Рішення

від 03.10.2016 по справі 911/2489/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2016 р. Справа № 911/2489/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Київоблгаз ЗбутВ» , м. Київ

до Колективного підприємства санаторій В«ПеремогаВ» , Київська обл.., смт. Ворзель

про стягнення 280 870,03 гривень

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 дов 65 от 14.03.2016

Від відповідача : не з'явилися.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю В«Київоблгаз ЗбутВ» звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Колективного підприємства санаторій В«ПеремогаВ» про стягнення 280 870,03 гривень, з яких 215 166,24 гривень основного боргу, 9 679,80 гривень інфляційних втрат, 4 271,70 гривень 3% річних та 51 752,29 гривень пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг за договором на постачання природного газу за регульованими тарифами №2015/ТП-ПР-120131.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвала Господарського суду Київської області від 05.08.2016, 21.09.2016 направлялась відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (постачальник), публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (газорозподільне/газотранспортне підприємство) та колективним підприємством санаторій «Перемога» було укладено договір на постачання природного газу за регульованими тарифами №2015/ТП-ПР-120131.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Ціна за 1 000 куб. м природного газу без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки в розмірі 2% тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз», тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу становить 6 600,00 гривень.

Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартіст газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом III договору. Загальна сума вартості договору складає з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачеві (п. 4.5. договору).

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах щомісячної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 3 до договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові прибудованих (п.4.6. договору).

Згідно абз. 5 п. 4.6. договору у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31 грудня 2015 року (п. 10.1. договору).

На виконання умов договору, позивач поставив споживачу в період з липня 2015 року по грудень 2015 року природний газ на загальну суму 497 872,56 гривень, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу, а саме: акт приймання-передачі природного газу № КО300000241 від 31.07.2015 на загальну суму 49 738,02 гривень; акт приймання-передачі природного газу №КО300001510 від 31.08.2015 на загальну суму 46 506,52 гривень; акт приймання-передачі природного газу №КО300002700 від 30.09.2015 на загальну суму 53 840,21 гривень; акт приймання-передачі природного газу №КО300004162 від 31.10.2015 на загальну суму 109 549,67 гривень; акт приймання-передачі природного газу №КО300007090 від 30.11.2015 на загальну суму 134 782,56 гривень; акт приймання-передачі природного газу №КО300010431 від 31.12.2015 на загальну суму 103 408,06 гривень.

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати наданих послуг, позивач звернувся до господарського суду Київської області із позовною заявою про стягнення із відповідача суми заборгованості у розмірі 215 166,24 гривень основного боргу, 51 752,29 гривень пені, 4 271,70 гривень 3% річних та 9 679,80 гривень інфляційних втрат.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст. 598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регул0ювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у зазначеному вище періоді, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 215 166,24 гривень. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 215 166,24 гривень заборгованості за поставлений природній газ.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ у строки визначені договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 6.2.2 договору просить суд стягнути з відповідача за порушення строків оплати поставленого природного газу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, яка за його розрахунком за загальний період прострочення з 06.08.2015 по 11.07.2016 складає 51 752,29 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 215 166,24 гривень основного боргу, 9 679,80 гривень інфляційних втрат, 4 271,70 гривень 3% річних та 51 752,29 гривень пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з колективного підприємств санаторій «Перемога» (08296, Київська обл., смт Ворзель, вул. Пролетарська, 36, код 02647496) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (04108, м. Київ, проспект Свободи, 2Г, літ. А, код 39592941) 215 166,24 гривень основного боргу, 51 752,29 гривень пеня, 4 271,70 гривень 3% річних, 9 679,80 гривень інфляційних втрат, 4 213,05 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.10.2016 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 10.10.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник