Постанова

від 06.10.2016 по справі 911/345/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2016 р. Справа№ 911/345/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Чорної Л.В.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання Верьовкін С.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 06.10.2016 року по справі №911/345/16 (в матеріалах справи).

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний садівник"

на рішення Господарського суду Київської області від 15.04.2016р.

у справі №911/345/16 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний садівник"

про стягнення 2 727 660,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (далі - позивач; комунальне підприємство) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний садівник" (далі- відповідач; ТОВ "Професійний садівник") про стягнення заборгованості у сумі 2 727 660,00 грн. за Договором про закупівлю робіт за державні кошти № 29-11-Т від 29.11.2012, з яких: 1 500 000,00 грн. авансу, 114 660,00 грн. пені за період 01.01.2014 по 30.06.2014, 90 000,00 грн. 3% річних, 1 023 000,00 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що у зв'язку з не виконанням відповідачем зобов'язань з висадки дерев виду обумовленого Договором про закупівлю робіт за державні кошти № 29-11-Т від 29.11.2012, останній зобов'язаний на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України повернути позивачу суму перерахованого авансу.

24.03.2016 року через канцелярію суду першої інстанції від позивача надійшла заява б/н б/д про уточнення позовних вимог. (т. 1 а/с 88-94)

В даній заяві, позивач, в якості додаткового обґрунтування позовних вимог, посилався на те, що в силу приписів ст. 849 ЦК України, у нього виникло право на відшкодування збитків у розмірі суми сплаченого авансу.

Суд першої інстанції, розглянувши вказану заяву дійшов висновку, що остання є заявою про зміну підстав позову у відповідності до ст. 22 ГПК України. Подальший розгляд даної справи здійснювався з її врахуванням.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.04.2016р. у справі №911/345/16 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача ТОВ "Професійний садівник" на користь позивача КП по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва 1 500 000,00 грн. основного боргу, 114 660,00 грн. пені та 24 219,90 грн. судового збору, в іншій частині позову щодо стягнення 90 000,00 грн. 3% річних та 1 023 000,00 грн. інфляційних втрат відмовлено, як заявлених необґрунтовано.

Не погоджуючись з названим рішенням суду, відповідач ТОВ "Професійний садівник" звернувся із апеляційною скаргою, у якій просить відновити строк апеляційного оскарження, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 15.04.2016р. у справі №911/345/16 та прийняти нове судове рішення, за яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що місцевим господарським судом неповно досліджено фактичні обставини спору, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Позивач Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва не скористався своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 96 ГПК України, та не надав колегії суддів письмовий відзив на скаргу відповідача, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.

Під час судового засідання від 06.10.2016 представник позивача просив колегію суддів залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 15.04.2016р. у справі №911/345/16 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Професійний садівник" задовольнити частково, рішення Господарського суду Київської області від 15.04.2016р. по даній справі скасувати частково, прийняти нове судове рішення за яким позовні вимоги задовольнити частково, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29.11.2012 року між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Професійний садівник" (Підрядник) укладено Договір про закупівлю робіт за державні кошти за №29-11-Т (далі - Договір), відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними і залученими силами здійснити капітальний ремонт зелених насаджень по вул. Хрещатик (бульварна та вулична частини) (надалі - об'єкт) у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації.

Згідно пункту 2.2 названого Договору , підрядник гарантує виконання робіт у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації.

Відповідно до пункту 26 Локального кошторису №2-1-1 відповідач був зобов'язаний висадити на об'єкті крупномірні саджанці дерев каштана кінського м'ясочервного Бріоті з круглою грудкою землі, розміром 0,8х0,6м, висота дерева 3,5-4,5 м, обхват стовбура на висоті 1,3м=18-25 см, висота штамба=1,8-2,0 м у кількості 289 штук.

Відповідно до п. 4.2. Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 14.03.2013), Замовником протягом 10 днів після реєстрації даного Договору в управлінні Державної казначейської служби України та отримання коштів від головного розпорядника бюджетних коштів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006 може перераховуватися Підряднику за його заявкою попередня оплата на придбання матеріалів у сумі, яка не перевищує 1 500 000,00 грн. Використання зазначених коштів підтверджується актами виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідкою за формою №КБ-3. Через 90 днів невикористані суми попередньої оплати повертаються Замовнику.

На виконання умов Договору, в період з 15 березня 2013 року по 27 березня 2013 року позивач у якості авансу перерахував на рахунок відповідача 1500000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач у період березень 2013 року - квітень 2013 року здійснив висаджування каштанів на об'єкті , про що сторонами були складені та підписні Акти приймання виконаних робіт за березень 2013 року та за квітень 2013 року.

За поясненнями позивача, у травні 2013 року, після того як почалося цвітіння висаджених дерев встановлено, що відповідачем було здійснено поставку та висадку саджанців виду не обумовленого вищеназваним Договором №29-11-Т .

21.05.2013 року позивач на адресу відповідача направив претензію, у якій вказував на те, що відповідач взяті на себе за Договором зобов'язання виконав неналежним чином, а саме, висадив каштани не того виду та форми, що були визначені у додатках до Договору №29-11-Т від 29.11.2012 року, у зв'язку з чим позивач повідомив відповідача, що відкликає підписи представника КП УЗН Шевченківського району м. Києва на актах приймання виконаних робіт .

30.07.2013 року представниками КП УЗН Шевченківського району м. Києва у складі: заступника директора, головного агронома, керуючого І відділенням, майстра та провідного бухгалтера , на підставі Звіту за результатами роботи з проведення науково-дослідної експертизи видової приналежності дерев гіркого каштана, виданий навчально-науковим центром "Інститут біології" Київського національного університету, складено дефектний акт щодо відхилення підрядником від умов Договору. В зазначеному акті зафіксовано, що відповідачем висаджено дерева неналежного виду.

Представник відповідача від підписання зазначеного акту відмовився. Відмова від підписання засвідчена представниками КП УЗН Шевченківського району м. Києва у складі: заступника директора, головного агронома, керуючого І відділенням, майстра та провідного бухгалтера.

Позивачем неодноразово було направлено претензії до відповідача з вимогою здійснити заміну саджанців неналежного виду на саджанці, які б відповідали умовам Договору № 29-11-Т.

Втім, за словами позивача, відповідач не виконав свої зобов'язання та не здійснив заміну саджанців, у зв'язку з чим позивач з метою захисту своїх прав звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про зобов'язання відповідача виконати його обов'язок в натурі шляхом викопування саджанців неналежного виду і здійснення висадки у тому ж місці саджанців дерев каштана кінського м'ясочервоного Бріоті у кількості 289 штук.

За словами позивача, станом на 29.05.2015 року відповідач не виконав своїх зобов'язань з пересадки дерев належного виду та, разом з тим, не повернув отриманого авансу, у зв'язку з чим він був змушений звернутись з позовом до господарського суду з вимогою стягнути з відповідача 1 500 000,00 грн. авансу та 114 660,00 грн. пені, 90 000,00 грн. 3% річних, 1 023 000,00 грн. інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне повернення авансу .

Місцевий господарський суд, дослідивши матеріали справи, взявши до уваги ствердження та заперечення обох сторін, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, за мотивувальною частиною судового рішення суд першої інстанції, відзначив, що Господарським судом Київської області у рішенні від 20.11.2013 по справі № 910/17118/13 встановлено, що відповідач висадив дерева неналежного виду, у зв'язку з чим, останнього було зобов'язано у термін до 31.12.2013 року належним чином виконати свої зобов'язання за Договором № 29-11-Т .

З огляду на те, що відповідач у встановлений Договором № 29-11-Т та рішенням Господарського суду Київської області від 20.11.2013 по справі № 910/17118/13 строк не виконав свого обов'язку з висадки саджанців дерев каштана кінського м'ясочервоного Бріоті у кількості 289 штук, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що у позивача, виникло право вимагати відшкодування понесених ним збитків у вигляді перерахованої попередньої оплати на підставі ч.2 ст. 849 ЦК України, а тому, позовну вимогу про повернення 1 500 000,00 грн. авансу визнано правомірною, та такою, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів, дослідивши матеріали даної справи, не погоджується в цій частині з правовими висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими, з огляду на таке.

ТОВ "Професійний садівник" за доводами апеляційного оскарження наголосив на неправомірності застосування судом першої інстанції ст. 849 ЦК України. При цьому, скаржник звернув увагу колегії суддів, що даною нормою закону не передбачено права замовника робіт вимагати від підрядника повернення всієї суми коштів, перерахованих йому на виконання робіт. Зокрема, ч. 4 ст. 849 ЦК України визначено право замовника в будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору. Поряд з цим, скаржник стверджував, що Договір № 29-11-Т є чинним та не розірваним.

Колегією суддів досліджено, що у пов'язаній справі № 910/17118/13 КП по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Професійний садівник" про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зобов'язати відповідача "виконати його обов'язок в натурі згідно ПП6.3.8, 7.2. Договору № 29-11-Т у термін до 30.11.13 року шляхом викопування саджанців неналежного виду і здійснення висадки у тому ж місті саджанців дерев каштана кінського мя'сочервоного Бріоті з круглою грудкою землі розміром 0,х0,6м, висота дерева 3,5-4,5м, обхват стовбура на висоті 1,3м = 18-25 см, висота штамба = 1,8-2,0 м у кількості 289 штук".

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.11.2013 по справі № 910/17118/13, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 вищезазначений позов задоволено повністю, відповідача було зобов'язано виконати його обов'язок в натурі у термін до 31 грудня 2013 року шляхом викопування саджанців неналежного виду і здійснення висадки у тому ж місці саджанців дерев каштана кінського м'ясочервоного Бріоті з круглою грудкою землі розміром 0,8x0,6м, висота дерева 3,5-4,5 м, обхват стовбура на висоті 1,3 м = 18-25 см, висота штамба = 1,8-2,0 м у кількості 289 штук.

Відтак, факт поставки та висадження відповідачем дерев виду, що не відповідає умовам Договору №29-11-Т, встановлені у Рішенні Господарського суду Київської області від 20.11.2013 по справі № 910/17118/13, яке набрало законної сили.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині поставки та висадки крупномірних саджанців дерев каштана кінського м'ясочервного Бріоті з круглою грудкою землі, розміром 0,8х0,6м, висота дерева 3,5-4,5 м, обхват стовбура на висоті 1,3м=18-25 см, висота штамба=1,8-2,0 м у кількості 289 штук не потребують повторного доказування, в силу припису ч. 2 ст. 35 ГПК України.

Відповідно до приписів 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі.

Позивач самостійно визначає в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, і обґрунтовує позовні вимоги, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються ці вимоги, зокрема, щодо матеріально-правового інтересу у спірних правовідносинах, і залежно від установлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Колегія суддів зазначає, що Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва, звернувшись з позовом до ТОВ "Професійний садівник" у іншій справі № 910/17118/13 про зобов'язання відповідача виконати його обов'язок в натурі шляхом викопування саджанців неналежного виду і здійснення висадки у тому ж місті саджанців дерев каштана кінського мя'сочервоного Бріоті у кількості 289 штук, фактично вже використало своє право на судовий захист його прав та свобод у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України та є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є конституційним принципом, закріпленим в п.9 ч.3 ст.129 Конституції України.

Таким чином, суд першої інстанції, розглядаючи спір у цій справі, помилково не врахував ст. 61 Конституції України, за якою передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відтак, в даному випадку, повернення авансу у сумі 1 500 000 грн. та примусове виконання обов'язку в натурі за Рішенням Господарського суду Київської області від 20.11.2013 по справі № 910/17118/13 є притягненням КП по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва до юридичної за одне й те саме правопорушення двічі.

Щодо неодноразових стверджень комунального підприємства під час апеляційного перегляду даної справи про те, що до цього часу рішення Господарського суду Київської області від 20.11.2013 по справі № 910/17118/13 жодним чином не виконується, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що, позивач не позбавлений права звернутись із заявою до господарського суду, з обґрунтуванням наявності підстав для зміни способу виконання згаданого рішення з посиланням на ст. 121 ГПК України, ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження". Під час судового засідання від 06.10.2016, представник позивача повідомив, що з такою заявою до господарського суду не звертався.

Серед іншого, за мотивувальною частиною судового рішення місцевий господарський суд прийшов до висновку, що у позивача виникло право вимагати відшкодування понесених ним зитків у вигляді перерахованої попередньої оплати на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України. При цьому, суд першої інстанції, посилаючись на лист від 22.05.2016 №882, вказав, що "даним листом позивач відмовився від договору". (т. 1 а/с 187)

Згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Однак, колегія суддів, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки за змістом названого листа позивача (т. 1 а/с 127) не вбачається відмови комунального підприємства від Договору №29-11-Т від 29.11.2012. Крім того, як за змістом позову, так і під час апеляційного перегляду даної справи з боку позивача не було стверджень про те, що комунальне підприємство відмовилося від Договору. При цьому, позивачем пред'явлено до стягнення у даній справі 114 660,00 грн. пені саме на підставі п. 7.4. Договору, нарахованої на суму авансу, що в свою чергу, ще раз свідчить про те, що даний Договір є чинний і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. (п. 10.1 Договору) Відтак, за наведених обставин, відсутні підстави для застосування ст. 849 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що у позові комунального підприємства в частині стягнення 1 500 000,00 грн. авансу слід відмовити, як заявленого необґрунтовано.

Крім суми основного боргу позивач просив стягнути з відповідача 114 660,00 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань з висадки дерев, нарахованої на суму попередньої оплати за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року.

За поясненнями позивача, оскільки висадження дерев належного типу відповідач мав здійснити до 31.12.2013 року, то, на його думку прострочення виконання зобов'язань виникло з 01.01.2014 року, у зв'язку з чим нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ здійснювалось за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року.

Суд першої інстанції, здійснивши перерахунок пені, який надано позивачем, встановив, що поданий розрахунок є вірним, відповідає нормам законодавства та матеріалам справи, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 114 660,00 грн..

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно позову в цій частині, враховуючи таке.

Пунктом 7.4. Договору встановлено, що за порушення строків завершення виконання робіт, підрядник сплачує Замовнику за кожен прострочений день, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За статтею 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 статті 231 Господарського кодексу України , у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення виконання не грошового зобов'язання у розмірі визначеному сторонами у договорі до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв'язку з простроченням зобов'язання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов Договору щодо термінів виконання поставки та висадки саджанців належного виду, а також беручи до уваги те, що розмір неустойки був визначений сторонами у Договорі, колегія суддів дійшла висновку про можливість стягнення пені за не грошове зобов'язання у даних спірних правовідносинах.

Однак, колегія суддів, беручи до уваги період названий позивачем з 01.01.2014 року по 30.06.2014, вважає вірним нарахування пені на суму 1 180 082,37 грн., враховуючи таке.

Згідно "Зведеного кошторисного розрахунку вартості" (т. 1 а/с 33) загальна вартість сажанців дерев каштана кінського м'ясочервоного Бріоті з круглою грудкою землі розміром 0,8x0,6м, висота дерева 3,5-4,5 м, обхват стовбура на висоті 1,3 м = 18-25 см, висота штамба = 1,8-2,0 м складає 1180082,37 грн. у кількості 289 штук. (З яких вартість одного саженця - 4 083,33 грн.)

Так, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою програми "Ліга:Закон", колегія суддів дійшла висновку, що до стягнення підляє пеня у розмірі 91 011,83 грн. за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1180082.37 01.01.2014 - 14.04.2014 104 6.5000 % 0.036 %* 43711.54 1180082.37 15.04.2014 - 30.06.2014 77 9.5000 % 0.052 %* 47300.29 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 91011.83 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача 90 000,00 грн. 3% річних, 1 023 000,00 грн. інфляційних втрат за період з 01.02.2014 року по 31.01.2016 року, пред'явлених у відповідності ст. 625 ЦК України, які нараховані на суму авансу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції цілком вірно відзначено, що стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - відшкодування збитків у вигляді попередньої оплати .

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати, як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та постановах Верховного суду України від 15.10.2013 № 3-30гс-13 та від 16.09.2014 року №3-90гс14.

За оцінкою колегії суддів, місцевий господарський суд, враховуючи вищевикладене та те, що повернення суми авансу за Договором № 29-11-Т є не грошовим зобов'язанням, дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача річних та інфляційних, нарахованих на суму попередньої оплати є безпідставними та, такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на вищенаведене, за результатом апеляційного перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, апеляційну скаргу ТОВ "Професійний садівник" задовольнити частково, рішення Господарського суду Київської області від 15.04.2016р. у справі №911/345/16 скасувати частково, прийняти нове судове рішення за яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши пеню у сумі 91 011,83 грн. за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014, в іншій частині позову відмовити.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний садівник" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.04.2016р. у справі №911/345/16 скасувати частково та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний садівник" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Південна, 24, код ЄДРПОУ 34386128) на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (03113, м. Київ, пр.-кт, Перемоги, 82-А, код ЄДРПОУ 31753249) 91 011,83 грн. (дев'яносто одну тисячу одинадцять) грн. 83 коп. пені та 1365,17 грн. судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5.Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (03113, м. Київ, пр.-кт, Перемоги, 82-А, код ЄДРПОУ 31753249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний садівник" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Південна, 24, код ЄДРПОУ 34386128) 1501,69 грн. судового збору за апеляційне оскарження судового рішення.

6. Зобов'язати Господарський суд Київської області видати відповідні накази.

7. Матеріали справи № 911/345/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Л.В. Чорна

Т.І. Разіна