Постанова

від 04.10.2016 по справі 805/3066/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2016 р.                               Справа №805/3066/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Пидоненко Д.А. розглянувши адміністративну за позовом Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області

до ТОВ «НВП «Ротор» м. Вугледар

про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 47868,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Мар'їнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, звернувся до ТОВ «НВП «Ротор» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 72028,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем, ТОВ «НВП «Ротор» обліковується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 88779,38 грн., що виникла в результаті несплати самостійно визначених податкових зобов'язань за податковими деклараціями, нарахованої штрафної санкції та пені. Просив суд стягнути з відповідача кошти за податковим боргом з рахунків платника податків у банках у загальному розмірі 88779,38 грн.

04 жовтня 2016 року позивач надав через канцелярію суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу, просив стягнути 47868,94 грн. з основного платежу.

Позивача просив суд з урахуванням уточнень задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав через канцелярію суду заяву, відповідно до яких позовні вимоги у розмірі 47868,94 грн. визнав у повному обсязі.

З урахуванням вимог статей 41, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідач, ТОВ «НВП «Ротор» зареєстроване у якості юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 30627221, перебуває на податковому обліку Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, станом на час розгляду справи по особових рахунках відповідача обліковується заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 47868,94 грн., що виникла в результаті несплати самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме: у сумі 5729,94 грн. за декларацією №9051733449 від 10.09.2014 року, у сумі 552 грн. за декларацією №9059351282 від 16.10.2014 року, у сумі 861 грн. за декларацією №9066552778 від 17.11.2014 року, у сумі 6348 грн. за декларацією №9072764767 від 17.12.2014 року, у сумі 12067 грн. за декларацією №9078569456 від 20.01.2015 року, у сумі 4620 грн. за декларацією №9015823827 від 16.02.2015 року, у сумі 15652 грн. за декларацією №9039922922 від 16.03.2015 року та у сумі 2041 грн. за декларацією №9071650121 від 17.04.2015 року.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.175п.14.1ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно п.15.1ст.15 Податкового кодексу України,платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Положеннями п. 11ст. 56 Податкового кодексу Українивстановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п. 57.1ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пп.14.1.175п.14.1ст.14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми «Ю» від 29.07.2015 року №1289-00 на суму 92669,97 грн., доказів оскарження якої в судовому або адміністративному порядку до суду сторонами не надано.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.34 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області до ТОВ «НВП «Ротор» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 47868,94 грн. - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках обслуговуючих ТОВ «НВП «Ротор» (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Молодіжна, буд. 9, код ЄДРПОУ 30627221) заборгованість з податку на додану вартість в сумі 47686 (сорок сім тисяч шістсот вісімдесят шість тисяч) гривень 94 копійки на р/р31117029700087, код ЄДРПОУ 38028736, МФО 834016, банк отримувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, код платежу 14010100.

Повний текст постанови складено та підписано 10 жовтня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                   Кониченко О.М.