Рішення

від 05.10.2016 по справі 910/16054/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2016Справа №910/16054/16 За позовом Комунального Підприємства "Київпастранс"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "БАЗА"

Про стягнення 100 513,22 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Магратій Я.В. (дов. №06-5/722 від 12.209.2016)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 05.10.2016, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального Підприємства "Київпастранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "БАЗА" про визнання стягнення 100 513,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2016 порушено провадження у справі № 910/16054/16 та призначено розгляд справи на 14.09.2016.

В судове засідання, призначене на 14.09.2016, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 14.09.2016, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 38891174, згідно якого представник відповідача 08.09.2016 отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.

14.09.2016 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 05.10.2016.

В судове засідання, призначене на 05.10.2016, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 05.10.2016, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 3889217 0, згідно якого представник відповідача 21.09.2016 отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про відкладення розгляду справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2016 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМР) (Орендодавець), позивачем (Підприємство-Балансоутримувач) та відповідачем (Орендар) укладено Договір № 224/1 Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір, належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

За умовами п. 1.1 Договору Орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 13.01.2016 зобов'язується передати, а Орендар прийняти оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва - об'єкт оренди, що знаходиться за адресою вул. Сирецька, 52 корп 5 для іншого використання нерухомого майна (ремонт електроагрегатів для трамваїв та тролейбусів).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно п. 3.7 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця.

Однак відповідачем в порушення умов Договору орендна плата не вносилась, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість з орендної плати в період з квітня по червень 2016 в сумі 59 853, 10 грн. та 37 516,92 грн. компенсації земельного податку.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Судом перевірено розрахунки сум, заявлених до стягнення, що надані позивачем, та встановлено, що вказані розрахунки відповідають погодженим сторонами базовим розрахункам.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, суд вважає заборгованість відповідача з орендної плати в період з квітня по червень 2016 в сумі 59 853, 10 грн. та 37 516,92 грн. компенсації земельного податку доведеною.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 2 104,73 грн. пені в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що встановлено п. 6.2. Договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 2 104 грн. 73 коп. за перерахунком суду.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 577,46 грн. інфляційних втрат та 3 % річних 174,45 грн.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат, вважає його арифметично вірним та підлягає стягненню 577,46 грн. інфляційних втрат та 3 % річних 174,45 грн.

Відповідно до п. 5.1. п.п. 5.1.3. договору при несплаті орендарем орендної плати орендодавець має право відмовитись від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати протягом 3-місяців підряд з дня закінчення строку платежу.

Враховуючи наведені факти є підстави вважати про те, що укладений між сторонами договір № 224/1 "Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду» від і 8.04.2016р. повинен бути розірваний на підставі статті 651 ЦК України, оскільки умови договору відповідачем тривалий час не було належно виконано, що є істотною умовою порушення договору оренди.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору , коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 782 ЦК У країни наймодавець має право відмовитись від договору найма і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найма договір є розірваним з моменту отримання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Крім того, згідно з п. 13 Роз'яснень ВАСУ № 02-5/237 від 25.05.2000р. „Про деякі питання практики застосування Закону України „ Про оренду державного та комунального риина" підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" або договором оренди.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання стороною своїх зобов'язань.

Згідно п. 9.1. договору сторони передбачили строк дії договору з моменту підписання і сторонами і діє з 18.04.2016р. до 16.04.2019р..

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» одностороння відмова від договору оренди не допускається.

На адресу відповідача було направлено претензію № 1185 від 30.05.2016р. та пропозицію № 1507 від 12.07.2016р., угоду про розірвання договору № 224/1 "Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду» від 18.04.2016р., які залишились поза увагою відповідача.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір № 224/1 "Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду» від 18.04.2016р. має бути розірваний на підставі статті 651 ЦК України, оскільки умови договору відповідачем тривалий час не було належно виконано, що є істотною умовою порушення договору оренди.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "БАЗА" (04073, м. Київ, вулиця Сирецька, будинок 25; ідентифікаційний код: 32960114) на користь Комунального Підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вулиця Набережне шосе, будинок 2; ідентифікаційний код 31725604) борг з орендної плати в сумі 59 853 грн. 10 коп., відшкодування земельного податку - 37 516 грн. 92 коп., пеню в сумі 2 104 грн. 73 коп., інфляційні втрати в сумі 577 грн. 46 коп., 3 % річних в сумі 174 грн. 45 коп. та 4 263 грн. 70 коп. - судового збору за подання позовної заяви.

3. Розірвати договір № 224/1 "Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду» від 18.04.2016р укладений між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМР) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "БАЗА".

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "БАЗА" (04073, м. Київ, вулиця Сирецька, будинок 25; ідентифікаційний код: 32960114) з займаного нежилого приміщення площею 323 кв.м, яке знаходиться на 1 поверсі, в м. Києві по вул. Сирецькій 25, корп. 5.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 11.10.2016

Суддя М.О. Лиськов