Рішення

від 23.09.2016 по справі 911/2140/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2016 р. Справа № 911/2140/16

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/2140/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Протекс-Трейд», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська», с. Пухівка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю

«Вектор Соя», м. Київ

про стягнення 222900,81 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 01/06/16 від 01.06.2016;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 12.02.2016;

від третьої особи: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Протекс-Трейд» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (відповідач) про стягнення 222900,81 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору постачання товару № ДП/30 від 05.06.2015, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор Соя» та товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська», зокрема несвоєчасну оплату вартості отриманого товару, в наслідок чого у відповідача перед позивачем на підставі Договору відступлення права вимоги (цесії) № 1291 від 29.02.2016, укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор Соя» утворилась заборгованість в сумі 150000,00 грн., з огляду на наявність якої нараховані 66989,20 грн. пені та 5911,61 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 07.07.2016 порушено провадження у справі № 911/2140/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 27.07.2016 розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено.

В судовому засіданні 10.08.2016 представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представником відповідача, надані документи, витребувані судом та відзив на позовну заяву б/н від 09.08.2016, в якому останній просить суд припинити провадження у справі № 911/2140/16, оскільки умовами Договору постачання товару № ДП/30 від 05.06.2015 визначено, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов’язки без згоди іншої, однак відповідач стверджує, що такого дозволу останнім надано не було.

Ухвалою суду від 10.08.2016 розгляд справи відкладено, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор Соя».

02.09.2016 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення № 58 від 01.09.2016 по суті спору, що розглядається, в яких зазначено, що оскільки нормами права чітко не визначено осіб, на яких покладається обов’язок щодо повідомлення боржника про зміну сторони у зобов’язанні, було визначено, що саме позивач має повідомити про такі зміни, що й було виконано позивачем, шляхом направлення відповідачу відповідного договору та повідомлення про зміну сторони у зобов’язанні.

Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор Соя» просить суд здійснювати розгляд справи без участі його повноважного представника.

14.09.2016 через канцелярію суду позивачем надані письмові пояснення № 125 від 14.09.2016, підтримані представником в судовому засіданні 19.09.2016, в яких позивач вказує, що 17.06.2016 на адресу відповідача були направлені договір про відступленні права вимоги (цесії) та відповідне повідомлення про заміну кредитова у зобов’язанні, що підтверджується відповідними доказами, однак жодної відповіді або заперечення з боку відповідача не надходило.

Ухвалою суду від 19.09.2016, судом оголошено про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 23.09.2016 представником позивача підтримані позовні вимоги.

Відповідач заперечував проти позову, з підставі викладених у відзиві.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор Соя» (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений Договір постачання товару № ДП/30 від 05.06.2015, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов’язується протягом дії цього договору передавати у власність покупцю сировину для виробництва комбікормів (товар), у кількості та асортименті, згідно з видатковими накладними, які є невід’ємною частиною договору, а покупець зобов’язується прийняти такий товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору. Загальна вартість договору визначається відповідно до вартості товару, поставленого згідно з підписаними сторонами видатковими накладними.

Умовами п.п. 4.1, 4.2 договору визначено, що розрахунки здійснюється покупцем за кожну партію товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, протягом 5 календарних днів з моменту поставки партії товару. Ціна товару, що постачається визначається сторонами у рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Пунктами 9.1, 9.2 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором. У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить іншу про своє бажання припинити чинний договір за місяць до закінчення строку його дії, чинний договір вважається пролонгованим на один рік. Жодна із сторін не має права передавати свої права за даним договором третій стороні без письмової згоди другої сторони.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор Соя» належним чином виконало взяті на себе, згідно з умовами договору зобов’язання, поставивши відповідачу товар, всього на загальну суму 457640,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні № 239 від 14.08.2015 на суму 172040,00 грн. та № 256 від 19.08.2015 - 285600,00 грн.

Відповідні видаткові накладні підписані в двосторонньому порядку представниками постачальника та, на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 622 від 01.08.2015, з боку відповідача і скріплені печатками та штампами сторін.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару від відповідача не надходило.

Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов’язань, вартість товару сплачена відповідачем лише частково в сумі 307640,00 грн., про що свідчать додані до матеріалів справи виписки по особовому рахунку позивача, вартість товару в сумі 150000,00 грн., залишена відповідачем не сплаченою.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 513 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 цього ж Кодексу визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, 29.02.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор Соя» (цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю «Протекс-Трейд» (цесіонарій) укладений Договір відступлення права вимоги (цесії) № 1291, відповідно до умов п. 1 якого цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові на суму 150000,00 грн. та зобов’язаний сплатити цеденту суму грошових коштів в розмірі і в строки, визначені умовами цього договору.

За умовами цього договору цесіонарій стає новим кредитором у зобов’язанні, яке виникло між цедентом та товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» на підставі Договору постачання товару № ДП/30 від 05.06.2015, що підтверджується видатковою накладною № 256 від 19.08.2015 на суму 285600,00 грн. (право вимоги відступається на суму 150000,00 грн.) За цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання обов’язку останнього, що виникло на підставі Договору постачання товару № ДП/30 від 05.06.2015 на суму 150000,00 грн. До цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі і на умовах, в обсязі зазначеному в п. 2 договору, та існують на момент укладення цього договору у зв’язку із не проведенням боржником оплати за поставлений товару (п.п. 2, 3 договору).

Відповідно до умов п. 8 договору, цесіонарій зобов’язується сплатити цеденту вартість отриманого права вимоги у розмірі 150000,00 грн. протягом 1 календарного року з моменту укладення цього договору.

З урахуванням наведеного, товариство з обмеженою відповідальністю «Протекс-Трейд», на підставі Договору відступлення права вимоги (цесії) № 1291 від 29.02.2016, звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» про стягнення 150000,00 грн. заборгованості, 66989,20 грн. пені та 5911,61 грн. 3 % річних.

Відповідач заперечуючи проти позову, посилався на те, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов’язки без згоди іншої, що визначено умовами договору постачання, однак відповідач стверджує, що такого дозволу останнім надано не було.

Статтею 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 518 Цивільного кодексу України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Однак, розглянувши заперечення відповідача, суд не приймає їх до уваги, оскільки з наявних в матеріалах справи доказів, опису вкладення у цінний лист від 17.06.2016 та фіскального чеку № 8019 від 17.06.2016, вбачається, що на адресу відповідача, новим кредитором були направленні Договір про відступлення права вимоги (цесії) № 1291 від 29.02.2016 та відповідне повідомлення про відступлення права вимоги від 16.06.2016, в якому товариством з обмеженою відповідальністю «Протекс-Трейд» повідомлено про відступлення право вимоги товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор Соя» новому кредиту.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» отримані вказані договір та повідомлення.

Відповідачем не надано доказів оплати заборгованості первісному кредитору, а також не надано доказів щодо направлення заперечень проти Договору про відступлення права вимоги та нового кредитора.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача, в частині оплати переданого товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор Соя», на підставі Договору постачання № ДП/30 від 05.06.2015 товару, на час прийняття рішення не сплачена, а у позивача, як у нового кредитора, на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) № 1291 від 29.02.2016, виникло право вимоги до відповідача, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 150000,00 грн. заявлена правомірно, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв’язку із неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач на підставі п. 5.4 Договору постачання товару № ДП/30 від 05.06.2015, просить суд стягнути з відповідача 66989,20 грн. пені, нарахованої по кожній накладній окремо, з у рахуванням часткових оплат сум заборгованості.

Умовами п. 5.4 договору постачання визначено, що у випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діялна на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Умовами п. 5 Договору про відступлення права вимоги (цесії) № 1291 від 29.02.2016 визначено, що до цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов’язків боржника.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Як вже було зазначено, відповідно до умов Договору відступлення права вимоги (цесії) № 1291, цедент відступив цесіонарію, право вимоги на суму 150000,00 грн., яка є заборгованістю за видатковою накладною № 256 від 19.08.2015), а отже й нарахування санкцій має буде здійснено лише на суму 150000,00 грн.

Таким чином на підставі вказаних норм права та умов договору про відступлення права вимоги, судом здійснений розрахунок пені та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 55954,20 грн., розрахована судом за період з 25.08.2015 по 04.07.2016 на суму заборгованості - 150000,00 грн.

Також, у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару, позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 5911,61 грн. 3 % річних, нараховані по кожній накладній окремо, з у рахуванням часткових оплат сум заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, судом здійснений перерахунок 3 % річних, з урахуванням вірно взятої суми заборгованості та встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3883,56 грн. 3 % річних, розраховані судом за період з 25.08.2015 по 04.07.2016.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (07413, Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна, код ЄДРПОУ 05513187) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Протекс-Трейд» (03680, м. Київ, Голосіївський район, вул. Козацька, 120/4, код ЄДРПОУ 36415658) 150 000 (сто п’ятдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 55 954 (п’ятдесят п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 20 коп. пені, 3 883 (три тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 56 коп. 3 % річних та 3 147 (три тисячі сто сорок сім) грн. 57 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 06.10.2016

Суддя О.О. Христенко