Постанова
від 06.10.2016 по справі 820/4252/16
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

06 жовтня 2016 р. Справа № 820/4252/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участю: представника позивача - Єршової О.І.,

представника відповідача - Лук'янцева С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Харківспецгасіння" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дочірне підприємство "Харківспецгасіння" Колективного підприємства "Харківспецсервіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 29.07.2016 р. №0000961402 на загальну суму 111609 грн. (сто одинадцять тисяч шістсот дев'ять гривень 00 коп.)

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 29.07.2016 р. №0000961402 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити посилаючись на письмові заперечення, які надав до суду.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що фахівцями Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на підставі наказу №713 від 22.06.2016 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства "Харківспецгасіння" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Скопас» (код ЄДРПОУ 39324307) за січень 2016 року, за результатами якої складено акт від 11.07.2016 року №2622/20-30-14-02.

У вказаному акті перевірки містяться висновки про порушення ДП "Харківспецгасіння" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" п. 198.2 ст. 198, ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму у сумі 74406 грн. за січень 2016 року.

На підставі висновків акту перевірки від 11.07.2016 року №2622/20-30-14-02 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000961402 від 29.07.2016 р. загальну суму 111609 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Дочірне підприємство "Харківспецгасіння" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" перебуває на обліку у Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №29150738 від 09.10.2006 р.

Слід вказати на те, що фактично контролюючим органом зроблені висновки по господарським операціям між підприємством позивача та ТОВ «Скопас».

Судом встановлено, що у періоді, що перевірявся, між ДП "Харківспецгасіння" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" (в якості замовника) та ТОВ «Скопас» (в якості підрядника) було укладено договори підряду №2 від 04.01.2016 р., договір підряду №3 від 04.01.2016 р., договір підряду №4 від 05.01.2016 р., договір підряду №5 від 05.01.2016 р., договір підряду №6 від 06.01.2016 р., договір підряду №7 від 06.01.2016 р., договір підряду №8 від 11.01.2016 р., договір підряду №9 від 11.01.2016 р., договір підряду №13 від 13.01.2016 р., договір підряду №11 від 12.01.2016 р., договір підряду №10 від 12.01.2016 р., договір підряду №14 від 13.01.2016 р.

Дослідивши вказані вище договори, суд зазначає, що зміст укладених договорів є ідентичним один одному.

Відповідно до п. 1.1 договорів замовник доручає і оплачує, а підрядник приймає на себе виконання зобов'язань по наступних роботах: будівельно-монтажні, згідно погодження сторонами кошторисів, що додаються, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.2 договорів передбачено, що види робіт і їх вартість визначаються прикладеними кошторисами за договірними цінами.

Згідно п. 1.3 договорів робота вважається виконаною після підписання акту виконаних робіт замовником і підрядником.

Розділ 2 договорів визначає вартість договорів та порядок розрахунків.

На підтвердження виконання робіт за договором підряду №2 від 04.01.2016 р. представником позивача надано копії довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати (КБ-3) за січень 2016 р. від 18.01.2016 р. та акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ 2в) за січень 2016 р. від 18.01.2016 р. на загальну суму 35547,6 грн., у т.ч. ПДВ 5924,6 грн., відомості ресурсів, розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до акту. За наслідками здійснення господарської операції ТОВ «Скопас» виписано позивачу податкову накладну №3 від 18.01.2016 р. (а.с.44-16 том 2).

Виконання робіт за договором підряду №3 від 04.01.2016 р. підтверджується копіями: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати (КБ-3) за січень 2016 р. від 18.01.2016 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ 2в) за січень 2016 р. від 18.01.2016 р. на загальну суму 35169,6 грн., у т.ч. ПДВ 5861,6 грн., відомості ресурсів, розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до акту. За наслідками здійснення господарської операції ТОВ «Скопас» виписано позивачу податкову накладну № 4 від 18.01.2016 р. (а.с.17-29 том 2).

Виконання робіт за договором підряду №4 від 05.01.2016 р. підтверджується копіями: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати (КБ-3) за січень 2016 р. від 19.01.2016 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ 2в) за січень 2016 р. від 19.01.2016 р. на загальну суму 35458,8 грн., у т.ч. ПДВ 5909,8 грн., відомості ресурсів, розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до акту. За наслідками здійснення господарської операції ТОВ «Скопас» виписано позивачу податкову накладну №5 від 19.01.2016 р. (а.с.30-42 том 2).

Виконання робіт за договором підряду №5 від 05.01.2016 р. підтверджується копіями: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати (КБ-3) за січень 2016 р. від 20.01.2016 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ 2в) за січень 2016 р. від 19.01.2016 р. на загальну суму 35464,8 грн., у т.ч. ПДВ 5910,8 грн., відомості ресурсів, розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до акту. За наслідками здійснення господарської операції ТОВ «Скопас» виписано позивачу податкову накладну №6 від 19.01.2016 р. (а.с.43-55 том 2).

Виконання робіт за договором підряду №6 від 06.01.2016 підтверджується копіями: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати (КБ-3) за січень 2016 р. від 20.01.2016 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ 2в) за січень 2016 р. від 20.01.2016 р. на загальну суму 45477,6 грн., у т.ч. ПДВ 7579,6 грн., відомості ресурсів, розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до акту. За наслідками здійснення господарської операції ТОВ «Скопас» виписано позивачу податкову накладну №7 від 20.01.2016 р. (а.с.56-79 том 2).

На підтвердження виконання робіт за договором підряду №7 від 06.01.2016 р. представником позивача надано копії довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати (КБ-3) за січень 2016 р. від 20.01.2016 р. та акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ 2в) за січень 2016 р. від 20.01.2016 р. на загальну суму 32216,4 грн., у т.ч. ПДВ 5369,4 грн., відомості ресурсів, розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до акту. За наслідками здійснення господарської операції ТОВ «Скопас» виписано позивачу податкову накладну №8 від 20.01.2016 р. (а.с.80-97 том 2).

Виконання робіт за договором підряду №8 від 11.01.2016 р. підтверджується копіями: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати (КБ-3) за січень 2016 р. від 21.01.2016 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ 2в) за січень 2016 р. від 21.01.2016 р. на загальну суму 34478,56 грн., у т.ч. ПДВ 5746,43 грн., відомості ресурсів, розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до акту. За наслідками здійснення господарської операції ТОВ «Скопас» виписано позивачу податкову накладну №15 від 21.01.2016 р. (а.с.98-113 том 2).

Виконання робіт за договором підряду № 9 від 11.01.2016 р. підтверджується копіями: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати (КБ-3) за січень 2016 р. від 21.01.2016 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ 2в) за січень 2016 р. від 21.01.2016 р. на загальну суму 45379,2 грн., у т.ч. ПДВ 7563,2 грн., відомості ресурсів, розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до акту. За наслідками здійснення господарської операції ТОВ «Скопас» виписано позивачу податкову накладну № 14 від 21.01.2016 р. (а.с.114-128 том 2).

Виконання робіт за договором підряду №13 від 13.01.2016 р. підтверджується копіями: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати (КБ-3) за січень 2016 р. від 25.01.2016 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ 2в) за січень 2016 р. від 25.01.2016 р. на загальну суму 34043,53 грн., у т.ч. ПДВ 5673,92 грн., відомості ресурсів, розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до акту. За наслідками здійснення господарської операції ТОВ «Скопас» виписано позивачу податкову накладну №16 від 25.01.2016 р. (а.с.129-144 том 2).

Виконання робіт за договором підряду №11 від 12.01.2016 р. підтверджується копіями: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати (КБ-3) за січень 2016 р. від 22.01.2016 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ 2в) за січень 2016 р. від 22.01.2016 р. на загальну суму 34057,2 грн., у т.ч. ПДВ 5657,20 грн., відомості ресурсів, розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до акту. За наслідками здійснення господарської операції ТОВ «Скопас» виписано позивачу податкову накладну №11 від 22.01.2016 р. (а.с.145-160 том 2).

Виконання робіт за договором підряду №10 від 12.01.2016 р. підтверджується копіями: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати (КБ-3) за січень 2016 р. від 22.01.2016 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ 2в) за січень 2016 р. від 22.01.2016 р. на загальну суму 41133,60 грн., у т.ч. ПДВ 6855,60 грн., відомості ресурсів, розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до акту. За наслідками здійснення господарської операції ТОВ «Скопас» виписано позивачу податкову накладну №12 від 22.01.2016 р. (а.с.161-179 том 2).

Виконання робіт за договором підряду №14 від 13.01.2016 р. підтверджується копіями: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати (КБ-3) за січень 2016 р. від 25.01.2016 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ 2в) за січень 2016 р. від 25.01.2016 р. на загальну суму 38012,00 грн., у т.ч. ПДВ 6335,33 грн., відомості ресурсів, розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до акту. За наслідками здійснення господарської операції ТОВ «Скопас» виписано позивачу податкову накладну № 17 від 25.01.2016 р.(а.с.180-189 том 2).

Досліджуючи питання реальності господарських операцій, суд дійшов висновку, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує факт їх здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV), тобто це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарську операцію, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До первинних документів бухгалтерського обліку належать видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери тощо. Всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд оцінивши наявні в справі докази зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентом зобов'язань за спірними правочинами.

Враховуючи вищевикладені факти, суд зазначає, що в ході розгляду справи встановлена реальність укладених правочинів, а надані документи відповідають вимогам чинного законодавства України та можуть вважатися доказами по справі, в розумінні положень глави 6 розділу 2 КАС України.

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Суд зазначає, що наявна у контролюючого органу інформація щодо контрагента позивача не може бути підставою для висновків про відсутність реальності здійснених ним господарських операцій з огляду на наступне.

Згідно ст. 42 Господарського Кодексу підприємництво - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті б цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд також зазначає, що в силу положень Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Збільшення суми грошового зобов'язання (шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права"

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі також "ЄСПЛ"). Дані рішення згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, ч. 2 ст.8 КАС України вимагає врахування практики ЄСПЛ при вирішенні справ.

Так, у пункті 53 рішення в справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, вказавши, що "власність" може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні "правомірні очікування" отримати ефективне здійснення свого майнового права.

У рішенні в справі "Щокін проти України" (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

За правилами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування свого рішення покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить до висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 29.07.2016 р. № 0000961402 підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Харківспецгасіння" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 29.07.2016 р. № 0000961402 на загальну суму 111609 грн. (сто одинадцять тисяч шістсот дев'ять гривень 00 коп.).

Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Харківспецгасіння" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" (код ЄДРПОУ 34470916) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1674 (одна тисяча шістсот сімдесят чотири) грн 14 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ - 39859805).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 10 жовтня 2016 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.

СудХарківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення06.10.2016
Оприлюднено13.10.2016
Номер документу61899158
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —820/4252/16

Ухвала від 23.12.2016

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Кононенко З.О.

Ухвала від 25.11.2016

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Кононенко З.О.

Ухвала від 09.11.2016

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Кононенко З.О.

Постанова від 06.10.2016

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Нуруллаєв І.С.

Ухвала від 11.08.2016

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Нуруллаєв І.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні