Ухвала

від 06.10.2016 по справі 813/2432/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 р. Справа № 876/6299/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 р. по справі за позовом Державного підприємства "Санаторій "Кришталевий палац" до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

18.07.2016 року позивач - Державне підприємство "Санаторій "Кришталевий палац" звернулось до суду із позовом до відповідача - Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог Державне підприємство "Санаторій "Кришталевий палац" зазначає, що висновки акту Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача та є необґрунтованими. Позивач зазначає, що господарські операції з ТзОВ "ЮНАМ - МОНТАЖ" підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. З огляду на це, висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення № 0000771400 та № 0000781400 від 30.06.2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Суд встановив, що між позивачем та його контрагентом господарські операції були реально здійснені, дії останніх спрямовані на реальне настання правових наслідків. Позовні вимоги знайшли своє підтвердження наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

Таким чином, відповідачем не доведено суду обґрунтованість висновку про відсутність реально вчинених господарських операцій між позивачем та контрагентом, що призвело до порушення позивачем : ст. 134, ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 12987 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, ст. 198, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього в сумі 60499 грн., в т.ч. за липень 2015 року у сумі 57899 грн., за грудень 2015 року - 2600 грн.; не підтверджено реальність здійснення операцій ДП "Кришталевий палац" з ТОВ "Юнам - монтаж" (37734855) за липень 2015 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач - Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області зокрема зазначає, що на момент укладення договору підряду № 16-07/15-13/49 від 26.06.2015 року та виконання робіт був відсутній кошторис.

Апелянт покликається на те, що в акті обстеження теплової мережі (ділянка котельна бойлерна) від 10.06.2015 року не згадується ділянка на якій проводилися роботи згідно договору підряду № 16-07/15-13 від 26.06.2015 року, а саме ділянки приміщення плавального басейну до приміщення бойлерної, а відтак дана ділянка не обстежувалася.

Також апелянт вказує на дефектний акт на ремонт тепломережі від приміщення плавального басейну до приміщення бойлерної у ДП "Санаторій "Кришталевий палац" в якому не вказано посади, прізвища, ініціалів особи, яка його складала і перевірили, зокрема не зазначено дату складання акту.

Крім того, до перевірки не було представлено документів, а саме актів обстеження тепломережі від приміщення плавального басейну до приміщення бойлерної в ДП "Кришталевий палац" м. Трускавець, звітів експертної комісії чи спеціалізованої організації, яка б проводила обстеження даної тепломережі на підставі яких і мало проводитися необхідні заходи по ремонту тепломережі до бойлерної.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги апелянта слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Дрогобицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Санаторій "Кришталевий палац" (код за ЄДРПОУ 01981968) з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ТзОВ "ЮНАМ - МОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 37734855) за липень 2015 року та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності вказаного платника податків. За результатами перевірки складено акт від 18.04.2016 року за № 157/14-00/01981968.

Як слідує з акта перевірки, контролюючим органом в ході перевірки встановлено порушення Державним підприємством "Санаторій "Кришталевий палац" :

1) ст. 134, ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 12987 грн.,

2) п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього в сумі 60499 грн., в т.ч. за липень 2015 року у сумі 57899 грн., за грудень 2015 року - 2600 грн.

3) не підтверджено реальність здійснення операцій ДП "Кришталевий палац" з ТОВ "Юнам - монтаж" (37734855) за липень 2015 року.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення форми "Р":

- від 30.06.2016 року № 0000771400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за податковим зобов'язанням у розмірі 60499 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 15125 грн.

- від 30.06.2016 року № 0000781400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності за податковим зобов'язанням у розмірі 12987 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3247 грн.

Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи юридичну оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Так, відповідно до ст.134 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст.138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Положеннями п. 135.2 ст. 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В силу п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Так, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 2, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як наслідок, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В силу ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В контексті вищевикладеного, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини, які знаходять своє підтвердження наявними матеріалами справи.

Так, між ТзОВ "Юнам - монтаж" (підрядник) з однієї сторони та ДП "Санаторій" Кришталевий палац" (замовник) з іншого боку, було укладено договір підряду № 16-07/15-13/49 від 26.06.2015 року.

Згідно п.1.1 даного договору підрядник зобов'язується виконати ремонт системи теплопостачання від приміщення плавального басейну до приміщення болерної в ДП "Санаторій "Кришталевий палац" в. Трускавець. Пунктом 2 даного договору передбачено, що вартість робіт, що доручається підряднику за цим договором становить 687095, 00 грн., в тому числі ПДВ 114515, 83 грн. Оплата за виконані роботи проводиться замовником протягом 3 - ох днів після підписання актів виконаних робіт на розрахунковий рахунок підрядника. В п.6 договору зазначено, що термін виконання робіт, зазначених в цій угоді становить 60 календарних днів з дня підписання даного договору сторонами. По завершенню робіт підрядник разом із замовником підписує акт здачі - приймання виконаних робіт. Замовник протягом 2 -х днів з дня отримання актів підписує їх та надсилає підряднику. В разі виникнення зауважень, щодо виконаних робіт чи самих актів замовник надсилає підряднику мотивовану відмову від підписання.

Договір підписаний директором ТзОВ "Юнам - монтаж" та ДП "Кришталевий палац" та скріплений печаткою.

На підтвердження виконання умов договору підряду № 16-07/15-13/49 від 26.06.2015 року позивач надав наступні докази: локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на ремонт тепломережі від приміщення плавального басейну до приміщення бойлерної ремонт системи теплопостачання від приміщення плавального басейну до приміщення бойлерної, дефектний акт на ремонт тепломережі від приміщення плавального басейну до приміщення бойлерної, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за липень 2015 року за формою КБ-3 за ремонт тепломережі до бойлерної, акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2015 року, підсумкова відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за липень 2015 року за формою КБ-3 за ремонт тепломережі до бойлерної, акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2015 року, підсумкова відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ -2в на ремонт тепломережі до бойлерної, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 на ремонт тепломережі до бойлерної.

Контрагентом ТзОВ "Юнам - монтаж" позивачу виписана податкова накладна № 5 від 24.07.2015 року на ремонт системи теплопостачання від приміщення плавального басейну до приміщення бойлерної в ДП "Санаторій "Кришталевий палац" в м. Трускавець на загальну суму 322 579, 41 грн. у т.ч. ПДВ 64 515, 88 грн.

Контрагентом ТзОВ "Юнам - монтаж" позивачу виписана податкова накладна № 1 від 03.07.2015 року на ремонт системи теплопостачання від приміщення плавального басейну до приміщення бойлерної в ДП "Санаторій "Кришталевий палац" в м. Трускавець на загальну суму 250 000, 00 грн. у т.ч. ПДВ 50 000, 00 грн.

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень № 755 від 03.07.2015 року, № 887 від 24.07.2015 року, № 894 від 24.07.2015 року.

Крім того представником позивача до матеріалів справи було долучено копію зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта (системи теплопостачання від приміщення плавального басейну до бойлерної), копію креслення заміненої в липні 2015 року теплотраси від плавального басейну до бойлерної з фотознімками, сертифікат якості № 15-04/2 на теплогідроізольовані труби.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (надалі - Положення №88).

Відповідно до пункту 2.2 Положення №88, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Згідно з пунктами 2.4, 2.5 Положення №88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Вищенаведеним нормам Положення №88 також кореспондують норми статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Аналіз положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення №88 свідчить про те, що чинним законодавством ступінь деталізації опису змісту та обсягу господарської операції у первинному документі не передбачена, тому її можуть визначати особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту.

Власне не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду та обсягу виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також, необхідно зазначити, що певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості.

Апеляційний суд бере до уваги пояснення представника позивача - заступника директора з технічної частини санаторію Макуха В.М. надані суду першої інстанції про те, що всі ремонтні роботи по ремонту тепломережі від приміщення плавального басейну до приміщення бойлерної проводилися без зупинки підприємства, якісно та в терміни. Дефектний акт був підписаний директором ДП ""Санаторій" Кришталевий палац", в якому проставлено підпис та печатку та складений фірмою, яка приступила до роботи, а позивачем лише був перевірений. На основі дефектного акту був складений зведений кошторисний розрахунок. Крім того, технічна документація була розроблена лише на зовнішні мережі, як таких внутрішніх мереж у кожному корпусі технічної документації немає, а тому неможливо внести зміни в документацію якої немає, але всі дефектні акти, всі заміни включено в баланс корпусу, всі витрати заносяться на цей об'єкт де проводиться реконструкція.

Судами встановлено, що на час здійснення позивачем господарських операцій з ТзОВ "Юнам - Монтаж" та на час розгляду судом зазначеного спору ТзОВ "Юнам - Монтаж" (ідентифікаційний код - 37734855) перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (зареєстроване 25.05.2011 р.), що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; є платником ПДВ (індивідуальний податковий номер - 377348513334), що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість; має право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), що підтверджується ліцензією Державної архітектурно - будівельної інспекції України серія АЕ № 180700.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що наявність у ДП "Санаторій" Кришталевий палац" податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, а також первинних платіжних документів, які засвідчують факт перерахування коштів за виконані роботи, є достатньою підставою для віднесення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту.

Апеляційний суд не бере до уваги покликання апелянта на те, що кошторис був складений на програмному комплексі АВК - 5 версії (3.0.8), проте дана версія програмного продукту вийшла і стала доступною для оновлення тільки 10.07.2015 року, оскільки позивач не несе відповідальності щодо внесення контрагентом, а саме ТзОВ "Юнам - Монтаж" відомостей у програмному комплексі.

В силу вимог ст.ст.46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Суд першої інстанції вірно врахував, що якщо контрагенти позивача в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Як наслідок, апеляційний суд поділяє висновок суду першої інстанції про те, що господарські відносини між Державним підприємством "Санаторій "Кришталевий палац" та ТзОВ "ЮНАМ - МОНТАЖ" є документально підтвердженими та мали реальний характер.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги Державного підприємства "Санаторій "Кришталевий палац" є підставними та обґрунтованими, такими, що знайшли своє підтвердження наявними у матеріалах справи документами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 р. по справі № 813/2432/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 07.10.2016 року.