Постанова

від 10.10.2016 по справі 815/1980/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1980/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Лопатюк Ю.А.

сторін:

представника позивача Задернівської Я.Є.

представника відповідача Орловської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Бетонекс - Буд" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеса ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Бетонекс - Буд» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеса ГУ ДФС в Одеській області в якому позивач, з урахуванням поданих уточнень, просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, що полягають у розірванні в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №140820151 від 14.08.2015 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ БЕТОНЕКС-БУД» та Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області врахувати в податковому обліку декларації товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ БЕТОНЕКС-БУД» з податку на додану вартість за січень 2016 року та лютий 2016 року з розшифруванням податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 04 квітня 2016 року №0000991202, яким товариству з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ БЕТОНЕКС-БУД» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 170 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за неподання податкової звітності з ПДВ за січень 2016 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача, зокрема зазначив, що дії відповідача щодо розірвання договору про визнання електронних документів, є протиправними оскільки підстави, визначені законодавством відсутні. А тому, як наслідок дії щодо неприйняття податкової звітності в електронному вигляді незаконні, що є підставою для зобов'язання врахувати в податковому обліку декларації позивача з ПДВ за січень - лютий 2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав зав'ялені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував в повному обсязі. В обґрунтування заявленої правової позиції надав до суду письмові заперечення (т. 1 а/с. 71 - 74) в яких, зокрема, зазначив, що згідно Переліку органів ДПС України, де будуть розміщені приймальні шлюзи податкової звітності в електронному вигляді, який є додатком 2 до наказу Державної податкової адміністрації України від 26.11.2004 № 672 приймальний шлюз податкової звітності в електронному вигляді розміщений в ДПС у м. Києві (зона дії приймального шлюзу - м. Київ), ДПС України (зона дії приймального шлюзу - Україна).

Отже, обов'язок ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо реєстрації та внесення податкової декларації TOB «Будівельна компанія Бетонекс - Буд» не виник, оскільки така декларація не була прийнята на рівні центрального порталу прийому звітності «ДПС України».

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ БЕТОНЕКС-БУД» (код ЄДРПОУ 38296206) зареєстроване Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції 25.07.2012 р. за №1 556 102 0000 044199.

З 01 листопада 2012 р. ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ БЕТОНЕКС-БУД» є платником податку на додану вартість, за основним місцем обліку ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

14 серпня 2015 р. TOB «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ БЕТОНЕКС-БУД» в особі директора Ремінського О.М. укладено договір про визнання електронних документів №140820151 з ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУДФС в Одеській області, в особі в. о. начальника відповідного контролюючого органу - Мусієнко О.С. (а/с. 20-22).

За домовленістю сторін, термін дії договору про визнання електронних документів №140820151 від 14.08.2015 р. завершується моментом «закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів».

Згідно положень абз. 2 п. 49.4 ст. 49 ПК України, податкова звітність до контролюючого органу подається TOB «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ БЕТОНЕКС-БУД» в електронній формі за допомогою використання можливостей комп'ютерної системи «M.E.Doc».

Судом встановлено, що 21 січня 2016 р. TOB «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ БЕТОНЕКС-БУД» намагалося подати для реєстрації податкову накладну, за порядковим №21, засобами електронного зв'язку: у відповідь отримано квитанцію №1 про неприйняття документу (Можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності) (а/с. 24-25).

02 лютого 2016 р., через відсутність у керівництва TOB «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ БЕТОНЕКС-БУД» фахових знань у галузі права стосовно захисту інтересів відповідного підприємства щодо неправомірного неприйняття податкової звітності з боку контролюючого органу, на погодження ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області надіслано новий договір про визнання електронних документів №020220161 (а/с. 26-28).

У відповідь отримано квитанцію №1 документ не прийнято. Помилка договір не прийнято. Діє договір про визнання електронних документів №140820151 від 14.08.2015 р. (а/с. 29).

18 лютого 2016 року, на виконання умов діючого договору про визнання електронних документів №140820151 від 14.08.2015 р. TOB «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ БЕТОНЕКС-БУД», засобами електронного зв'язку (комп'ютерної системи «M.E.Doc»), направлено до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2016 р. з розшифруванням податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (а/с. 30-36).

За результатами обробки відповідної звітності, позивачем отримано квитанцію №1, в якій зазначено, що податкова декларація з ПДВ за №J0200117 доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 18.02.2016 р. в 11:31:54. Документ не прийнято. Виявлені помилки: можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності (а/с. 37).

19 лютого 2016 року листом № 19/1 - 16 на адресу начальника ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області надана податкова декларація з ПДВ за січень 2016 року в паперовому вигляді. Лист зареєстрований відповідачем 19.02.2016 року.

16 березня 2016 року позивачем, на виконання умов договору № 14082011 від 14.08.2015 р. засобами електронного зв'язку направлено податкову декларацію з ПДВ за лютий 2016 року.

За результатами обробки відповідної звітності позивачем отримано квитанцію № 1, в якій зазначено, що вказана декларація доставлена до центрального рівня Державної податкової служби 16.03.2016 року в 13:44:13, проте документ не прийнято: «Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності.».

ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «БК БЕТОНЕКС-БУД» за січень 2016 р.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №848/12-2/38296206 від 23.03.2016 року, яким встановлено, що TOB «БК БЕТОНЕКС-БУД» порушено вимоги п. 49.18 ст. 49 р. II та ст. 203 р. V ПКУ, а саме: не надання декларації з ПДВ за січень 2016 року (а/с. 75-76).

04.04.2016 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000991202, яким нараховане грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170 грн. (а/с. 77).

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Позовна вимога щодо визнання протиправними дій ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, яка полягає у розірванні в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 140820152 від 14.08.2015 року задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Правовідносини щодо укладення договорів про визнання електронних документів врегульовано Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законом України «Про електронний цифровий підпис», Указом Президента України від 28.12.2006 р. № 1154 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 15.12.2006 року «Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов'язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість».

Порядок укладення таких договорів встановлений «Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку», затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. № 320/15011.

Відповідно до вказаних приписів ТОВ «БК БЕТОНЕКС-БУД» 14.08.2015 р. укладено договір № 140820151 з ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Саме на підставу цього договору і повинно здійснюватись подання податкових документів в електронному вигляді.

В судовому засіданні встановлено, що вказаний договір є дійсним, що підтверджено і квитанцією № 1 від 02.02.2016 р., в якій зазначено, що договір про визнання електронних документів № 140820151 від 14.08.2015 р. діє (а/с. 29). Це також підтверджено і представником відповідача в судовому засіданні.

Встановлені в судовому засіданні обставини виключають можливість задоволення вказаної позовної вимоги, оскільки факту розірвання в односторонньому порядку не встановлено.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області врахувати в податковому облік декларації ТОВ «БК «БЕТОНЕКС-БУД» з податку на додану вартість за січень 2016 року та лютий 2016 року з розшифруванням податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстром виданих та отриманих податкових накладних, суд керується наступним.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.1. ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У той же час, згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу).

Пунктами 48.1 і 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. А саме форма звіту про контрольовані операції затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.11.2013 № 669, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за №2190/24722.

Також, процедура подання податкової звітності до контролюючого органу регулюється Податковим кодексом України та «Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку», затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 (надалі - Інструкція № 233), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011.

Пунктами 49.3 і 49.4 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, інформацію про здійсненні контрольовані операції. Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 50 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Аналогічно в п. 1.2 Порядку складання звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.11.2013 № 669, вказано, що звіт подається до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Підпунктами 1.4, 1.5 п. 1 цього Порядку визначено, що звіт складається із заголовної, основної частини, додатка та інформації до додатка. Зокрема, у заголовній частині наводяться дані про платника податків, який подає звіт, в основній частині - загальні відомості про операції з різними контрагентами, здійсненні протягом року, у додатку - дані про особу, яка є стороною контрольованої операції, та деталізовані відомості про контрольовану операцію. Кількість додатків у звіті відповідає кількості контрагентів - сторін контрольованих операцій, загальна сума здійснених операцій платника податків з кожним з яких відповідає вартісному критерію контрольованих операцій згідно з підпунктом 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І ПК України.

Зазначений додаток до звіту є невід'ємною частиною звіту, що заповнюється окремо щодо кожної особи, яка бере участь у контрольованій операції (п. 4.1 цього Порядку).

За приписами п. 49.5 ст. 49 ПК України, у разі подання податкової звітності в електронній формі платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Згідно положень ч. 1, 2, 3 і 4 Інструкції № 233, податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

При відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції).

Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну.

Органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів. У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

Відповідно до положень ч. 7 Інструкції, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

- платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. Платником податків фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності);

- після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;

- після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

- підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

- якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

- датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Також вказані правовідносини регламентуються «Методичними рекомендаціями щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України», затверджені Наказом ДПС України від 14.06.2012 року № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України».

Так, зокрема п. 4.4 встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком ОДПС.

Відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 Кодексу, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Пунктом 4.5. Методичних рекомендацій встановлено, що податкова декларація подається до ОДПС за вибором платника податків в один із таких способів (п. 49.3 ст. 49 Кодексу):

особисто платником податків або уповноваженою на це особою (на паперових носіях або електронних носіях із наданням роздрукованих оригіналів документів податкової звітності на паперових носіях);

надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10.04.2008 р. N 233 "Про подання електронної податкової звітності" (пп. 4.13).

ЦОЕЗ АЗ здійснює приймання звітів від платників податків, після чого обробляє звіти, формує і направляє платнику податків першу квитанцію, якою засвідчує факт і час отримання звітності, та другу, якою засвідчує факт приймання/неприймання звіту АЗ за місцем обліку платника (пп. 4.13.5.).

Факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків (назва та код ЄДРПОУ підприємства), дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП ЦОЕЗ, здійснюється її шифрування, після чого друга квитанція надсилається платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку (пп. 4.13.7.).

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до ОДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 672 від 26.11.2004 року «Про затвердження Тимчасового порядку надходження та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в електронному вигляді до органів ДПС» затверджений Тимчасовий порядок надходження та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в електронному вигляді до органів ДПС.

Слід зазначити, що саме Тимчасовим порядком (п. 1.2), встановлений перелік органів ДПС України, де будуть розміщені приймальні шлюзи податкової звітності в електронному вигляді.

Розділ ІІІ Тимчасового порядку визначає, що він розроблений з метою впровадження в органах державної податкової служби України єдиного підходу до формування, приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в електронному вигляді з використанням спеціального програмного забезпечення приймання та обробки податкової звітності.

Для забезпечення єдиної технології приймання та обробки електронної податкової звітності повинні виконуватись такі субпроцеси:

приймання та реєстрація електронної податкової звітності від платників податків;

проведення автоматизованих комп'ютерних перевірок електронної податкової звітності;

адміністрування системи приймання та обробки електронної податкової звітності;

формування та ведення бази даних сертифікатів відкритих ключових даних платників податків, що подають податкову звітність в електронному вигляді;

формування та ведення архіву податкової звітності, яка надана в електронному вигляді (Розділ 3, п.3.5.).

Згідно розділу 4 (Технології подання податкової звітності платниками податків в електронному вигляді до органів ДПС України), податкова звітність до органів державної податкової служби може бути подана (надіслана):

на паперових носіях до ДПІ за місцем реєстрації (власноручно, через уповноважену особу або поштовим відправленням);

комбіновано до ДПІ за місцем реєстрації (як XML-файл на електронному носії з доданням оригіналів податкової звітності на паперових носіях);

в електронному вигляді до приймального шлюзу органу ДПС України за допомогою програмних засобів та будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, які гарантують доставку електронного пакета звітних документів платника податків до органу ДПС протягом однієї години.

Податкова звітність платником податків може бути подана в електронному вигляді.

Податкова звітність в електронному вигляді (далі - електронна податкова звітність) подається до органу ДПС України за умови наявності:

програмного забезпечення у платника, що здійснює формування електронної податкової звітності в форматі, визначеному наказом ДПА України від 01.07.2004 N 357; вбудованого модуля забезпечення цілісності, автентичності та конфіденційності інформації при передачі електронної податкової звітності від платника податків до приймального шлюзу органу ДПС; модуля реалізації протоколу обміну інформацією між платником податків та приймальним шлюзом органу ДПС України;

програмного забезпечення генерації особистих ключових елементів та заявки на сертифікат відкритого ключового елементу;

ключових елементів для забезпечення функціонування модуля забезпечення цілісності, автентичності та конфіденційності інформації при передачі електронної податкової звітності від платника податків до приймального шлюзу органу ДПС.

Електронна податкова звітність подається до приймального шлюзу органу ДПС безпосередньо платником податків або через посередника. Діяльність посередників регулюється чинним законодавством (п. 4.5).

Розділом 5 «Технологія приймання та первинної обробки

податкової звітності в електронному вигляді» визначено, що для приймання електронної податкової звітності в органі ДПС встановлюються спеціально призначені приймальні шлюзи.

Приймальний шлюз забезпечує функціонування наступних субпроцесів:

приймання та реєстрація електронної податкової звітності від платників податків або посередників;

проведення автоматизованих комп'ютерних перевірок електронної податкової звітності;

перенесення інформації до вхідного буферу електронних баз даних податкової звітності для її введення;

введення та підтримка актуальності схем зв'язків сертифікатів відкритих ключових елементів бухгалтера - директора - платника податків (аналог відбитку печатки) та посередників;

введення та підтримка актуальності відкликаних сертифікатів відкритих ключових елементів суб'єктів інформаційних взаємовідносин у системі подання податкової звітності в електронному вигляді;

формування та ведення архіву електронної податкової звітності.

Для забезпечення вимог з технічного захисту інформації при виконанні субпроцесів, зазначених в п. 5.1.1, приймальний шлюз повинен бути виконаний у вигляді двох ПЕОМ, що працюють в різних інформаційних мережах і фізично не з'єднані між собою.

Перенесення інформації між ПЕОМ приймального шлюзу здійснюється за допомогою з'ємних носіїв інформації. Перенесення інформації здійснюється у робочі дні з 9 години до 17 години з інтервалом не більше за 30 хвилин.

Перша ПЕОМ приймального шлюзу (далі - вхідний буфер приймального шлюзу) має безпосереднє підключення до мережі Internet з постійно діючою ІР-адресою та призначена для прийому/відправки електронних повідомлень від/до платників податків або будь-яких інших суб'єктів інформаційних відношень, включених до системи подання податкової звітності в електронному вигляді; здійснення первинної перевірки автентичності клієнтів; забезпечення перенесення інформації до вихідної папки для передачі її другій ПЕОМ приймального шлюзу податкового органу.

Друга ПЕОМ приймального шлюзу вміщує два одночасно працюючих АРМ. Перший АРМ (далі - АРМ перевірки електронної податкової звітності) призначений для прийому електронної податкової звітності від вхідного буфера приймального шлюзу; здійснення автоматичного контролю та перевірки прийнятої електронної податкової звітності відповідно до схем контролю; реєстрації електронної податкової звітності; перенесення інформації до вхідного буферу електронних баз даних податкової звітності для її введення; формування та ведення архіву електронної податкової звітності. Другий АРМ (далі - АРМ Адміністратора безпеки) призначений для адміністрування приймального шлюзу; введення та підтримки актуальності схем зв'язків сертифікатів відкритих ключових елементів бухгалтера - директора - платника податків (аналог відбитку печатки) та посередників; введення та підтримки актуальності відкликаних сертифікатів відкритих ключових елементів суб'єктів інформаційних взаємовідносин в системі подання податкової звітності в електронному вигляді.

Платник податку готує електронний звіт у вигляді XML-файла згідно з вимогами наказу ДПА України від 01.07.2004 N 357 та для передачі в електронному вигляді через будь-які телекомунікаційні засоби здійснює:

накладання електронних підписів спочатку бухгалтера, потім директора, та останнім - електронний підпис платника податків, який є аналогом відбитку печатки;

криптоперетворення відповідно до методики криптографічних перетворень, UA.13683319.00001-01 31 01 або будь-якої іншої, сумісної з програмним забезпеченням приймального шлюзу органу ДПС;

накладання електронного підпису платника податків або посередника.

Ця процедура також здійснюється за допомогою програмного забезпечення, погодженого для використання платниками податків ДПА України.

За допомогою будь-яких телекомунікаційних каналів зв'язку електронна податкова звітність передається до вхідного буферу приймального шлюзу податкового органу. Протокол інформаційного обміну клієнтського програмного забезпечення з приймальним шлюзом податкового органу наведено в додатку 3 до Тимчасового порядку.

Працівник підрозділу автоматизації процесів оподаткування кожні 30 хвилин здійснює обмін інформацією між вхідним буфером приймального шлюзу та АРМ перевірки електронної податкової звітності шляхом перенесення її через будь-який зовнішній накопичувач (магнітний диск, Flash-пам'ять тощо), а також здійснює контроль та координацію роботи АРМу.

Працівник підрозділу захисту інформації податкового органу - Адміністратор безпеки постійно (не рідше одного разу на день) здійснює перевірку функцій адміністрування приймального шлюзу; введення та підтримку актуальності схем зв'язків сертифікатів відкритих ключових елементів бухгалтера - директора - платника податків (аналог відбитку печатки) та посередників; введення та підтримку актуальності відкликаних сертифікатів відкритих ключових елементів суб'єктів інформаційних взаємовідносин та інші дії, пов'язані з підтримкою працездатності модулів шифрування.

При отриманні будь-якого електронного пакета від платника податків (пакет електронної податкової звітності, повідомлення, квитанція, лист тощо) вхідний буфер приймального шлюзу здійснює первинну перевірку автентичності, тобто перевірку наявності сертифіката відкритого ключового елементу суб'єкта інформаційних відносин в базі сертифікатів відкритих ключових елементів податкового органу.

Про факт отримання електронної податкової звітності платник податків негайно отримує первинне повідомлення (квитанція 1) з зазначенням часу отримання відправленої електронної податкової звітності. Час, зазначений в квитанції 1 та дубльований в квитанції 3, є часом здачі податкової звітності.

У разі позитивної первинної перевірки автентичності електронна податкова звітність переноситься до вихідної папки для передачі її другій ПЕОМ приймального шлюзу податкового органу.

При негативному результаті первинної перевірки автентичності автоматично (без розриву з'єднання) формується повідомлення адресату з кодом помилки та прийнятим пакетом електронної податкової звітності. Прийнята електронна податкова звітність не переноситься до другої ПЕОМ приймального шлюзу податкового органу.

Платник податків повідомляє приймальний шлюз податкового органу про отримання квитанції 1. Прийняте повідомлення (квитанція 2) переноситься до вихідної папки для передачі її другій ПЕОМ приймального шлюзу податкового органу та занесення до архіву.

Після перенесення вмісту вихідної папки вихідного буфера приймального шлюзу податкового органу до АРМу перевірки електронної податкової звітності автоматично здійснюється:

зворотне криптоперетворення та отримання оригіналу файла XML;

перевірка електронних підписів платника податку, директора, бухгалтера (або в разі потреби - інших посадових осіб, що мають право підпису податкової звітності та повідомили про це податковий орган);

перевірка структури прийнятого оригіналу файла (XSD); камеральна перевірка прийнятого оригіналу файла (XSL).

За позитивними результатами перевірок пакета електронної податкової звітності присвоюється реєстраційний номер за маскою 5ххххххххх|ssss, де ххххххххх - номер за порядком з початку року, ssss - код ДПІ, до якої подається звітність. Зазначений реєстраційних номер записується у відповідне поле XML-файла електронної податкової звітності та накладається електронний підпис податкового органу. Адресатом при цьому є ДПІ, до якої буде передана електронна податкова звітність для введення її в електронну базу податкової звітності.

Одночасно АРМом перевірки електронної податкової звітності приймального шлюзу податкового органу автоматично генерується друге повідомлення про результати обробки пакета електронної податкової звітності (квитанція 3) із зазначенням реєстраційного номера та дати прийняття електронної податкової звітності та накладанням електронного підпису податкового органу, до приймального шлюзу якого подається електронна податкова звітність.

У разі встановлення фактів порушення цілісності прийнятого пакета електронної податкової звітності чи виявлення помилки щодо порядку накладання електронних підписів керівників платника податків в квитанції 3 податковий орган зазначає цей факт та електронна податкова звітність переміщується до архіву без подальшої її обробки. У всіх інших випадках електронній податковій звітності присвоюється реєстраційний номер (п. 5.7), накладається електронний підпис податкового органу та передається до ДПІ для з'ясування обставин виниклої помилки чи отримання податкової звітності в паперовому вигляді (повторного подання електронної податкової звітності). До даного файла дописується розширення "Failed".

При обміні інформацією між вхідним буфером приймального шлюзу податкового органу та АРМом перевірки електронної податкової звітності квитанція 3 автоматично переноситься до вхідного буфера для відправки суб'єкта інформаційних відносин.

Архівація пакетів електронної податкової звітності разом з відміткою часу прийняття, реєстраційним номером здійснюється в окремому каталозі (в разі можливості доцільно використовувати окрему робочу станцію чи сервер архіву). Каталоги архіву називаються за датою прийняття електронного пакета. В цей же каталог записуються копії всіх повідомлень (квитанцій) як платнику податків, так і отриманих від нього.

Платник податків повідомляє приймальний шлюз податкового органу про отримання другого повідомлення (квитанції 3). Дане повідомлення (квитанція 4) переноситься до вихідної папки для передачі її другій ПЕОМ приймального шлюзу податкового органу та занесення до архіву.

У разі необхідності блокування сертифіката відкритого ключового елементу платник податків за допомогою клієнтського програмного забезпечення відсилає до приймального шлюзу заявку - квитанцію 5.

Приймальний шлюз при отримання квитанції 5 здійснює заходи щодо блокування сертифіката відкритого ключового елементу та про виконану роботу повідомляє платника податків (квитанція 6). Протягом одного робочого дня платник заповнює Заявку (додаток 7 до Тимчасового порядку) та відправляє її до приймального шлюзу органу ДПС, до якого подається податкова звітність.

У випадку необхідності зміни паролю доступу до приймального шлюзу платник податків засобами програмного забезпечення направляє запит на зміну пароля клієнта на приймальний шлюз органу ДПС України. Запит повинен бути оформлений у вигляді квитанції 7. Квитанція підписується електронним підписом суб'єкта підприємницької діяльності. У відповідь приймальний шлюз органу ДПС України негайно (не розриваючи сеансу зв'язку) передає квитанцію 8 з результатом обробки запиту.

Формати квитанцій інформаційного обміну клієнтського програмного забезпечення з приймальним шлюзом податкового органу та коди помилок наведено в додатку 3 до даного Тимчасового порядку.

Введення електронної податкової звітності до баз даних податкової звітності здійснюється на районному рівні.

Викладені вище приписи національного законодавства врегульовують порядок подання, обробки та прийняття електронної податкової звітності.

Під час офіційного з'ясування обставин по справі судом встановлено, що підстави для не прийняття податкової звітності позивача в електронному вигляді відсутні.

При цьому слід звернути увагу, що відповідно до п. 4.13 вказаних Методичних рекомендацій, податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ. ЦОЕЗ - централізована система електронної звітності, яка введена в дію наказом ДПА України № 168 від 06.04.2009 р. «Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС», який визначає, що Центр обробки електронних звітів знаходиться при ДПА України.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем по даній справі є Державна фіскальна служба України.

А отже, позивачем по справі обрано неналежний спосіб захисту, оскільки суб'єктом владних повноважень, на якого позивач покладає відповідальність, не є компетентним органом влади, який уповноважений національним законодавством вирішити спір по суті.

Проаналізувавши зазначені вище норми права, суд приходить до висновку, що особа звертається до суду з метою захистити у судовому порядку свого порушеного права або інтересу, які охороняються законом, при цьому вона повинна використовувати адекватний засіб захисту своїх прав, тобто такий засіб, який призведе до відновлення (захисту) порушеного права або інтересу.

З точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.

Враховуючи викладене вище, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2016 року №0000991202 задоволенню не підлягає.

Згідно ст. ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Процесуальні гарантії статті 6 § 1 застосовуються до усіх сторон процесу, а не лише до тих осіб, які не виграли справи у національних судах (Philis v. Greece (Філіпс проти Греції) (No. 2), § 45).

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

10 жовтня 2016 року.