Рішення

від 04.10.2016 по справі 916/2117/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2016 р.Справа № 916/2117/16

За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "М`ЯСОКОМБІНАТ "ЯТРАНЬ"

До відповідача: Приватного підприємства "ГАЛВІТ"

про стягнення

Суддя Рога Н. В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - на підставі довіреності від 01.01.2016 р.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю (далі - ТзДВ) "М`ЯСОКОМБІНАТ "ЯТРАНЬ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства (далі - ПП) "ГАЛВІТ" про стягнення заборгованості у сумі 4 692 грн. 53 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач про час та місце судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але направлена судом поштова кореспонденція повернута поштою з відміткою "сплив строк зберігання". До повноважень суду не відноситься розшук місцезнаходження сторін у справі. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

05 січня 2011р. між ТзДВ "М`ЯСОКОМБІНАТ "ЯТРАНЬ" (Постачальник) та ПП "ГАЛВІТ" (Покупець) був укладений Договір поставки №114 (далі - Договір), згідно якого Постачальник зобов'язується систематично, по замовленню Покупця, поставляти і передавати Покупцю продовольчі товари, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити вартість товару у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних, що виписують на кожну партію товару. Предметом поставки є товар, визначений у специфікації або в прайс-листах або накладних, які з моменту їх узгодження є невід`ємною частиною Договору (п.1.2 Договору).

Пунктом 8.1 Договору зазначено, що Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31 грудня 2011р. і вважається автоматично пролонгованим на такий же термін, якщо за місяць до закінчення вказаного терміну від однієї із сторін не надійшла письмова пропозиція про припинення дії Договору. Така пролонгація не обмежена терміном і може здійснюватися щорічно.

За умовами розділу ІІ Договору ціна товару погоджується сторонами у специфікації або в накладних у національній валюті України - гривні. Ціна конкретної партії товару визначається виходячи із специфікації, замовлення Покупця, накладних на товар, поставленого Постачальником згідно даного Договору. Розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі. Валюта розрахунків - гривня. Оплата кожної партії товару здійснюється за попередньою оплатою з відстрочкою платежу по факту поставки. У разі надання Покупцю відстрочки платежу, він зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця вартість поставленої йому партії товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару. Покупець перераховує на розрахунковий рахунок Постачальника вартість поставленої партії товарів на підставі товаро-транспортної накладної.

Позивач у справі зазначає, що на виконання умов Договору передав відповідачу товар згідно видаткових накладних № 31497 від 09.05.2016р. на суму 950 грн. 62 коп. та № 31498 від 09.05.2016р. на суму 3 741 грн. 91 коп. Доказом отримання відповідачем зазначеного товару є підпис та печатка його представників на видаткових та товаро-транспортних накладних. Але, відповідач вартість отриманого товару у встановлені Договором строки не сплатив.

З метою досудового врегулювання спору позивач 27.06.2016р. направив на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків станом на 27.06.2016р. за період з 01.03.2016р. по 27.06.2016р. разом з супровідним листом № 431, який відповідачем було залишено без відповіді та задоволення.

Неоплату відповідачем наявної заборгованості позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 4 692 грн. 53 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 січня 2011р. між ТзДВ "М`ЯСОКОМБІНАТ "ЯТРАНЬ" (Постачальник) та ПП "ГАЛВІТ" (Покупець) був укладений Договір поставки №114, згідно якого Постачальник зобов'язується систематично, по замовленню Покупця, поставляти і передавати Покупцю продовольчі товари, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити вартість товару у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних, що виписують на кожну партію товару. Предметом поставки є товар, визначений у специфікації або в прайс-листах або накладних, які з моменту їх узгодження є невід`ємною частиною Договору (п.1.2 Договору).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар згідно видаткових накладних: № 31497 від 09.05.2016р. на суму 950 грн. 62 коп. та № 31498 від 09.05.2016р. на суму 3 741 грн. 91 коп. Доказом отримання зазначеного товару є підпис та печатка представника відповідача на видаткових накладних.

У відповідності до п.2.7 Договору сторони домовилися, що у разі надання Покупцю відстрочки платежу, він зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця вартість поставленої йому партії товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. При цьому, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З урахуванням того, що відповідно до умов п.2.7 Договору Покупець мав повністю розрахуватися за отриманий товар у строк не пізніше 08.06.2016р., можна дійти висновку про те, що взяті на себе зобов'язання належним чином відповідач не виконав, станом на 27.06.2016р. має заборгованість перед позивачем по оплаті отриманого товару у сумі 4 692 грн. 53 коп.

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з ПП "Галвіт" заборгованості у сумі 4 692 грн. 53 коп.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду. Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів належного виконання умов Договору щодо сплати вартості отриманого товару до суду не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "М`ЯСОКОМБІНАТ "ЯТРАНЬ" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ГАЛВІТ" (65014, м.Одеса, вул.Троїцька, 10, код ЄДРПОУ 35620681) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "М`ЯСОКОМБІНАТ "ЯТРАНЬ" (25005, м.Кіровоград, вул. Братиславська, 82, р\р 2600900041323 в філії ПАТ "Укрексімбанк", м.Кіровоград, МФО 323389, код ЄДРПОУ 05507073) заборгованість у сумі 4 692 грн. 53 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 жовтня 2016 р.

Суддя Н.В. Рога