Рішення

від 04.10.2016 по справі 923/869/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2016 року Справа № 923/869/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пріор", м. Херсон

про стягнення 111981,97 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пріор" (відповідач) заборгованість у розмірі 111981,97 грн., з якої: 68541,63 грн. - сума основного боргу, 8261,78 грн. - сума пені, 907,74 грн. - сума 3% річних та 34270,82 грн. - сума штрафу. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору оренди нежилих приміщень №1 від 07.07.2015р., положення ст.ст. 11, 16, 509, 525, 549, 611, 629, 759, 762 ЦК України та ст. 232 ГК України.

29.10.2016 року до суду повернулася ухвала про відкладення розгляду справи від 13.09.2016р., яка була направлена на юридичну адресу відповідача - 73028, АДРЕСА_1, з поміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання". Дану ухвалу з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Позивач, належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, у судове засідання 04.10.2016р. не прибув, але 04.10.2016р. від нього на електронну адресу суду надійшло клопотання, в якому просить розглянути справу без участі представника. Також зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Дані документи прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання 04.10.2016р. вдруге не прибув, витребуваних судом документів не надав, про причини своєї неявки суд жодним чином не інформував.

Згідно ст. 77 ГПК України, неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Також у пункті 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» №18 від 26.12.2011 року зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд не визнавав явку представників сторін у судове засідання обов'язковою.

Отже, неявка у судове засідання представників сторін не унеможливлює розгляд справи № 923/869/16, не є підставою для відкладення її розгляду.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представників сторін, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 07 липня 2015 року між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (надалі - позивач або орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пріор" (надалі - відповідач або орендар) був укладений договір оренди нежилих приміщень №1 (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування на строк, визначений в цьому договорі, на умовах оренди, без права викупу, нерухоме майно, яким є наступні нежитлові приміщення: адмінбудівля літ. «А», площею 77, 4 м 2 ; літня кухня літ. «Б»; навіс літ. «В»; вагова літ. «Г», площею 38,9 кв. м; зерносклад літ. «Д», площею 823,9 кв. м; зерносклад літ. «Е», площею 731,7 кв. м; зерносклад літ «К», площею 731,7 кв. м; зерносклад літ «Л» площею 730,4 кв. м; склад літ. «М» площею 392,7 кв. м; комора літ. «И», площею 28,0 кв. м; трансформаторна літ. «Ж»; душ літ. «П», площею 4,0 кв. м; туалет літ. «Н», площею 4,0 кв. м; туалет літ. «О», площею 4,0 кв. м; сторожка літ. «Т»; навіс літ. «Р»; свердловина №1, 2; ЗАВ-20 № 3; ЗАВ-40 № 4; огорожа № 6-8; майстерня літ. «З», які розташовані за адресою: Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Нова Збур’ївка, вул. Леніна, 312.

Відповідно до п.1.2. договору, приміщення, що передаються в оренду належить орендодавцю на праві власності на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу ОСОБА_1 19.03.2015р., зареєстрованого за реєстровим №287 (бланк НАМ 368496). Право власності було зареєстровано відповідно до статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження", на підставі акту 148/1 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів, якщо вони не відбулися, затвердженого в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_2 13.01.2015 року.

Згідно п.4.1. договору оренди, строк оренди складає 12 (дванадцять) місяців з дати приймання приміщень за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.5.1. договору оренди, на дату підписання даного договору орендна плата за перший календарний місяць оренди становить 8000,00 грн., без ПДВ, всього - 9600,00 грн., яка сплачується орендарем не пізніше 5-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі приміщень.

Пунктом 5.2. договору оренди встановлено, що починаючи із другого місяця оренди та до закінчення строку дії/дня дострокового припинення (розірвання) даного договору орендна плата підлягає зміні орендодавцем з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції та розраховується у відповідності з нищенаведеною формулою:

С = Z попер * Іпопер-1, де

С - вартість орендної плати об’єкта оренди з урахуванням ПДВ в місяць,

Z попер - розмір орендної плати в попередньому місяці з урахуванням ПДВ.

Іпопер-1 - індекс інфляції, визначений щодо календарного місяця, що передував попередньому календарному місяцю.

На виконання пункту 4.1. договору, 07.07.2015 року між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі приміщень в оренду.

В свою чергу відповідачем умови договору щодо щомісячної сплати орендних платежів не виконувалися, у зв’язку з чим 28.01.2016 (вих. №1-5-1210) позивач звернувся до відповідача з претензією по сплаті заборгованості, яка станом на 27.01.2015 року складала 38589,56 грн. (а.с. 13).

26.05.2016 року позивачем направлено відповідачу повідомлення (вих. №1-5-5814) про розірвання договору оренди з вимогою про сплату заборгованості, яка станом на 20.05.2016 року склала 68177,34 грн. (а.с. 14).

Відповідно до умов договору оренди, договір вважається розірваним з моменту отримання орендарем відповідного повідомлення. Згідно даних отриманих на офіційному сайті «Укрпошта» відповідач отримав лист про розірвання договору оренди 31.05.2016 року.

Пунктом 9.4. договору оренди передбачено, усі спори, що виникають з цього договору або пов’язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства.

Відповідачем жодної відповіді на претензії позивача не надано.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за основним боргом залишається несплаченою та становить 68541,63 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Пунктом 1 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 68541,63 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, оскільки матеріали справи повністю підтверджують наявний факт заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 68541,63 грн. є доведеними та обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача сум штрафу та пені у розмірі 34270,82 грн. та 8261,78 грн. відповідно, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

На підставі п.9.2.1. договору, у випадку прострочення оплати платежів за договором, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день затримки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період порушення, за кожний день прострочки.

Згідно п.9.2.2. договору, у випадку порушення орендарем строків оплати платежів за договором більше, ніж на 25 календарних днів, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 50% від простроченої суми.

За поданим позивачем розрахунком, розмір штрафу та пені становить 34270,82 грн. та 8261,78 грн. відповідно.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок сум штрафу та пені і визнано його обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення сум штрафу та пені у розмірі 34270,82 грн. та 8261,78 грн. відповідно, підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних, то ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

За поданим позивачем розрахунком, розмір 3% річних становить 907,74 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та визнано його обґрунтованим.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми 3% річних, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми 3% річних у розмірі 907,74 грн., є доведеними.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пріор" (73028, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32267672) на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) суму основного боргу у розмірі 68541,63 грн., суму штрафу у розмірі 34270,82 грн., суму пені у розмірі 8261,78 грн., суму 3% річних у розмірі 907,74 грн. та суму судового збору у розмірі 1679,73 грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.10.2016р.

Суддя С.В. Нікітенко