Рішення

від 06.10.2016 по справі 135/1588/16-ц

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/1588/16-ц

Провадження у справі № 2/135/291/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 року Ладижинський міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря Білодіда П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що з 26 липня 2008 року вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилося двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач у добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, хоча має таку можливість, тому просить на свою користь стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви про стягнення аліментів 21 вересня 2016 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, однак надала суду заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах цивільної справи, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.169, ч. 1 ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із свідоцтв про народження серія 1-АМ №146509, виданого 15 серпня 2009 року Ладижинським відділом РАЦС Вінницької області та серія 1-АМ №261943, виданого 13 серпня 2013 року Ладижинським міським відділом РАЦС Вінницької області, батьками дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено: батьком ОСОБА_2, матір'ю ОСОБА_1, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, на що вказує свідоцтво про шлюб серія 1-ЕГ №037468.

Відповідно до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи проживають вони окремо від дитини, оскільки це не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Зі змісту ст.180 СК України вбачається, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 ч. 2 СК України та згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (п.17) за відсутністю домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.

Зважаючи на те, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо утримання їх спільних дітей, а також те, що діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживають з матір'ю, відтак у позивача виникло право на отримання аліментів від відповідача на утримання їх спільних дітей.

На підставі ст.ст. 180 , 181 , 182 , 183 СК України , батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; кошти на утримання дитини можуть присуджуватись у частці від доходу батька, або у твердій грошовій сумі; частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України (коли розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі).

З огляду на викладене, а також з урахуванням обставин, що передбачені ст.182 СК України, суд дійшов до висновку, що відповідач, будучи працездатною особою, має можливість та спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини у запропонованому позивачем розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно, оскільки належних та допустимих доказів, які б вказували на неможливість виконання покладеного на нього законодавцем обов'язку щодо утримання своїх неповнолітніх дітей він суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову, а згідно з положеннями ст.180 СК України, до їх повноліття.

За положеннями ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Вирішуючи питання судових витрат, суд враховує, що згідно Закону України "Про судовий збір" позивач звільнена від сплати судового збору за п. 3 ч.1 ст.5 цього Закону, а тому відповідно до положень ч. 3 ст. 88 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 180, 181, 182, 184, 191 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ст. ст. 10, 58 - 61, 88, 158, 169, 209, 212-215, 224-226, 367 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, 18 квітня 1982 року аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви про стягнення аліментів 21 вересня 2016 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 521,60 гривень.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, наведеному вище. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження.

Суддя: