ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/14519/16 04.10.16 р.
За позовом Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна транспортна компанія"
про стягнення 10 943,00 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Алєксєєв С.С. за довіреністю № б/н від 27.04.2016 р.;
від відповідача: Харитонов Є.О. - директор.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна транспортна компанія" про стягнення 10 943,00 грн.
Ухвалою суду від 10.08.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.08.2016 р.
У судове засідання 30.08.2016 р. представник позивача не з'явився, проте 29.08.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, проте 29.08.2016 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій та клопотання про слухання справи без участі представника відповідача.
Ухвалою суду від 30.08.2016 р. розгляд справи відкладено на 04.10.2016 р.
У судовому 04.10.2016 р. засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача проти задоволення позову не заперечив, проте просив зменшити розмір штрафу.
У судовому засіданні 04.10.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
06.04.2011 р. між Державним підприємством «Українська залізниця (надалі - позивач, Залізниця) та Публічним акціонерним товариством «Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод» укладено Договір № ПР/ДН-1-11217/НЮп/291 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Предметом Договору, відповідно до п. 1.1., є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п. 2.1 Договору, вантажовласник зобов'язується пред'являти Залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, передані в електронному вигляді. При цьому оригінали заявок оформлені на бланках форми ГУ -12(форми ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно Правил перевезення вантажів.
У лютому 2016 року зі станції Миколаїв - Вантажний Одеської залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна транспортна компанія» (надалі - відповідач) здійснило відправку вагону № 55590251 згідно накладної № 41661752 (найменування одержувача (графа 4) - ПАО «ИнГОК»; адреса одержувача (графа 4) - 50064, г. Кривой Рог, ул. Рудная, 47; код одержувача (графа 5) - 3168) на станцію Правда Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - Публічне акціонерне товариство «Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод».
13.02.2016 року по прибутті вагону № 55590251 на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці було виявлено, що в перевізному документі № 41661752 невірно вказано найменування та адреса одержувача.
13.02.2016 року станцією призначення на станцію відправлення було відправлено телеграму № НР 25 про невірно зазначені реквізити в накладній № 41661752.
15.02.2016 року зі станції відправлення Миколаїв - Вантажний на станцію призначення Правда надійшла телеграма-відповідь №НР 153, щодо виправлення реквізитів у накладній № 41661752.
На підставі телеграми-відповіді №НР 153 від 15.02.2016 року та Договору, на станції призначення Правда Придніпровської залізниці у накладній зроблено виправлення найменування та адреси одержувача на вірні: ПАТ «Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод» 51901, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусівська, 1.
Факт неправильного зазначення відправником найменування та адреси вантажоодержувача у накладній засвідчений актом загальної форми № 599 від 13.02.2016 р., копія якого наявна у матеріалах справи.
За неправильне зазначення відправником найменування та адреси вантажоодержувача у накладній, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 10 943,00 грн.
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статтею 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Розділом 4 Правил перевезення вантажів «Правилами оформлення перевізних документів» визначено, що відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, в томі числі графі «одержувач» та в яких вказується точне повне найменування одержувача, адресу та його код. Правильність внесених в накладну відомостей представник відправника підтверджує своїм підписом.
Відповідно до ч. 1. ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Згідно п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач не заперечує неправильне зазначення найменування та адреси вантажоодержувача у накладній, проте просить суд зменшити розмір штрафних санкцій посилаючись на те, що порушення зобов'язання носить одноразовий характер і було негайно усунено, наслідки для залізниці - взагалі відсутні. Також відповідач зазначає, що знаходиться у скрутному матеріальному становищі.
З приводу зменшення штрафних санкції суд зазначає, що такий розмір штрафу встановлено спеціальним нормативно-правовим актом - Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457. Відтак, у суду відсутня можливість зменшити такі штрафні санкції.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 943,00 грн. штрафу обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна транспортна компанія» (04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, буд. 21/16; код ЄДРПОУ 33052684) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) 10 943 (десять тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 00 коп. штрафу та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 07.10.2016 р.
Суддя Н.І. Зеленіна
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2016 |
Оприлюднено | 13.10.2016 |
Номер документу | 61901259 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Зеленіна Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні