Рішення

від 04.10.2016 по справі 922/2630/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р.Справа № 922/2630/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства фірма "Добродій", м. Харків до Червонозаводського Відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків (перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Регіон. Будз'вязок", м. Харків (другий відповідач) про скасування арешту за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ППФ "Добродій", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Червонозаводського ВДВС ХМУЮ (перший відповідач) та ТОВ "Регіон.Бузв'язок" (другий відповідач) в якому просить суд скасувати арешт з грошових коштів позивача що містяться на рахунку №260001225 у ПАТ "Мегабанк", м. Харків, МФО 351629, який було накладено 17.05.2011 за постановою державного виконавця Червонозаводського ВДВС ХМУ в межах виконавчого провадження ВП №25639910 на підставі наказу про примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2011 по справі №5023/487/11. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 08.08.2016 було порушено провадження по справі та її розгляд був призначений на 22.08.2016 об 11:30.

Ухвалою суду від 22.08.2016 розгляд справи був відкладений до 19.09.2016 об 11:15.

Ухвалою суду від 19.09.2016 розгляд справи був відкладений до 04.10.2016 до 10:45.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Перший відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Другий відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у Постанові Пленуму № 18 від 26 грудня 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом перевірено адресу відповідача та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 04.08.2016, місцезнаходження другого відповідача - 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 1, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджено, доданими до матеріалів доказами, 09 лютого 2011 року господарським судом Харківської області було винесено рішення по справі №5023/487/11, відповідно до якого з ППФ В«ДобродійВ» (далі - Позивач, Боржник) було стягнуто на користь ТОВ В«Регіон. Будзв'язокВ» (далі - Стягувач, Відповідач 2) грошові кошти в загальному розмірі 56 240,80 грн.

На виконання зазначеного рішення, господарським судом Харківської області 25.02.2011 було видано наказ про примусове виконання рішення суду.

17 травня 2011 року Державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Відповідач 1) на підставі наказу господарського суду Харківської області від 25.02.2011 по справі №5023/487/11 у виконавчому провадженні ВП №25639910 було винесено постанову про арешт коштів ППФ В«ДобродійВ» в межах суми 56 240,80 грн., що містяться на банківському рахунку №260001225 у ПАТ В«МЕГАБАНКВ» , м. Харків МФО 351629.

Стягувачем за вказаним виконавчим провадженням було Товариство з обмеженою відповідальністю В«Регіон. Будзв'язокВ» (код ЄДРПОУ 31021675).

08 червня 2012 року Відповідачем 1 було винесено Постанову про повернення виконавчого документу Стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , у зв'язку із відсутністю у Боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Однак, заходи, вжиті державним виконавцем для примусового виконання рішення, а саме арешт накладений на кошти Позивача на банківському рахунку №260001225 у ПАТ В«МЕГАБАНКВ» , м. Харків, МФО 351629, не було знято.

З моменту повернення виконавчого документу Стягувану до дати звернення Позивача до суду з даним позовом, Стягувач повторно не подавав на виконання наказ від 25.02.2011 про примусове виконання рішення господарського суду Харківської області по справі .№5023/487/11.

29.07.2016 Позивач звернувся до Відповідача 1 з заявою (вих. №29/07 від 29.07.2016) про зняття арешту із банківського рахунку №260001225 у ПАТ В«МЕГАБАНКВ» , м. Харків МФО 351629.

04.08.2016 Відповідач 1 надав відповідь на заяву (вих. №29/07 від 29.07.2016), в якій зазначив, що за виконавчим провадженням ВП №25639910, 08.06.2012 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , про що винесено відповідну постанову. Крім того, у відповіді на заяву було зазначено, що зняття арешту з грошових коштів ППФ В«ДобродійВ» не виявляється можливим.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

У відповідності до ч. 5 ст. 124 та п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, одним із основних принципів судочинства є обов'язковість рішень суду, тому судові акти є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 57 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Пунктом 3.17 Наказу Міністерства юстиції України № 9512/5 від 02.04.2012 В«Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішеньВ» , у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Як встановлено судом, ТОВ В«Регіон. Будзв'язокВ» (код ЄДРПОУ 31021675) з 06.01.2016 перебуває у стані припинення, що підтверджується Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 по справі №820/9002/15, що також підтверджує відсутність доцільності та неправомірність існування активного на сьогоднішній день арешту коштів Позивача на рахунку №260001225 у ПАТ В«МЕГАБАНКВ» .

У відповідності до ст. 11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 4 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року В«Про судову практику в справах про зняття арешту з майнаВ» закріплено, що у разі якщо сторонами у справі є юридичні особи, то незалежно від підстав арешту (опису) майна (конфіскація за відповідним судовим рішенням, стягнення боргу за рішенням господарського суду чи виконавчим написом нотаріуса тощо) та враховуючи характер спору, позови про зняття арешту з майна згідно зі статтею 15 ЦПК, статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Підсумовуючи викладене, враховуючи те, що виконавчий документ було повернуто Стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» саме у зв'язку із відсутністю у Боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними та виконавчий документ з того часу повторно Стягувачем не надався до органів державної виконавчої служби, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на першого відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати арешт з грошових коштів Приватного підприємства фірми В«ДобродійВ» що містяться на рахунку №260001225 у ПАТ В«МЕГАБАНКВ» , м. Харків, МФО 351629, який було накладено 17.05.2011 за постановою державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в межах виконавчого провадження ВП №25639910 на підставі наказу про примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 09 лютого 2011 року по справі №5023/487/11.

Стягнути з Червонозаводського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (61003, м. Харків, пл. Повстання, 7/8, 7 поверх) на користь Приватного підприємства фірма "Добродій" (61140, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23461809) - 1378,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.10.2016 р.

Суддя ОСОБА_2