Рішення

від 07.10.2016 по справі 569/16231/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді : Гордійчук С.О.

суддів :Григоренка М.П., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання : Шептицька С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТВ", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 серпня 2016 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТВ", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля № 31/1 від 31 січня 2013 року, марки (модель) 308 СС RG 1,6 E THP 150 HP AT6 купе кабріолет 2 двері, кузов № НОМЕР_1 вартістю 307600,00 грн., що був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «МВТ» код ЄДРПОУ 13990694 та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2).

В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на його незаконність, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону. Судом не враховано, що позовні вимоги ОСОБА_2 ґрунтуються на припущеннях про порушення його прав на автомобіль як власника. Зазначає, що позивачем не доведено факт порушення його інтересів, оскільки він не обмежений у праві укласти договір купівлі-продажу аналогічного чи подібного автомобіля, оскільки спірний автомобіль є серійним та доступним для купівлі.

Судом не враховано, що договір купівлі-продажу між ОСОБА_3 «МТВ» та ОСОБА_1 був спрямований на реальне настання правових наслідків, а тому підстав для визнання його недійсним немає.

Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 «МТВ» був обмежений у праві укладання договору купівлі-продажу автомобіля з відповідачем ОСОБА_1, скільки на час укладання спірного договору відбулось забезпечення виконання зобов'язання у вигляді отримання завдатку ОСОБА_3 «МТВ» від позивача.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

У статті 16 ЦК України визначений загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів, а також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Вбачається, що 31 січня 2013 року між ОСОБА_3 «МТВ» та ОСОБА_2 був укладений договір №31/01 купівлі-продажу автомобіля марки (модель) 308 СС RG 1,6 E THP 150 HP AT6 купе кабріолет 2 двері, кузов № НОМЕР_1 вартістю 307600,00 грн.

Сторонами не заперечується, що на виконання п.п. 2.2.1. вказаного договору ОСОБА_2 сплатив завдаток в сумі 20 000,00 грн.

Умовами п. 1.2 зазначеного договору купівлі - продажу автомобіля встановлювалось, що право власності на автомобіль належить Продавцю і переходить до Покупця після підписання акту приймання-передачі між Продавцем та Покупцем, в якому вказано перелік документів, що Продавець передає Покупцю разом з автомобілем та сплати повної вартості автомобіля.

Відповідно до п. 2.6. вказаного договору, у випадку, якщо Покупець не оплатить повну вартість автомобіля до 29 лютого 2013 року (включно), або відмовиться від його придбання, на умовах п. 2.4 договору, він втрачає право вимагати від Продавця повернення завдатку та право передбачене п.2.5 Договору, тобто право придбання конкретного автомобіля.

Сторони погодили, що Продавець має право не передавати автомобіль та документи (перелік яких вказано в акті прийому-передачі) Покупцю, у випадку неповної оплати автомобіля останнім (п.4.6 договору).

З матеріалів справи також вбачається, що 31 січня 2013 року між ОСОБА_3 «МТВ» та ОСОБА_1 був укладений аналогічний договір №31/01 купівлі-продажу автомобіля марки (модель) 308 СС RG 1,6 E THP 150 HP AT6 купе кабріолет 2 двері, кузов № НОМЕР_1 вартістю 307600,00 грн., тобто того ж автомобіля, який був предметом продажу договору між ОСОБА_3 «МТВ» та ОСОБА_2

На виконання умов вказаного договору ОСОБА_1 21 лютого 2013 року сплатив повну вартість автомобіля, а ОСОБА_3 «МТВ» передало спірний автомобіль покупцю згідно акту прийому-передачі від 21 лютого 2013 року (а.с. 44).

Відповідно до ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Будь-яких доказів того, що під час укладання договору купівлі-продажу автомобіля №31/01 ОСОБА_3 «МТВ» або ОСОБА_1 сторони порушили вимоги ст. 203 ЦК України чи права та інтереси ОСОБА_2, останнім не надано, а судом таких доказів не здобуто.

Навпаки, з матеріалів справи вбачається, і цього не заперечує відповідач ОСОБА_3 «МТВ», що ОСОБА_2 не був обмежений у праві укласти договір купівлі-продажу аналогічного чи схожого автомобіля, оскільки автомобіль марки (модель) 308 СС RG 1,6 E THP 150 HP AT6 купе кабріолет 2 двері, кузов № VF34BFEACS192303є серійним, а тому є доступним для купівлі.

Однак таким правом позивач скористатись відмовився та не звертався з вимогами до ОСОБА_3 «МТВ» про спонукання до виконання укладеного ним правочину чи відшкодування заподіяної шкоди внаслідок невиконання укладеного договору купівлі-продажу.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_2 на виконання умов договору в подальшому не оплатив повну вартість замовленого товару, а тому згідно умов укладеного між ним та відповідачем договору купівлі-продажу, він вважається таким, що втратив право на придбання конкретного автомобіля.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оспорюваний договір купівлі-продажу між ОСОБА_3 «МТВ» та ОСОБА_1 був спрямований на реальне настання правових наслідків, прав чи інтересів ОСОБА_2 вказаним договором не порушено, а тому підстав для визнання його недійсним немає.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст. 15,16, 203, 215 ЦК України колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 серпня 2016 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТВ", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий :

Судді: