного нотаріуса ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Кіровоградської області видати ОСОБА_2 (ідентифікацій номер НОМЕР_1) свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер 16 вересня 2010 року у м. Долинській Долинського району Кіровоградської області на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул. Соснова (Калініна), 11, м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область.

Стягнути з ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 (ідентифікацій номер НОМЕР_1) 1102,40 грн (одну тисячу сто дві гривні 40 копійок) понесених судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 10 жовтня 2016 року.

Суддя Долинського районного суду ОСОБА_9