Рішення від 29.09.2016 по справі 911/2684/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2016 р. Справа № 911/2684/16

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Ніко ТрейдінгВ» , м. Київ

до Приватного підприємства В«Регіональна торгівельна компанія В«МостВ» , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське

про стягнення 396002,99 грн.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 10.08.2016 р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Ніко ТрейдінгВ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до приватного підприємства В«Регіональна торгівельна компанія В«МостВ» (далі - відповідач) про стягнення 396002,99 грн., з яких 211656,29 грн. заборгованості, 30697,33 грн. пені, та 153649,37 грн. 24% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 271105 від 27.11.2013 р. в частині оплати, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 211656,29 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі п. 7.3. договору нараховано 30697,33 грн. пені, на підставі п. 7.4. договору та ст. 625 ЦК України нараховано 153649,37 грн. 24% річних.

Представник позивача у судове засідання 15.09.2016 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а у судовому засіданні 29.09.2016 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання 15.09.2016 р. та 29.09.2016 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки кореспонденція надсилалась на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

Встановив:

27.11.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю В«Ніко ТрейдінгВ» (постачальник) та приватним підприємством В«Регіональна торгівельна компанія В«МостВ» (покупець) було укладено договір поставки № 271105 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується по замовленню покупця постачати і передавати покупцю мастильні матеріали та іншу продукцію, що замовляється покупцем (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати товар і здійснювати його оплату, згідно умов даного договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору предметом поставки є товар, що визначений у накладних (специфікаціях), які постачальник надає на кожну партію товару та які складаються на підставі заявки покупця.

Пунктами 2.1., 2.2. договору передбачено, що товар поставляється постачальником партіями. Асортимент, кількість та ціна кожної партії товару визначаються сторонами у накладній, що складена на підставі заявки покупця.

Згідно з п. 5.1. договору ціна на товар визначається на підставі діючого прас-листа постачальника, який міститься на сайті www.niko-trading.niko.ua.

Відповідно до п. 5.2. договору покупець перераховує на розрахунковий рахунок постачальника вартість поставленого товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання такого товару.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє з моменту його підписання до 31.12.2013 р. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, договір вважається пролонгованим на один календарний рік на тих самих умовах, при цьому укладення додаткової угоди не потрібно (п. 9.1. договору).

Письмових повідомлень сторін щодо припинення дії договору матеріали справи не містять.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 241656,29 грн. за видатковими накладними № ТР013425 від 12.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., № ТР013991 від 24.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., № ТР000332 від 15.01.2014 р. на суму 36391,68 грн., № ТР000385 від 17.01.2014 р. на суму 17146,08 грн. та № ТР001348 від 11.02.2014 р. на суму 78943,49 грн.

Видаткові накладні № ТР013425 від 12.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., № ТР013991 від 24.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., № ТР000332 від 15.01.2014 р. на суму 36391,68 грн. та № ТР001348 від 11.02.2014 р. на суму 78943,49 грн. підписані та скріплені печатками сторін.

Проте, відповідач належним чином не виконав зобов'язань за договором з оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 211656,29 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару, 27.03.2014 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 26, що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком № 6105 від 27.03.2014 р., в якій позивач просив сплатити заборгованість за поставлений товар у сумі 211656,29 грн.

Як вбачається з банківських виписок, відповідачем були здійснені часткові проплати 07.02.2014 р. у сумі 20000,00 грн. та 12.03.2014 р. у сумі 10000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що видаткова накладна № ТР000385 від 17.01.2014 р. на суму 17146,08 грн. не містить ні підпису, ні печатки відповідача, а отже не може бути доказом поставки відповідачу товару на суму 17146,08 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 17146,08 грн. за видатковою накладною № ТР000385 від 17.01.2014 р. не підлягає задоволенню.

На час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за видатковими накладними № ТР013425 від 12.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., № ТР013991 від 24.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., № ТР000332 від 15.01.2014 р. на суму 36391,68 грн. та № ТР001348 від 11.02.2014 р. на суму 78943,49 грн. становить 194510,21 грн.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 211656,29 грн. підлягає частковому задоволенню у сумі 194510,21 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 30697,33 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача з врахуванням часткових проплат за видатковими накладними № ТР013425 від 12.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., № ТР013991 від 24.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., № ТР000332 від 15.01.2014 р. на суму 36391,68 грн., № ТР000385 від 17.01.2014 р. на суму 17146,08 грн. та № ТР001348 від 11.02.2014 р. на суму 78943,49 грн. за загальний період з 12.01.2013 р. по 13.09.2014 р.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.3. договору за порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення.

Проте, наданий позивачем розрахунок пені є невірним, оскільки позивачем невірно визначено дати початку періодів нарахування за видатковими накладними № ТР013425 від 12.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., № ТР013991 від 24.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., а за видатковою накладною № ТР000332 від 15.01.2014 р. нараховано пеню на суму більшу ніж було здійснено поставку товару. Також, розрахунок пені є арифметично невірним.

Також, позивачем нараховано пеню за видатковою накладною № ТР000385 від 17.01.2014 р. на суму 17146,08 грн., проте судом відмовлено у задоволенні вимоги позивача про стягнення заборгованості за даною накладною.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 1178,15 грн. пені, нарахованої за видатковою накладною № ТР000385 від 17.01.2014 р. на суму 17146,08 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом на заборгованість відповідача за видатковими накладними № ТР013425 від 12.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., № ТР013991 від 24.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., № ТР000332 від 15.01.2014 р. на суму 36391,68 грн. та № ТР001348 від 11.02.2014 р. на суму 78943,49 грн., з врахуванням часткових проплат та вірних дат початку періоду, за загальний період з 12.01.2014 р. по 13.09.2014 р. сума пені становить 18029,98 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути 153649,37 грн. 24% річних, нарахованих на заборгованість відповідача з врахуванням часткових проплат за видатковими накладними № ТР013425 від 12.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., № ТР013991 від 24.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., № ТР000332 від 15.01.2014 р. на суму 36391,68 грн., № ТР000385 від 17.01.2014 р. на суму 17146,08 грн. та № ТР001348 від 11.02.2014 р. на суму 78943,49 грн. за загальний період з 12.01.2013 р. по 29.07.2016 р.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.4. договору у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше 30 (тридцяти) календарних днів, покупець, крім пені додатково зобов'язується сплатити постачальнику 24% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Проте, наданий позивачем розрахунок 24% річних є невірним, оскільки позивачем невірно визначено дати початку періодів нарахування за видатковими накладними № ТР013425 від 12.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., № ТР013991 від 24.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., а також розрахунок 24% річних є арифметично невірним.

Також, позивачем нараховано 24% річних за видатковою накладною № ТР000385 від 17.01.2014 р. на суму 17146,08 грн., проте судом відмовлено у задоволенні вимоги позивача про стягнення заборгованості за даною накладною.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 10219,06 грн. 24% річних, нарахованих за видатковою накладною № ТР000385 від 17.01.2014 р. на суму 17146,08 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом на заборгованість відповідача за видатковими накладними № ТР013425 від 12.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., № ТР013991 від 24.12.2013 р. на суму 54587,52 грн., № ТР000332 від 15.01.2014 р. на суму 36391,68 грн. та № ТР001348 від 11.02.2014 р. на суму 78943,49 грн., з врахуванням часткових проплат та вірних дат початку періоду, за загальний період з 12.01.2014 р. по 29.07.2016 р. сума 24% річних становить 114921,58 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства В«Регіональна торгівельна компанія В«МостВ» (08141, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Індустріальна, буд. 29, офіс 12, код 35318530) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Ніко ТрейдінгВ» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 5, код 37403711) 194510,21 грн. (сто дев'яносто чотири тисячі п'ятсот десять грн. 21 коп.) заборгованості, 18029,98 грн. (вісімнадцять тисяч двадцять дев'ять грн. 98 коп.) пені , 114921,58 грн. (сто чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять одну грн. 58 коп.) 24% річних та 4911,93 грн. (чотири тисячі дев'ятсот одинадцять грн. 93 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 10.10.2016 р.

Суддя О.О. Рябцева