Ухвала

від 23.09.2016 по справі 807/1358/16

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 вересня 2016 рокум. Ужгород№ 807/1358/16

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М. вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Кредитної спілки Ужгородська ощадна кредитна спілка про стягнення штрафу ,-

В С Т А Н О В И В:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративном позовом до Кредитної спілки Ужгородська ощадна кредитна спілка яким просить суд:

- стягнути з Кредитної спілки Ужгородська ощадна кредитна спілка (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Швабська, будинок 58, кв.1, код ЄДРПОУ 25444152) до Державного бюджету України, (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації за доходами 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106) штраф у сумі 3400,00 грн. (три тисячі чотириста грн. 00 копійок).

Відповідно до статті 107 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Розглянувши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Однак, позивачем не надано суду доказів про сплату судового збору за подання адміністративного позову в належній сумі та на належні реквізити суду, проте п 3 позовних вимог позивач просить звільнити його від сплати судового збору.

Так, в обґрунтування клопотання звільнення Нацкомфінпослуг від сплати судового збору заявник зазначає про неможливість сплати судового збору, у зв'язку недостатністю кошторисних призначень для сплати судового збору передбачених кошторисом Нацкомфінпослуг на 2016 рік, у зв'язку з чим позивач не має можливості сплатити судовий збір.

Суд зазначає, що питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI . Відповідно до ст. 8 вказаного Закону : враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 88 КАС України , а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до Прикінцевих положеннях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VIII від 22.05.2015 року , Кабінет Міністрів України зобов'язав забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Як зазначив у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.01.2016 по справах № К/800/2325/16, № К/800/2224/16, та узгоджується із позицією Верховного Суду України, наведеною в ухвалі від 28.09.2015 (справа № 21-5496а15).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи.

Однак, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що бюджетні установи, які діють як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір " (надалі - Закон №3674).

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №3674 судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Водночас, п.3 ч.2 ст.4 Закону №3674 закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік " розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2016 року складає 1378 грн. 00 коп.

Розмір необхідної до сплати позивачем суми судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру повинен складати 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, тобто в даному випадку позивач повинен сплати за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір у розмірі 1378,00 грн. грн.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: отримувач коштів: УК у м. Ужгороді, 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38015610, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Закарпатській області; код банку отримувача (МФО) 812016; рахунок отримувача: 31210206784002; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (заповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назви установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду де розглядається справа).

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно додатково надати суду оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1378,00 грн. .

Відповідно до статті 108 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 106, 108, 160, 165 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - відмовити.

Позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - залишити без руху.

Надати Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг строк до 10 жовтня 2016 року для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя М.М. Луцович