Ухвала

від 06.10.2016 по справі 904/8380/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.10.16р. Справа № 904/8380/16

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро, в особі структурного підрозділу Павлоградського управління по експлуатації газового господарства, м. Павлоград Дніпропетровської області

до Відділу освіти, молоді та спорту Васильківської районної державної адміністрації, смт Васильківка Дніпропетровської області

про стягнення 77277,49 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: начальник відділу претензійно-позовної роботи ОСОБА_1, довіреність № 104 від 03.10.2016;

від відповідача: начальник відділу освіти, молоді та спорту ОСОБА_2, довіреність від 05.10.2016;

за участю слухача ОСОБА_3

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі структурного підрозділу Павлоградського управління по експлуатації газового господарства (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Відділу освіти, молоді та спорту Васильківської районної державної адміністрації (далі - відповідач), у якій заявило вимоги про стягнення основного боргу за надані послуги з розподілу природного газу у сумі 62612,76 грн, пені у сумі 11617,58 грн, 3% річних у сумі 985,38 грн та інфляційних нарахувань у сумі 2061,77 грн, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору розподілу природного газу, укладеного між сторонами 01.01.2016.

У судовому засіданні, призначеному на 06.10.2016, представниками сторін подано заяву про затвердження мирової угоди з примірником оригіналу тексту мирової угоди.

Дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відділом освіти, молоді та спорту Васильківської районної державної адміністрації (далі - відповідач, споживач) 01.01.2016 було надано до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - позивач, оператор ГРМ) заяву приєднання від 01.01.2016 №0942023YB6DB016 до умов типового договору розподілу природного газу затвердженого постановою НКРЕКП 30.09.2015 №2498 (далі - договір). Того ж дня - 01.01.2016 сторонами було підписано договір розподілу природного газу.

Відповідно до п. 12.1. договору, цей договір укладено на невизначений строк.

Згідно з п.2.1. договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Відповідно до абз. 5 п.1.4. договору: оператор ГРМ - оператор газорозподільної системи в особі структурного підрозділу ПАТ "Дніпропетровськгаз", що здійснює розподіл природного газу на підставі ліцензії, переоформленої рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 01 вересня 2015 року №2249.

Згідно з п. 6.1. договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 3164 від 29.12.2015, з 01 січня 2016 року для ПАТ "Дніпропетровськгаз" встановлено тариф на послуги розподілу (транспортування) природного газу у розмірі 587,90 грн за 1000 м 3 без ПДВ, крім того ПДВ - 117,58 грн за 1000 м 3 .

Пунктом 6.2. договору передбачено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.4 договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ.

Згідно з абз. 1 п. 7.2 договору, оператор ГРМ має право отримувати від споживача оплату за цим договором.

Згідно з абз. 1 п. 7.4 договору споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Так, на виконання умов договору позивач в січні 2016 року надав послугу з розподілу природного газу відповідачу в об'ємі 88,752 тис. м. куб. на суму 62 612,76 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг з розподілу природного газу №ПВЛ00000556 від 31 січня 2016 року на суму 62 612,76 грн. Рахунок на оплату №00002569 відповідачу було надано 29.02.2016.

Однак, в порушення умов договору відповідач не проводив оплату за надані послуги з розподілу природного газу у січні 2016 року, тобто, не виконав взятих на себе зобов'язань зі своєчасної оплати послуг з розподілу природного газу, через що в останнього утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 62 612,76 грн, що підтверджується також підписаним актом звірки взаємних розрахунків з наданих послуг з розподілу природного газу між сторонами.

Отже, неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг і стало причиною звернення позивача до суду з цим позовом.

Предметом спору у цій справі є стягнення основного боргу за надані послуги з розподілу природного газу у сумі 62612,76 грн, пені у сумі 11617,58 грн, 3% річних у сумі 985,38 грн та інфляційних нарахувань у сумі 2061,77 грн.

Виходячи з того, що сторонами подано заяву про затвердження мирової угоди, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1-4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Розглянувши подану мирову угоду, перевіривши повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання (зі сторони позивача вона підписана Головою правління ОСОБА_4, яка діє на підставі Статуту, а зі сторони відповідача начальником ОСОБА_2, який діє на підставі Пооложення), суд встановив, що умови укладеної між сторонами мирової угоди б/н від 06.10.2016 у цій справі стосуються лише прав та обов'язків сторін щодо предмету спору. Одночасно суд роз'яснив представникам сторін правові наслідки укладення мирової угоди та припинення провадження у справі, які передбачені ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якими є недопущення повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до п.п. 3.19 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК). Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами позивача (частина третя статті 26 ГПК) і, отже, вправі укладати мирові угоди на загальних підставах. Мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог. Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Суддя має роз'яснити сторонам процесуальні наслідки припинення провадження зі справи, зазначивши про це в ухвалі. В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішуються питання, пов'язані з судовими витратами у справі. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов. Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди: - якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; - якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

У випадку невиконання мирової угоди, ухвала про її затвердження може бути пред'явлена до виконавчої служби для примусового виконання.

Враховуючи, що укладена між сторонами мирова угода не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, здійснена в інтересах обох сторін та не зачіпає інтереси інших осіб, суд згідно зі статтями 78, 80 Господарського процесуального кодексу України затверджує мирову угоду.

Тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд виходить з наступного.

Пунктом 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 передбачено, що у разі винесення господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди між сторонами (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), в якій сторони дійшли згоди, у тому числі й стосовно розподілу судового збору, суд має право затвердити цю угоду, якщо вона не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. У таких випадках суд у своїй ухвалі повинен навести зміст цієї угоди. Якщо ж сторони не зазначили в мировій угоді про розподіл сум судового збору або не дійшли згоди з даного питання, господарський суд у залежності від конкретних обставин справи покладає судовий збір на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір (частина друга статті 49 ГПК).

Враховуючи те, що сторони відповідно до п. 3 мирової угоди домовились про відшкодування відповідачем витрати по сплаті судового збору у сумі 1378,00 грн позивачу, суд погоджується з твердженням сторін та витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача, як на сторону, з вини якої виник спір.

Керуючись ст.ст. 49, 78, п. 7 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Затвердити мирову угоду від 06.10.2016 у справі № 904/8380/16, укладену між:

Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", 49044, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 2, код ЄДРПОУ 03340920, (стягувач),

та

Відділом освіти, молоді та спорту Васильківської районної державної адміністрації, 52600, Дніпропетровська область, селище міського типу Васильківка, вулиця Соборна, будинок 27, код ЄДРПОУ 02142402, (боржник),

наступного змісту:

" ОСОБА_5

06 жовтня 2016 року м. Дніпро

Дана угода укладена між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" - позивач, в особі Голови Правління ОСОБА_4, який діє на підставі статуту та Відділом освіти, молоді та спорту Васильківської районної державної адміністрації - відповідач, в особі начальника ОСОБА_2, який діє на підставі Положення, враховуючи майнові інтереси один одного, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до умов цієї угоди сторони домовились про наступне:

1. Відповідач зобов'язується в термін до 13.10.2016 включно сплатити позивачу суму основного боргу в розмірі 62 612,76 грн.

2. Позивач позбавляється права на стягнення штрафних санкцій в сумі 14 664,73 грн, з яких: 11 617,58 грн - пеня, 985,38 грн - 3% річних, 2 061,77 грн - інфляційні втрати.

3. Відповідач зобов'язується в термін до 13.10.2016 відшкодувати позивачу витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378,00 грн на р/р 26005511494, МФО 300647, ПАТ Банк "Кліринговий Дім" м. Київ, ЄДРПОУ 03340920.

4. Дана мирова угода направляється сторонами до господарського суду Дніпропетровської області для її затвердження.

5. Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом згідно пункту 2 частини другої ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".

6. У разі несплати відповідачем суми основного боргу чи витрат понесених позивачем при зверненні до суду в строки зазначені в п.1, п.3 даної мирової угоди, Позивач має право направити ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження цієї мирової угоди до казначейської служби для виконання.

7. Дана мирова угода підписана у трьох примірниках які мають однакову юридичну силу, один для позивача, другий для відповідача, третій для суду.

Голова Правління ПАТ "Дніпропетровськгаз"

---

ОСОБА_4Начальник Відділу освіти, молоді та спорту Васильківської РДА

---

ОСОБА_2 ".

2. Провадження у справі припинити.

3. Ухвала набрала законної сили 06.10.2016.

4. Ухвала є виконавчим документом відповідно до п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження".

5. Строк пред'явлення ухвали до виконання: до 14.10.2017.

Суддя ОСОБА_6