Постанова

від 04.10.2016 по справі 916/1241/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р. Справа № 916/1241/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді С.В . Таран,

Суддів: Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

при секретарі судового засідання Г.Є. Бєлянкіній,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №103-13/8 від 02.08.2016;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №2253 від 15.12.2015;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"

на рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2016

у справі №916/1241/16

за позовом: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"

до відповідача: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

про стягнення 2563419,08 грн

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016р. Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" (далі- ДП В«МТП В«ЮжнийВ» ) звернулось до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі- ДП «АМПУ») про стягнення з останнього грошових коштів у сумі 2563419,08 грн за сплату земельного податку з 13.06.2013 по 31.12.2015 за земельні ділянки, які використовуються Южненською філією Державного підприємства В«Адміністрація морських портів УкраїниВ» .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.07.2016 у справі №916/1241/16 (ОСОБА_3) у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2016 у справі №916/1241/16 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 04.10.2016 представник позивача апеляційну скаргу підтримав; представник відповідача проти її задоволення висловив заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

В постійному користуванні ДП В«МТП В«ЮжнийВ» станом на 13.06.2013 перебували наступні земельні ділянки: земельна ділянка (профілакторій) площею 4,5100 га, кадастровий номер 5111700000:02:006:0090; земельна ділянка (ПРР-1 (причали 1-4)) площею 13,9000 га, кадастровий номер 5111700000:02:002:0005; земельна ділянка (причал №17) площею 2,6000 га, кадастровий номер 5111700000:02:003:0011; земельна ділянка (сміттєспалювальна установка) площею 0,7306 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0074; земельна ділянка (причали №5, 6, 7 захисні споруди, південне берегоукріплення) площею 9,9091 га, кадастровий номер 5111700000:02:003:0013; земельна ділянка (причал №8) площею 3,3555 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0047; земельна ділянка (портофлот об’єкт очистки лляльних вод, причал №39) площею 0,4665 га, кадастровий номер 5111700000:02:003:0012; земельна ділянка (причал №38 (пісочний комплекс)) площею 0,1515 га, кадастровий номер 5111700000:02:010:0001; земельна ділянка (причал №9) площею 1,3771 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0100, що не заперечується жодною із сторін та підтверджується державними актами на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №205852 від 10.06.2009, серії ЯЯ №205853 від 10.06.2009, серії ЯЯ №205855 від 10.06.2009, серії ЯЯ №206317 від 02.03.2012, серії ЯЯ №205857 від 10.06.2009, серії ЯЯ №205860 від 28.09.2009, серії ЯЯ №205850 від 10.06.2009, серії ЯЯ №205851 від 10.06.2009, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №45525011 від 12.10.2015, розпорядженнями Одеської обласної державної адміністрації №208/А-2015 від 10.04.2015, №207/А-2015 від 10.04.2015, №206/А-2015 від 10.04.2015 тощо.

На виконання наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 №163 "Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства "Адміністрація морських портів України" позивачем було передано відповідачеві за актом приймання-передачі від 13.06.2013 основні засоби, в тому числі об'єкти портової інфраструктури, розташовані на наведених вище земельних ділянках.

ДП «МТП «Южний» протягом 2013-2015 років здійснювало сплату земельного податку за вказані земельні ділянки, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень про сплату земельного податку.

Листом від 11.03.2016 №1488/01/145/16 позивач звернувся до ДП «АМПУ» щодо відшкодування понесених ним витрат за сплату земельного податку за земельні ділянки, які використовуються останнім, за період з 13.06.2013 по 31.12.2015.

Проте відповідач листом від 22.03.2016 №1499/01/102-16 повідомив, що не бачить законних підстав щодо відшкодування земельного податку, сплаченого ДП «МТП «Южний» за земельні ділянки, які знаходяться у його постійному користуванні.

Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом до суду, вимоги якого обґрунтовані приписами статей 22, 1166 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених законом або договором; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування у вигляді втрат, заподіяних у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, чи витрат, необхідних для відновлення порушеного права, а також у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Приписами статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Отже, неодмінною умовою виникнення у відповідача перед позивачем обов'язку відшкодувати визначену ДП «МТП «Южний» суму за наведених предмету та підстав позову є неправомірна поведінка ДП «АМПУ», що спричинила витрати управненої сторони, та виконання позивачем обов'язку відповідача відшкодувати заподіяні останнім збитки на користь управненої особи (тобто, виконати зобов'язання замість відповідача). Проте в чому полягала неправомірна поведінка відповідача позивачем ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не зазначено.

Згідно з приписами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 14.1.147 Податкового кодексу України такий вид загального державного податку як плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (статті 269.1, 270.1 Податкового кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 269 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

При цьому, згідно з правилами статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В силу статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають право користування та право оренди земельної ділянки.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в постійному користуванні ДП «МТП «Южний» на даний час знаходяться наступні земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти портової інфраструктури, що були передані відповідачеві: площею 2,6000 га, кадастровий номер 5111700000:02:003:0011, площею 9,9091 га, кадастровий номер 5111700000:02:003:0013; площею 3,3555 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0047; площею 0,4665 га, кадастровий номер 5111700000:02:003:0012; площею 0,1515 га, кадастровий номер 5111700000:02:010:0001; площею 1,3771 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0100.

На підставі розпоряджень Одеської обласної державної адміністрації №208/А-2015 від 10.04.2015, №207/А-2015 від 10.04.2015, №206/А-2015 від 10.04.2015 за заявами позивача припинено право постійного користування земельними ділянками площею 4,5100 га, кадастровий номер 5111700000:02:006:0090; площею 13,9000 га, кадастровий номер 5111700000:02:002:0005; площею 0,7306 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0074. Дані щодо припинення права постійного користування позивачем вказаними земельними ділянками внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 13.05.2015, 13.05.2015 та 28.05.2015 відповідно.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно з приписами частин третьої та четвертої статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Враховуючи викладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не оформив належним чином припинення права постійного користування земельними ділянками, за які був сплачений земельний податок та на яких розташовані об'єкти портової інфраструктури, передані відповідачеві, а відтак як постійний користувач, за яким було зареєстровано право постійного користування зазначеними вище земельними ділянками, зобов'язаний був сплачувати земельний податок.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 18.08.2016 у справі №916/614/16.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що позивачем не доведено належними в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказами наявності у діях ДП «АМПУ» складу цивільного правопорушення, Одеський апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський дійшов підставного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті рішення від 05.07.2016 не знайшли свого підтвердження, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізував матеріали справи, правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини. Підстав для зміни чи скасування оскарженого судового акту колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 103, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2016 у справі №916/1241/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 07.10.2016.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна