ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05 жовтня 2016 р. Справа № 902/724/16
до: Публічного акціонерного товариства "Іванівський спеціалізований кар'єр" (вул. Заводська, буд.1, с. Іванів, Калинівський район, Вінницька область, 22432)
про стягнення заборгованості 142793,47 грн. за штрафними санкціями за договором поставки № 07/08 від 07.08.2013р.
Господарський суд Вінницької області у складі
Головуючого судді Маслій І.В.
Cекретар судового засідання Василишена Н.О.
Представники
позивача : ОСОБА_1 (за довіреністю)
відповідача : не з'явився
ВСТАНОВИВ :
До господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Іванівський спеціалізований кар'єр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елран" 142793,47 грн., в тому рахунку 11818,74 грн. 3% річних, 123870,73 грн. інфляційних втрат, 7000 грн. штрафу 104 грн. 0,1 % річних.
Ухвалою від 05.10.2016р. провадження у справі в частині стягнення 0,1% річних в сумі 104 грн. припинено.
Відповідач відзиву на позов не надав, повноважного представника у судове засідання не направив.
Ухвала про порушення провадження у справі від 22.08.2016р. та про відкладення розгляду справи від 14.09.2016р. направлені відповідачу рекомендованими листами за адресою, вказаною в позовній заяві, а саме: вул. Заводська, буд. 1, с. Іванів, Калинівський район, Вінницька область, 22432. Факт належного повідомлення відповідача підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення в матеріалах справи. Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.
З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.
07.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елран" (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Іванівський спеціалізований кар`єр" (Покупець) укладено договір поставки № 07/08 (далі Договір).
Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити електротехнічні вироби, а Покупець прийняти та оплатити товар.
Відповідно до п. 2.1. Договору ціна договору становить 210000,00 грн. згідно зі специфікацією № 1.
Відповідно до п. 3.1. Договору остаточний розрахунок Покупець здійснює на підставі пред'явленого постачальником рахунку після підписання акту прийому-передачі, який складається і підписується сторонами після поставки товару в асортименті, кількості та за цінами відповідно до специфікації № 1.
Перебіг строку оплати поставленого товару починається після плину 15 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі.
Відповідно до розділу V договору "Права та обов'язки сторін" Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за товар. Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором. В свою чергу Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.
Відповідно до п. 7.2.2 Договору за порушення строків оплати за поставлений товар Покупець виплачує Постачальнику штраф у розмірі однієї облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен банківський день прострочення, з якого допущено таке прострочення, але не більше 5% вартості неоплаченого товару.
Згідно товарно-транспортних накладних № 01417-1 та № 01417-2 від 17.03.2014 року, видаткових накладних № РН-0000001, № РН-0000002 від 17.03.2014 року та акту приймання-передачі товару від 17.03.2015 року, відповідачем отримано електротехнічні вироби на загальну суму 210000,00 грн.
19.08.2014 року, 12.09.2014 року, 11.02.2015 року, 21.04.2015 року, 09.06.2015 року, 19.06.2015 року, 08.07.2015 року, 31.07.2015 року відповідач проводив часткові розрахунки шляхом перерахування грошових коштів на загальну суму 70000,00 грн.
Залишок несвоєчасно оплаченого боргу за поставлене обладнання за договором поставки № 07/08 від 07.08.2013 року склав 180000,00 грн.
ТОВ "Елран" спільно з ПАТ "Іванівський спеціалізований кар'єр" погодили графік виплати боргу по договору поставки № 07/08 від 07.08.2013 року. Згідно цього графіку, відповідач у строк до 30.08.2015 року повинен був частинами сплатити заборгованість за поставлені електротехнічні вироби на загальну суму 180000,00 грн.
Відповідач здійснив перерахування 40000,00 грн.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.12.2016р. по справі № 902/1433/15 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "Іванівський спеціалізований кар'єр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елран" 140000,00 грн. основного боргу, 2100,00 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору. Залишено без розгляду позовні вимоги про стягнення 112710,00 грн. інфляційних втрат, 8412,71 грн. 3% річних, 7600,54 грн. штрафу, 104,00 грн. 0,1% річних згідно п. 5 ст. 81 ГПК України.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2016р. рішення Господарського суду Вінницької області від 17.12.2015р. у справі № 902/1433/15 залишено без змін.
Згідно приписів ч. 2 ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Пунктом 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Згідно ст. 692 ЦК України за договором купівлі-продажу, положення якого застосовуються до договорів поставки згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України одна сторона (продавець) зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму після прийняття товару, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 7.2.2 Договору за порушення строків оплати за поставлений товар Покупець виплачує Постачальнику штраф у розмірі однієї облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен банківський день прострочення, з якого допущено таке прострочення, але не більше 5% вартості неоплаченого товару.
Позовні вимоги в частині стягнення штрафу підтверджуються рішенням суду у справі № 902/1433/15 від 17.12.2015р., договором поставки № 07/08 від 07.08.2013 р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 7000 грн. на підставі ст. 549, 551 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних стверджуються № 902/1433/15 від 17.12.2015р., договором поставки № 07/08 від 07.08.2013 р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 123870,73 грн. інфляційних втрат, в сумі 11818,74 грн. 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.
З урахуванням викладеного, оцінивши подані докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства в сумі 142689,47 грн., з яких:
інфляційні втрати - 123870,73 грн.;
3 % річних - 11818,74 грн.;
штраф - 7000 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Іванівський спеціалізований кар'єр" (22432, с. Іванів, Калинівського району, Вінницької області, вул. Заводська, буд. 1; код ЄДРПОУ 05471750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елран" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната №417; код ЄДРПОУ 36475874) 11818,74 грн. 3% річних, 123870,73 грн. інфляційних втрат, 7000 грн. штрафу, 2140,34 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.
Повне рішення складено 10 жовтня 2016 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу (вул. Гната Юри, буд.9, кімн. № 417, м. Київ, 03148);
3 - відповідачу (вул. Заводська, буд.1, с. Іванів, Калинівський район, Вінницька область, 22432).
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2016 |
Оприлюднено | 13.10.2016 |
Номер документу | 61900424 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Маслій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні