Рішення

від 26.09.2016 по справі 911/2232/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" вересня 2016 р. Справа № 911/2232/16

за позовом комунального підприємства "Фастівський міський ринок", м. Фастів,

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Фастів,

про стягнення 11 099,04 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, уповноважений, довіреність від 02.01.2016р.;

від відповідача: не з'явились;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - комунальне підприємство "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради, м. Фастів, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 12.07.2016р. №179 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Фастів, в якій просить суд стягнути з відповідача 11 099,04 грн. заборгованості, яка складається з 10090,04 грн. основного боргу, 1 009,00 грн. штрафу, а також просить покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору від 09.08.2009 року №51 щодо оплати коштів за оренду та послуги з обслуговування торгового місця, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 10 090,04 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу 10% штрафу у розмірі 1 009,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/2232/16 та призначено справу до розгляду на 06.09.2016р.

Відповідач в судове засідання 06.09.2016р. не з'явився.

06.09.2016р. від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що відповідач не отримала матеріалів позовної заяви з додатками, та просить суд зобов'язати позивача скерувати їх їй, керуючись при цьому п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яким, як стверджує відповідач, передбачено, що у разі необхідності розгляд справи може бути відкладено, зокрема, з метою одержання необхідних доказів чи обґрунтованого розрахунку стягуваної (оспорюваної) суми; надіслання відповідачеві чи іншим особам, які беруть участь у справі, копій позовних матеріалів.

Розглянувши в судовому засіданні дане клопотання, суд відмовив у його задоволенні. Так, до матеріалів справи долучено оригінали опису вкладення в лист та фіскального чеку від 13.07.2016р., які свідчать про те, що позивач 13.07.2016р. належним чином направив відповідачу копію позову з додатками на належну адресу. Крім того, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення свідчить про те, що відповідач копію ухвали про порушення провадження у справі отримала завчасно 28.07.2016р., а відтак, не була позбавлена права та можливості ознайомитись з матеріалами справи та забезпечити участь представника у судовому засіданні.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, в судовому засіданні 06.09.2016р. розпочато розгляд справи по суті. Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та письмове клопотання про продовження строку розгляду спору у справі.

Ухвалою суду від 06.09.2016р. продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, витребувано у позивача докладний обґрунтований розрахунок позовних вимог, підтверджений первинними документами, та відкладено розгляд справи на 26.09.2016р.

21.09.2016р. позивачем на виконання вимог ухвал суду подано клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи.

26.09.2016р. від відповідача надійшли письмові пояснення 26.09.2016р., в яких відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить суд відмовити в їх задоволенні. Крім того, звертає увагу суду, на те, що ФОП ОСОБА_1 позбавлена можливості подати відзив на позов, оскільки продовжує стверджувати, що не отримувала позовної заяви з додатками.

26.09.2016р. відповідачем також подано супровідний лист з додатками від 26.09.2016р. та клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що відповідач не отримала матеріалів позовної заяви з додатками та просить суд зобов'язати позивача скерувати їх їй, посилаючись на п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.

Суд розглянув вказані клопотання та звертає увагу відповідача на таке. По-перше, вказане положення передбачене п.3.5, а не п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", як зазначено відповідачем. Відповідачем не враховано вказаний підпункт в повній редакції, а саме: якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5 і 6 частини першої статті 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду , справа підлягає розглядові по суті. У разі необхідності розгляд справи може бути відкладено (стаття 77 ГПК), зокрема, з метою: одержання необхідних доказів чи обґрунтованого розрахунку стягуваної (оспорюваної) суми; надіслання відповідачеві чи іншим особам, які беруть участь у справі, копій позовних матеріалів.

Тобто, відповідач прийшов до хибного висновку, що суд помилково відкрив провадження у справі №911/2232/16, не звернувши уваги на те, що позивачем не було скеровано матеріалів позовної заяви з додатками відповідачу та не виконано вимоги ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, до позовної заяви від 12.07.2016р. №179 позивачем долучено оригінал опису вкладення у цінний лист від 13.07.16р., з якого вбачається, що матеріали позовної заяви скеровані на ім'я ОСОБА_3 за адресою, яка відповідає даним Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.07.2016р. №22095255, а саме: Київська область, м. Фастів, вул. Савченко, 31.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що позивачем належним чином виконано вимоги ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, суд звертає увагу, що ухвалу суду від 15.07.2016р. у справі №911/2232/16 про порушення провадження отримано представником відповідача 28.07.2016р. В ухвалі про порушення провадження від 15.07.2016р. сторонам роз'яснено їхні права та обов'язки, зокрема, що сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом (ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач жодним чином не був позбавлений процесуального права, наданого статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, звернутись до господарського суду із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та зняття необхідних (фото-) копій.

По-третє, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а відкладення розгляду справи , а відкладення розгляду справи можливе виключно в межах строків її розгляду. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів .

Ухвалою суду від 06.09.2016р. продовжено строк розгляду спору у справі №911/2232/16 на п'ятнадцять днів.

У зв'язку з вищевикладеним, подальше необґрунтоване затягування розгляду справи №911/2232/16 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, а саме подання безпідставних клопотань про відкладення розгляду справи, спрямоване на затягування судового розгляду, суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

В судове засідання 26.09.2016р. з'явився представник позивача, який в усних поясненнях позов підтримав повністю та просив суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання 26.09.2016р. повторно не з'явилась, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась судом належним чином.

Залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення свідчить про те, що відповідач копію ухвали від 06.09.2016р. про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи №911/2232/16 отримала 22.09.2016р.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов комунального підприємства "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради (КП "Фастівський міський ринок") до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1А.), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

09.08.2009р. між комунальним підприємством "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради та фізичною особою суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладено договір №51, відповідно до умов якого:

- КП "Фастівський міський ринок", надалі в договорі - підприємство, надає в оренду площу торгівельного місця (торгівельних місць), що є надалі об'єкт договору, у відповідності до схеми розташування торгівельних місць та додатку до цього договору, з правом встановлення на визначених торгівельних місцях тимчасової торгівельної споруди під №171 та №162;

- підприємець ОСОБА_1 приймає в оренду об'єкт договору у відповідності до додатку №1 до договору та має право за власний кошт встановити тимчасову споруду, що є власністю підприємця, для організації торгівельної діяльності та надання споживачам послуг належної якості;

- орендна плата та оплата за послуги визначаються на підставі порядку розрахунку цін за послуги та оренду торгівельних місць затвердженого спільним наказом Мінекономіки, Держцінінспекції Держкомпідприємництва з врахуванням реальних витрат підприємства при виконанні Статутних цілей та обчислюється за 1 м. кв площі торгівельного місця згідно з додатком 1 та вноситься до 15 числа місяця, за який проводиться оплата;

- договір укладається терміном на три роки. У випадку фактичного продовження договору та не повідомлення сторонами про намір розірвати договір в строки передбачені чинним ЦК України, договір вважається продовженим ще нас строк договору.

10.09.2009р . між КП "Фастівський міський ринок" та фізичною особою, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладено Додаток 1/1 до договору від 09.08.2009р. №51, відповідно до умов якого сторони узгодили, що:

- оплата за право встановлення на торгівельних місцях тимчасових споруд, послуги ринку, послуги охорони, комунальні витрати та компенсація адміністративних витрат складає 0,80 грн. за 1 метр квадратний площі, зайнятої тимчасових торгівельною спорудою (пункт 1);

- оплата проводиться шляхом внесення коштів на рахунок підприємства або в касу підприємства з отриманням передбаченого бухгалтерським обліком документом до 15 числа поточного місяця (пункт 2);

- у випадку збільшення витрат підприємства на забезпечення виконання умов договору, сума, що підлягає оплаті може бути відкоригована. Про коригування сум до оплати підприємство повідомляє підприємця та вносяться зміни до додатку (пункт 3).

01.02.2011р . між КП "Фастівський міський ринок" та фізичною особою, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладено Додаток №2 до договору від 09.08.2009р. №51, відповідно до умов якого сторони узгодили, що:

- оплата за займані торгівельні місця на яких розташовані споруди, послуги ринку, послуги охорони, комунальні витрати та компенсація адміністративних витрат складає 1 грн. 10 коп. за 1 кв.м., зайнятої площі тимчасовою торгівельною спорудою під №162 №171 загальною площею 14 м.кв., 5,6 м.кв. (пункт 1 до додатку №2);

- оплата за додаткове займане місце за допомогою якого збільшується основне торгівельне місце (розкриті двері, стійки, столи тощо) становить 0,80 коп. за 1 кв.м. займаної площі за кожен торгівельний день

- за прострочений строк оплати по договору накладається штраф в розмірі 10% від оплати по договору (пункт 4 додатку №2);

01.05.2011р . між КП "Фастівський міський ринок" та ФОП ОСОБА_1 укладено Додаток до договору від 09.08.2009р. №51, відповідно до умов якого сторони узгодили, що:

- оплата проводиться за послуги ринку: електропостачання, освітлення, вивіз твердих побутових відходів та рідких побутових відходів, прибирання території та туалету, послуги охорону, комунальні витрати та компенсація адміністративних витрат згідно калькуляції складає 1 грн. 10 коп. за 1 кв.м., зайнятої площі тимчасовою спорудою під №162 та №171 загальною площею 5,6 м.кв. та 14 м.кв. (пункт 1 додатку);

26.11.2014р . між КП "Фастівський міський ринок" та ФОП ОСОБА_1 укладено Додаток до договору від 09.08.2009р. №51, відповідно до умов якого сторони узгодили, що у зв'язку з проведенням торгівлі з відкритого прилавку та невикористанням послуг охорони:

- оплата проводиться за наступні послуги ринку: освітлення, вивіз твердих та рідких побутових відходів, прибирання території, комунальні витрати та компенсації адміністративних витрат, складає 0,80 коп. за 1 кв.м., за один робочий день, зайнятої площі тимчасовою торгівельною спорудою під: №162 загальною площею 5,6 м.кв.; № 171, загальною площею 14м.кв.

01.11.2015р . між КП "Фастівський міський ринок" та ФОП ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №51 від 09.08.2009р., відповідно до умов якої, сторони вирішили розірвати договір №51 від 09.08.2009р. за взаємною згодою з 01.11.2015р.; ця додаткова угода набирає законної сили з моменту її підписання, укладена в двох примірниках однакової юридичної сили, по одному для кожної із сторін і становить невід'ємну часину договору №51 від 09.08.2009р.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач, у період з листопада 2013р. по жовтень 2015 року, надав відповідачу торгівельне місце та послуги з його обслуговування на загальну суму 17 349,50 грн. Відповідач протягом дії договору здійснював часткову оплату шляхом внесення готівкових коштів в касу позивача (копії прибуткових касових ордерів надані до матеріалів справи), в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка станом на 31.10.2015р.склала 10 090,04 грн.

Згідно частини 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а з відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов договору №51 від 09.08.2009р. (зі змінами і доповненнями) сторони узгодили, що оплата проводиться шляхом внесення коштів на рахунок підприємства або в касу підприємства з отриманням передбаченого бухгалтерським обліком документом до 15 числа поточного місяця.

За таких обставин, строк оплати оренди торгового місця та наданих послуг з його обслуговування за договором № 51 від 09.08.2009р. (зі змінами та доповненнями) є таким, що настав.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не виконав умови договору щодо оплати наданих послуг за договором №51 від 09.08.2009р. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та наданим первинним документам, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10 090,04 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд ухвалами від 15.07.2016р. та від 06.09.2016р. зобов'язував відповідача подати докази оплати заборгованості за договором. Відповідач вимоги суду не виконав, доводи позивача належними та допустимими доказами не спростував.

У зв'язку із простроченням відповідачем терміну розрахунків, визначеного умовами Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф, передбачений умовами Договору, в розмірі 10% від оплати договору, що становить 1 009,00 грн.

Статтями 216-218 ГК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

У розумінні частин 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно частини 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до приписів частини першої ст. 230 ГК України штрафними санкціями у господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини четвертої ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин умовою застосування до боржника штрафу є: по-перше, наявність порушення боржником зобов'язання, а по-друге, такий штраф за порушення зобов'язання має бути передбачений Договором.

Так, як умовами пункту 4 додатку до договору від 01.05.2011р. (а також умовами наступних додатків від 01.02.2011р., від 26.02.2014р.) сторонами дійсно передбачено те, що в разі пропуску терміну оплати, визначеного умовами Договору ФОП ОСОБА_1 сплачує штраф в розмірі 10 відсотків від оплати по договору.

Враховуючи встановлення судом факту порушення відповідачем - ФОП ОСОБА_1 своїх грошових зобов'язань перед позивачем -КП "Фастівський міський ринок" суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення з відповідача штраф у розмірі 1009,04 грн. є обґрунтованим, тому зазначена вимога підлягає задоволенню.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази та перевіривши на відповідність закону подані розрахунки, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь позивача - комунального підприємства "Фастівський міський ринок" 11099,04 грн. заборгованості за Договором від 09.08.2009р. №51, яка складається з 10090,04 грн. основного боргу та 1009,00 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України відшкодування позивачу судового збору в мінімальному встановленому законом розмірі 1378,00 грн. суд покладає на відповідача.

Виходячи з розміру позовних вимог, позов мав бути оплачений судовим збором в сумі 1378,00 грн. Згідно платіжного доручення №381 від 08.07.2016р. позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1450,00 грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила, повертається за ухвалою суду, зокрема у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Тож, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним клопотанням в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» про повернення зайво сплаченого судового збору.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 2, 12, 22, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов комунального підприємства "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Савченко, будинок 31, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

на користь комунального підприємства "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради (08500, Київська область, місто Фастів, площа Соборна, будинок 1, ідентифікаційний код 36491681)

10 090,04 грн. (десять тисяч дев'яносто гривень чотири копійки) боргу ,

1 009,00 грн. (одна тисяча дев'ять гривень нуль копійок) штрафу,

1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 11.10.2016р.

Суддя О.В. Конюх