Постанова

від 12.08.2009 по справі 41/173пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2009 р. № 41/173пн

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кривди Д.С.,

суддів: Жаботиної Г.В.,

Уліцького А.М.

розглянувши касаційну ска ргу Приватного підприємства " Деонисий"

на рішення від 30.10.08

у справі №41/173пн

господарського суду Донецької області

за позовом Прокурора Петровського ра йону м. Донецька в інтересах д ержави в особі Донецької міс ької ради

до Приватного підприємства " Деонисий"

про зобов'язання звільнити са мовільно зайняту земельну ді лянку та відшкодування запод іяної шкоди в сумі 1607,89 грн.

за участю представників ст орін

від позивача: у засідання не прибули

від відповідача: у засідання не прибули

від ГПУ: Івченко О.А., посв.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Петровського району м. Донецька звернувся до господарського суду Доне цької області з позовом в інт ересах держави в особі Донец ької міської ради до Приватн ого підприємства "Деонисий" п ро зобов'язання звільнити са мовільно зайняту земельну ді лянку площею 0,0105 га у м. Донецьк по вул. Шуйській, 9 з приведенн ям її в придатний для викорис тання стан, включаючи знесен ня будівель та споруд, а також відшкодування шкоди в розмі рі 1607,89 грн.

Позивач вимоги прокурора п ідтримав, посилаючись на пол оження ст.ст. 125, 126, 212 ЗК України т а відсутність обставин зверн ення відповідача до ради з пр иводу укладення договору оре нди спірної земельної ділянк и.

Рішенням від 30.10.08 господарсь кий суд Донецької області (су ддя Гончаров С.А.) позовні вимо ги задовольнив у повному обс язі.

Рішення мотивовано встано вленням обставин самовільно го зайняття відповідачем спі рної земельної ділянки.

Ухвалою від 16.07.09 Вищий господ арський суд України порушив касаційне провадження за кас аційною скаргою відповідача , в якій заявлено вимоги про ск асування рішення в справі та направлення її на новий розг ляд до суду першої інстанції .

Касаційна скарга мотивова на недослідженням судом перш ої інстанції обставин щодо р озташування на спірній земел ьній ділянці певних об'єктів , наявністю суперечливих від омостей в наданих прокурором доказах, а також неврахуванн я договорів оренди земельної ділянки від 16.05.2000, №10/338 від 20.04.07, на п ідставі яких скаржником спла чується орендна плата.

Заслухавши суддю-доповід ача, пояснення представника Генеральної прокуратури Укр аїни, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважа є, що касаційна скарга підляг ає задоволенню з наступних п ідстав.

Як встановлено судом перш ої інстанції, проведеною упр авлінням з контролю за викор истанням та охороною земель в Донецькій області перевірк ою, результати якої оформлен о актом від 22.05.08, виявлено обста вини використання відповіда чем земельної ділянки площею 0,0105 га в Петровському районі м . Донецька по вул. Шуйська, 9 із з емель житлової та громадсько ї забудови для розміщення бу дівлі під аптеку та ігрові ав томати, зокрема: 0,0068 га викорис товується на підставі рішенн я Донецької міської ради №142/14 в ід 25.04.2000 без правовстанолюючих документів на земельну діля нку, встановлення її меж в нат урі та одержання документу, щ о посвідчує право на неї та йо го державної реєстрації; а 0,0037 га - самовільно для розміщен ня будівлі під аптеку та ігро ві автомати без правовстанов люючих документів тощо.

За результатами перевірки видано приписи №019014 і №019015 від 22.05 .08, складено протокол №010692 про ад міністративне правопорушен ня та постановою від 03.06.08 накла дено адміністративне стягне ння на директора відповідача .

У зв'язку з викладеними обст авинами прокурор Петровсько го району м. Донецька звернув ся до господарського суду з п озовом в інтересах держави в особі Донецької міської рад и про зобов'язання відповіда ча звільнити самовільно зайн яту земельну ділянку площею 0,0105 га у м. Донецьк по вул. Шуйськ ій, 9 з приведенням її в придат ний для використання стан, вк лючаючи знесення будівель та споруд, а також відшкодуванн я шкоди в розмірі 1607,89 грн.

Такий спосіб захисту прав п ередбачений ст. 212 ЗК України, в ідповідно до ч.ч. 1, 3 якої самові льно зайняті земельні ділянк и підлягають поверненню влас никам землі або землекористу вачам без відшкодування затр ат, понесених за час незаконн ого користування ними; повер нення самовільно зайнятих зе мельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Поняття самовільного зайн яття земельних ділянок визна чено в ст. 1 Закону України "Про державний контроль за викор истанням та охороною земель" як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання зе мельної ділянки за відсутнос ті відповідного рішення орга ну виконавчої влади чи орган у місцевого самоврядування п ро її передачу у власність аб о надання у користування (оре нду) або за відсутності вчине ного правочину щодо такої зе мельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Стаття 125 ЗК України передба чає виникнення права на земе льну ділянку після одержання її власником або користувач ем документа, що посвідчує пр аво власності чи право пості йного користування земельно ю ділянкою, або укладення дог овору оренди та їх державної реєстрації; а також забороня є приступати до використання земельної ділянки до встано влення її меж у натурі (на місц евості), одержання документа , що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

З огляду на положення вказа них норм суд першої інстанці ї дійшов правильного висновк у щодо неправомірності викор истання земельної ділянки бе з правоустановчих документі в. Проте дійшовши по суті прав ильного висновку про необхід ність захисту прав Донецької міської ради, яка здійснює пр аво власності землю від імен і відповідної територіально ї громади, суд при вирішенні с пору не врахував наступного.

Відповідно до роз'яснень Пл енуму Верховного суду Україн и, викладених у пунктах 1, 4, 7 Пос танови від 29.12.1976 № 11 "Про судове р ішення", рішення є законним то ді, коли суд, виконавши всі вим оги процесуального законода вства і всебічно перевіривши всі обставини справи, виріши в справу у відповідності з но рмами матеріального права, щ о підлягають застосуванню до даних правовідносин; постан овлене у справі рішення має б ути гранично повним, ясним, чі тким; резолютивна частина рі шення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що ви пливають з встановлених факт ичних обставин, висновки по с уті розглянутих вимог із заз наченням, зокрема, які конкре тно дії і на чию користь відпо відач повинен вчинити.

Задовольняючи позовні вим оги у справі, суд першої інста нції в своєму рішенні зобов'я зав відповідача звільнити зе мельну ділянку площею 0,0105 га (м . Донецьк, вул. Шуйська, 9) та при вести її в придатний для вико ристання стан, включаючи зне сення будівель та споруд.

Проте з рішення у справі не вбачається дослідження судо м обставин фактичного розташ ування на спірній земельній ділянці певних будівель чи с поруд. Тобто судом конкретно не з'ясовано, яким саме чином відповідач здійснив зайнятт я спірної земельної ділянки, зокрема розташування певних об'єктів рухомого чи нерухом ого майна тощо.

У судовому рішенні вказано лише про встановлення при пе ревірці факту розміщення від повідачем на спірній земельн ій ділянці будівлі під аптек у та ігрові автомати, але при р озгляді справи не досліджува лись обставини щодо фактично ї наявності таких об'єктів на спірній земельній ділянці, ї х розміру, відповідності пон яттю рухомого чи нерухомого майна, а також підстав їх розм іщення певною особою та обст авин виникнення у цієї особи прав на це майно з урахування м положень ст.ст. 331, 376 ЦК України .

Крім того, суд першої інстан ції в своєму рішенні зазначи в про відсутність рішення по зивача про передачу відповід ачу у власність спірної земе льної ділянки або надання її в користування (оренду). При ц ьому судом не надано з цього п риводу правову оцінку виклад еним в акті перевірки довода м позивача щодо наявності рі шення ради №142/14 від 25.04.2000 та не з'я совано його зміст, обставини виконання сторонами або ж ск асування чи втрати чинності у зв'язку з ухиленням відпові дача від його виконання. Одна к вказані обставини мають су ттєве значення для вирішення даної справи, зокрема, правил ьного визначення способу зах исту прав позивача в разі їх п орушення.

Також суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про стягнення збитків як нео держаних позивачем внаслідо к порушення його прав доході в. Але в судовому рішенні відс утні зазначення про встановл ення судом фактичних обстави н щодо заподіяння позивачеві збитків, у тому числі неотрим ання доходу. Обставини стосо вно сплати відповідачем плат и за землю щодо спірної земел ьної ділянки судом при розгл яді справи не досліджувались із з'ясуванням позиції особи , уповноваженої здійснювати контроль за правильністю обч ислення і справляння земельн ого податку, а також орендної плати за земельні ділянки де ржавної та комунальної власн ості.

З огляду на викладене судов а колегія дійшла висновку, що суди не дотримались вимог ст .ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо пов ного і всебічного встановлен ня усіх обставин справи та пр авильного застосування зако нодавства, тому рішення і пос танова підлягають скасуванн ю як такі, що не відповідають н ормам матеріального та проце суального права.

Оскільки право оцінки дока зів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням прин ципу рівності сторін у проце сі, справа підлягає направле нню на новий розгляд до суду п ершої інстанції для встановл ення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обста вин та залучення до участі у с праві всіх осіб, прав і обов' язків яких стосуються спірні правовідносини.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу з адовольнити частково.

2. Рішення господарськ ого суду Донецької області в ід 30.10.08 у справі №41/173пн скасувати , а справу передати на новий ро згляд до суду першої інстанц ії.

Головуючий Д.Кривда

Судді Г.Жаботина

А.Уліцький