Рішення

від 13.09.2016 по справі 910/13690/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2016Справа №910/13690/16

За позовом Дочірнього підприємства "ОЙЛ ЕКСПОРТЕРЗ ЛІМІТЕД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНГ ЕКО КАПІТАЛ"

про стягнення 110 546,83 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Тарасенко Т.П. - за довіреністю №1/23 від 22.06.2016 року;

від відповідача: Демченко К.М. - за довіреністю від 23.08.2016 року.

Обставини справи :

Дочірнє підприємство "ОЙЛ ЕКСПОРТЕРЗ ЛІМІТЕД" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНГ ЕКО КАПІТАЛ" про стягнення 110 546,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт, згідно умов Договору №22/03-01 від 22.03.2016 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов стягнувши з відповідача на свою користь 110 175,83 грн. - основного боргу, 371,00 грн. - 3% річних, 1 658,20 грн. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17.08.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 року, в зв'язку з нез'явленням представника відповідача, відкладено розгляд справи на 31.08.2016 року.

31.08.2016 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 31.08.2016 року оголошено перерву до 13.09.2016 року.

В судовому засіданні 13.09.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 13.09.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2016 року між Дочірнім підприємством "ОЙЛ ЕКСПОРТЕРЗ ЛІМІТЕД" (далі по тексту - підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВНГ ЕКО КАПІТАЛ" (далі по тексту - відповідач, замовник) укладено Договір №22/03-01 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання здійснити комплекс робіт по загально будівельним роботам на території заводу з переробки деревини та виробництва пелет за адресою: вул. Т. Г. Шевченка, 96, с. Жубровичі, Оленського району, Житомирської області, згідно затвердженого кошторису на об'єкт.

Відповідно до п.1.2. Договору, вартість Договору визначається кошторисом, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток №1).

Згідно з п.2.1. Договору, Вартість робіт, накладних і транспортних витрат, необхідних для виконання робіт зазначена в Додатку №1 до даного Договору, який є невід ємною частиною Договору. Остаточна вартість робі коригується при остаточному розрахунку згідно з Актами прийому-передачі виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п.2.2. Кошторисна вартість є динамічною.

Згідно з п. 2.4. Договору, замовник здійснює оплату відповідно до актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.5. Договору, розрахунок з Підрядником за виконані роботи проводиться по кожному етапу протягом п'яти банківських днів після підписання відповідного Акту прийому-передачі виконаних підрядних робіт.

Згідно з п.2.6. Договору, поетапна оплата виконаних робіт відповідно до актів прийому-передачі виконаних підрядних робіт проводиться згідно з Актами виконаних робіт. Якщо роботи виконуються з випередженням графіка, Замовник оплачує виконані роботи відповідно до актів прийому-передачі виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п.3.3. Договору, роботи виконуються поетапно, завершення кожного етапу оформлюється Актом прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно з п.4.6. Договору, Підрядник приступає до робіт тільки після затвердження проектно-кошторисної документації представником Замовника.

У відповідності до п. 4.7. Договору, на початковому етапі будівництва, Замовником погоджено проектно-кошторисну документацію, загальна вартість якої складає 736 205,83 грн. з ПДВ.

На виконання умов Договору роботи надані (виконані) позивачем в повному обсязі та прийняті відповідачем у повному обсязі (вартість робіт 736 205,83 грн.), що підтверджується підписаними між сторонами 03.06.2016 року актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) в кількості 9-ть штук (копії актів містяться в матеріалах справи).

Відповідачем частково здійснено оплату виконаних позивачем робіт в розмірі 626 030,00 грн., а вартість робіт в розмірі 110 175,83 грн. залишилась неоплаченою.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо пової оплати вартості виконаних позивачем робіт, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати повної вартості виконаних робіт в розмірі 110 175,83 грн., на підтвердження іншого суд не надано жодного доказу.

Між позивачем та відповідачем підписано Акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого відповідач визнав заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі 110 175,83 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання, передбачені умовами Договору, виконав належним чином, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача повну вартість виконаних робіт, та має перед ним заборгованість в розмірі 110 175,83 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 110 175,83 грн. - основного боргу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 371,00 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. М 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» (з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. № 23/466 та на лист Верховного суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997р. № 62-97р) зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних с способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64). За таких обставин, на відміну від пені, 3% річних та інфляційні втрати розраховуються за весь період прострочення, а не за шість місяців.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 371,00 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНГ ЕКО КАПІТАЛ" (01033, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Жилянська, будинок 55, нежиле приміщення 2, в літері А; код ЄДРПОУ 39814319) на користь Дочірнього підприємства "ОЙЛ ЕКСПОРТЕРЗ ЛІМІТЕД" (01030, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Пирогова, будинок 7, квартира 2-а; код ЄДРПОУ 23530054) 110 175 (сто десять тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 83 коп. - основного боргу, 371 (триста сімдесят одну) грн. 00 коп. - 3% річних, 1 658 (одну тисячу шістсот п'ятдесят вісім) грн. 20 коп. - судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 07.10.2016 року.