Ухвала

від 22.09.2016 по справі 758/911/13-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/911/13-ц

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

за участю:

державного виконавця - Гаспарян Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві подання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про примусове проникнення до нерухомого майна, стягувач: ПАТ «АБ «Експрес-Банк», боржник: ОСОБА_1, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду з вищезазначеним поданням мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавчий лист у справі № 758/911/13-ц, виданий Подільським районним судом міста Києва 25.02.2015 року, про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (код ЄДРПОУ 20053145) заборгованості за кредитним договором в розмірі 6 480 913,82 грн.

Зазначають, що 05.03.2015 року старшим державним виконавцем Відділу Бялим М.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (реєстраційний номер виконавчого провадження 46704591). Вказана постанова направлена боржнику за адресою, вказаною у виконавчому листі: 04070, АДРЕСА_1.

Посилаються на те, що також у постанові про відкриття виконавчого провадження боржнику було надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду, однак у наданий державним виконавцем строк для добровільного виконання судового рішення, заборгованість перед стягувачем не погашена у зв'язку з чим 05.03.2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» була направлена боржнику на адресу, зазначену у виконавчому листі.

Звертають увагу суду на те, що відповідно до інформаційної довідки з реєстру прав на нерухоме майно та інформації наданої Київським міським бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_1 є власником: гаража НОМЕР_2 в надземному гаражі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2; домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3.

07.12.2015 року ОСОБА_1 було направлено вимогу № 341/1 від 04.12.2015 року надати доступ до нерухомого майна, а саме гаражу НОМЕР_2 в надземному гаражі по АДРЕСА_2 з метою проведення його опису, яка була отримана останнім за двома адресами свого місця проживання.

Зазначають, що державним виконавцем неодноразово здійснювались виходи за місцезнаходженням гаражу НОМЕР_2 в надземному гаражі по АДРЕСА_2 з метою проведення його опису, однак боржник будучи повідомленим про проведення виконавчих дій в зазначений час не з'являвся та не надавав доступу до гаражу, про що складено відповідні акти в присутності понятих та представника стягувача.

Обґрунтовуючи свої вимоги вказують на те, що таким чином на сьогоднішній день ОСОБА_1 умисно ухиляється від виконання рішення суду.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 11, 12, 32, 52 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 376 ЦПК України звертаються з даним поданням до суду та просять надати дозвіл державному виконавцю на примусове проникнення до нерухомого майна - гаража НОМЕР_2 в надземному гаражі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Державний виконавець в судовому засіданні подання підтримує з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями, просить його задовольнити.

Вислухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавчий лист № 758/911/13-ц, виданий Подільським районним судом міста Києва 25.02.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (код ЄДРПОУ 20053145) заборгованості за кредитним договором в розмірі 6 480 913,82 грн.

З наданих суду матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 05.03.2015 року старшим державним виконавцем Відділу примусового викання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 46704591 та надано 7-денний строк на самостійне виконання рішення суду, яка направлена на адресу боржника зазначену у виконавчому документі (а.с. 8, 9, 10).

Судом встановлено, що у наданий державним виконавцем строк на добровільне виконання рішення суду, боржником його не виконано.

05.03.2015 року старшим державним виконавцем Відділу примусового викання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві було винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка направлена для відома боржнику та стягувачу (а.с. 11, 12).

07.05.2015 року на адресу ОСОБА_1 зазначену у виконавчому документі було направлено Вимогу якою зобов'язано з'явитися до державного виконавця 20.05.2015 року та надати інформацію про виконання рішення суду, однак вказана вимога боржнику вручена не була.

27.05.2015 року державним виконавцем винесено постанову № 340/1 про залучення працівника органів МВС України для участі у виконавчому провадженні для примусового приводу боржника ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень 12.06.2015 року о 10.00 год., однак на встановлені державним виконавцем дату та час останнього доставлено не було, оскільки на неодноразові виходи працівника міліції двері ніхто не відчинив (а.с. 24).

За приписами статті 11 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Як вже зазначалося вище, 05.03.2015 року старшим державним виконавцем Відділу примусового викання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві було винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Як вбачається з Інформаційної довідки з реєстру прав на нерухоме майно та інформації наданої Київським міським бюро технічної інвентаризації, за ОСОБА_1 на праві власності зареєстровано, зокрема гараж НОМЕР_2 в надземному гаражі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2

07.12.2015 року державним виконавцем на адресу ОСОБА_1 було направлено вимогу № 341/1 від 04.12.2015 року надати доступ до нерухомого майна, а саме гаражу НОМЕР_2 в надземному гаражі по АДРЕСА_2 з метою проведення його опису (а.с. 30, 31, 32).

16.12.2015 року державним виконавцем здійснено вихід за місцезнаходженням гаражу НОМЕР_2 в надземному гаражі по АДРЕСА_2 з метою проведення його опису, однак боржник, будучи повідомленим про проведення виконавчих дій, в зазначений час не з'явився та не надав доступу до гаражу, про що складено відповідний акт в присутності понятих та представника стягувача (а.с. 33).

24.06.2016 року державним виконавцем на адресу ОСОБА_1 було повторно направлено вимогу №341/1 від 22.06.2016 року, якою запропоновано надати доступ до нерухомого майна, а саме гаражу НОМЕР_2 в надземному гаражі по АДРЕСА_2 з метою проведення його опису (а.с. 34).

18.07.2016 року державним виконавцем здійснено повторний вихід за місцезнаходженням гаражу НОМЕР_2 в надземному гаражі по АДРЕСА_2 з метою проведення його опису, однак боржник знову в зазначений час не з'явився та не надав доступу до гаражу, про що складено відповідний акт в присутності понятих та представника стягувача (а.с. 40).

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про доведеність державним виконавцем того, що боржник не виконує його законні вимоги та навмисно ухиляється від виконання рішення суду.

Стаття 124 Конституції України в редакції чинній на день виникнення правовідносин, визначає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами п.п. 4, 10 ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Суд оцінивши, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги заявника знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому подання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 17, 27, 32, 52 ЗУ «Про виконавче провадження», керуючись ст. 376 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Подання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про примусове проникнення до нерухомого майна, стягувач: ПАТ «АБ «Експрес-Банк», боржник: ОСОБА_1 - задовольнити.

Надати дозвіл державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гаспаряну Рафаелю Гагіковичу на примусове проникнення до нерухомого майна - гаража НОМЕР_2 в надземному гаражі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, який на праві власності належить ОСОБА_1, з метою здійснення виконавчих дій.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. С. Декаленко