Ухвала

від 04.10.2016 по справі 1/1-115(10/51-1159)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року Справа № 876/5138/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Ягільницький кінний завод» на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 16.06.2016 року у справі № 1/1-115(10/51-1159) за позовом Державного підприємства «Ягільницький кінний завод» до Милівецької сільської ради про скасування рішення Милівецької сільської ради № 124 від 24.10.2001 року, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2007 року позивач Державне підприємство «Ягільницький кінний завод» звернулося з позовом до відповідача Милівецької сільської ради Чортківського району Тернопільської області, в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення сесії Милівецької сільської ради від 16 жовтня 2001 року №71.

Позовні вимоги мотивує тим, що що прийняте рішення сільської ради та укладення договору оренди є незаконними та суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2002 року «Про затвердження Тимчасового порядку розмежування земель державної та комунальної власності», ст.4 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) та ст.29 Земельного кодексу України, якою визначено, що припинення права володіння чи користування земельною ділянкою може мати місце тільки у разі добровільної відмови власника або користувача даної земельної ділянки. Також вказують, колишній директор Ягільницького кінзаводу ОСОБА_3, перевищивши надані йому повноваження в 2001 році передав Милівецькій сільській раді земельну ділянку загальною площею 101,6 га, а сільська рада (відповідач по справі) всупереч нормам чинного законодавства без оформлення належних документів, винесла 16.10.2001 року рішення № 71, яким дану земельну ділянку прийняла у комунальну власність та передала її до земель запасу. Окрім того, вказана земельна ділянка на підставі рішення сільської ради була передана у тимчасове користування (оренду) філії ЗАТ "НВП "Райз-Агро", з яким укладено договори оренди терміном на 5 років.Стверджує, що ДП «Ягільницький кінний завод», ні Мінагрополітики України, ні Кабінет Міністрів України дозволу на вилучення спірної земельної ділянки у позивача не надавали, земля з державної до комунальної власності не передавалась, а тому право комунальної власності на спірну землю у сільської ради не виникло, тому просять визнати незаконним та скасувати рішення сесії Милівецької сільської ради.

06 червня 2016 року Державне підприємство «Ягільницький кінний завод» подало заяву про відновлення строку позовної давності, посилаючись на те, що в даному випадку оскаржується рішення сесії сільської ради, що було прийнято 24.01.2001 року, строк позовної давності щодо його оскарження становив 3 (три) роки. Однак, у зв'язку із набранням чинності ЦК України 01.01.2004 року відповідно до ст. 268 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо його оскарження не поширюється. При прийнятті рішення просять суд врахувати також і рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України (254к/96-ВР) щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 16.06.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Просить скасувати постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 16.06.2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що Державне підприємство «Ягільницький кінний завод», місцезнаходження якого є с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області, є юридичною особою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку і включена до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 00855925, діє на підставі Статуту підприємства, зареєстрованого Наказом Міністерства від 19 листопада 1997 року №1941-Д, що підтверджується довідками управління статистики у Чортківському районі від 17 січня 2007 року № 7 та Тернопільського обласного управління статистики від 13 червня 2000 року.

З витягу із протоколу загальних зборів трудового колективу ДП «Ягільницький кінний завод» від 15 липня 2001 року вбачається, що присутні члени трудового колективу 379 осіб з числа працюючих 547, вирішили надати згоду на передачу землі в оренду дочірньому підприємству «Райз-Агровиробництво», звернутись до місцевої сільської ради, Чортківської райдержадміністрації Тернопільської обладміністрації та Міністерства сільського господарства України з клопотанням про вилучення земель з користування Ягільницького кінного заводу з метою передачі її в оренду ДП «Райз-Агровиробництво» та уповноважити п. Стефаняка П.О. підписати від імені трудового колективу клопотання про вилучення землі та згоду на передачу землі в оренду.

Директор ДП «Ягільницький кінний завод» ОСОБА_3 у зверненні до Милівецької сільської ради Чортківського району Тернопільської області зазначив, що адміністрація підприємства підтримує рішення трудового колективу і не заперечує проти вилучення з користування заводу земельної ділянки площею 3800 га та передачі на 49-ть років ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Райз-Арго» (правонаступник ДП «Райз- . Агровиробництво»). За даними землевпорядника на території сільради знаходиться 101,6 га землі заводу.

16 жовтня 2001 року шістнадцятою сесією третього скликання Милівецької сільської ради прийнято рішення №71 «Про вилучення земель у Ягільницького кінного заводу та передачі їх до земель резервного фонду сільської ради з наступною передачею закритому акціонерному товариству «Науково-виробниче підприємство «Райз-Агро», відповідно до якого вилучені землі з користування Державного підприємства «Ягільницький кінний завод» в кількості 101,6 га та передано їх до земель запасу сільської ради; надано землі в кількості 101,6 га в оренду закритому акціонерному товариству «Наукозо-виробниче підприємство «Райз-Агро» терміном на п'ять років; дозволено сільському голові заключите від імені Ради договір оренди встановленого законом зразка із закритим акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Райз-Агро».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, що при досліджені судом доказів та доводів сторін, наведених в обґрунтування та заперечення позовних вимог, враховуючи викладену правову позицію Верховоного Суду України щодо підсудності спорів даної категорії та пропуск троку позовної давності, суд прийшов до висновку, що вимоги Державного підприємства "Ягільницький кінний завод", с. Нагірянка Чортківського району про визнання недійсним рішення Милівецької сільської ради Чортківського району № 71 від 16.10.2001 року є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Дана справа неодноразово слухалась судами, так з матеріалів справи вбачається, що Позивач у справі ДП "Ягільницький кінний завод" вже звертався до господарського суду Тернопільської області з адміністративним позовом до Свидівської сільської ради Чортківського району про визнання незаконним та скасування рішення Свидівської ради № 114 від 14 жовтня 2011 року "Про вилучення земель Ягільницького кінного заводу та передачі їх до земель резервного фонду сільської ради з наступною передачею закритому акціонерному товариству "Науково-виробниче підприємство "Райз-Агро" і спір розглянуто по суті.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 24.01.2007 року у справі № 10/224-4376 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2007 року Постанову господарського суду Тернопільської області від 24.01.2007 року скасовано, позов задоволено, рішення двадцятої сесії третього скликання Свидівської сільської ради № 144 від 14.10.2001 року визнано недійсним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2007 року №К-12510/07 касаційну скаргу Свидівської сільської ради задоволено; Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2007 року у справі № 10/224-4376 скасовано; Постанову господарського суду Тернопільської області від 24.01.2007 року у справі № 10/224-4376 залишено в силі.

На підставі вищенаведеного постанова господарського суду Тернопільської області у справі № 10/224-4376 є чинною.

Також колегія апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо не доведеності поважності причин пропуску такого строку з наступних підстав.

Відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, у чинній на момент звернення позивача до суду редакції, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, якою було передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.

Враховуючи вищенаведене, досліджені докази та доводи сторін, наведених в обґрунтування та заперечення позовних вимог, враховуючи викладену правову позицію Верховоного Суду України у постановах від 09 грудня 2014 року у справі № 21-308а14, від 11 листопада 2014 року у справі № 21-493а14, від 16 грудня 2014 року у справі №21-544а14 щодо підсудності спорів даної категорії та пропуск троку позовної давності, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є безпідставним, не обґрунтованим і не підлягає до задоволення.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ягільницький кінний завод» - залишити без задоволення.

Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 16.06.2016 року у справі № 1/1-115(10/51-1159) -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Р.Б. Хобор

Я.С. Попко

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2016 року.