Рішення

від 28.09.2016 по справі 910/13156/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2016Справа №910/13156/16

За позовомПублічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» доДочірнього підприємства «АВ Сервіс» простягнення 108 745,75 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Войтенко О.В. від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «АВ Сервіс» (надалі - «Підприємство») про стягнення 108 745,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди №ДО-118/Б-2014 від 01.09.2014 р. позивач передав відповідачу у строкове платне користування приміщення, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 54 299,02 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 17 120,09 грн., 3% річних у розмірі 1 125,48 грн. та інфляційних у розмірі 36 201,16 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.08.2016 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 03.08.2016 р. та 12.09.2016 р. розгляд справи відкладався на 12.09.2016 р. та 28.09.2016 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвал суду надав додаткові докази та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18746272, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2014 р. між Товариством (орендодавець) та Підприємством (орендар) було укладено договір оренди №ДО-118/Б-2014 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування об'єкт оренди - два павільйони торгового центру, площею 102,0 кв.м та площадка прилегла до павільйону, площею 8,0 кв.м, згідно до додатку №1; адреса - м. Київ, просп. Перемоги, 49/2; загальна площа - 110,0 кв.м.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Передача об'єкта в оренду здійснюється двосторонньою комісією, що складається і представників сторін. Сторони повинні призначити своїх представників у двосторонню комісію для оформлення акту приймання-передачі.

За змістом п. 3.2 Договору плата за користування об'єктом оренди сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця, не пізніше 10 числа поточного місяця за поточний місяць на умовах 100% передоплати.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, але не нижче оружної плати за базовий місяць, вказаної у п. 3.1.

01.03.2012 р. між Товариством (сторона 1) та Підприємством (сторона 2) був укладений договір про компенсацію витрат на утримання інженерних водопровідних мереж, згідно з умовами якого сторона 1 зобов'язалася забезпечити технічну можливість подачі через власні інженерні мережі холодної води в інженерні мережі сторони 2, а сторона 2 зобов'язалася компенсувати витрати на забезпечення подачі на її площі холодної води, і вартість холодної води по тарифам ПАТ «Київводоканал».

Пунктом 7.1 вказаного договору передбачено, що розрахунок вартості спожитої холодної води визначається згідно показників лічильників або розрахунків сторони 1, а оплата за холодну воду здійснюється стороною 2 до 15 числа наступного за звітним місяцем.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення - два павільйони торгового центру, площею 102,0 кв.м та площадка прилегла до павільйону, площею 8,0 кв.м, що підтверджується актом здачі-приймання об'єкта від 01.09.2014 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості з орендної плати та комунальних платежів у розмірі 54 299,02 грн.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актом здачі-приймання об'єкта від 01.09.2014 р.) підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним спірними приміщеннями за Договором у період з вересня 2014 року по червень 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.5 та п. 2.6 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 10 числа поточного місяця за поточний місяць на умовах 100% передоплати.

Крім того, за змістом п. 7.1 договору від 01.03.2012 р. оплата за холодну воду здійснюється стороною 2 до 15 числа наступного за звітним місяцем.

Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість відповідача з орендної плати та інших платежів за період з вересня 2014 року по червень 2016 року становить 54 299,02 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 54 299,02 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства заборгованості з орендної плати та інших платежів у розмірі 54 299,02 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 17 120,09 грн., 3% річних у розмірі 1 125,48 грн. та інфляційних у розмірі 36 201,16 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строку сплати орендної плати (передбаченого п. 3.2 цього договору) за користування об'єктом оренди, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Крім того, відповідно до п. 8.2.2 договору від 01.03.2012 р. сторона 2 сплачує стороні 1 пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені визначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 17 120,09 грн., 3% річних у розмірі 1 125,48 грн. та інфляційні у розмірі 36 201,16 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Товариства заборгованості у розмірі 54 299,02 грн., пені у розмірі 17 120,09 грн., 3% річних у розмірі 1 125,48 грн. та інфляційних у розмірі 36 201,16 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «АВ Сервіс» (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67; ідентифікаційний код 32424873) на користь Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» (03680, м. Київ, пр. Перемоги, 49/2; ідентифікаційний код 14308569) заборгованість у розмірі 54 299 (п'ятдесят чотири тисячі двісті дев'яносто дев'ять) грн. 02 коп., пеню у розмірі 17 120 (сімнадцять тисяч сто двадцять) грн. 09 коп., 3% річних у розмірі 1 125 (одна тисяча сто двадцять п'ять) грн. 48 коп., інфляційні у розмірі 36 201 (тридцять шість тисяч двісті одна) грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 1 631 (одна тисяча шістсот тридцять одна) грн. 19 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.10.2016 р.

Суддя В.П. Босий