Рішення

від 06.10.2016 по справі 910/15549/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2016Справа № 910/15549/16

Суддя Господарського суду міста Києва Павленко Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТІКЕТС.ЮЕЙ" (далі - ТОВ "ТІКЕТС.ЮЕЙ") до товариства з обмеженою відповідальністю "Південні туристичні лінії" (далі - ТОВ "Південні туристичні лінії") про стягнення 46 870,69 грн.,

у засіданні приймали участь:

від позивача: Яцура М.І. за довіреністю від 30 червня 2016 року № б/н,

від відповідача: не з'явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2016 року Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом посилаючись на те, що між ним та ТОВ "Південні туристичні лінії" був укладений договір від 29 січня 2014 року № 29/01/2014. Оскільки відповідач всупереч умовам договору не повернув Товариству кошти за придбані на відмінені рейси квитки, останнє, посилаючись на положення статей 11, 509, 525, 610, 611, 629, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) просило стягнути з ТОВ "Південні туристичні лінії" 26 332,50 грн. основного боргу, три проценти річних у розмірі 1 536,66 грн. та 19 001,53 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2016 року порушено провадження у справі № 910/15549/16. Розгляд даної справи призначено судом на 15 вересня 2016 року.

15 вересня 2016 року суд відклав розгляд справи на 6 жовтня 2016 року, про що виніс відповідну ухвалу.

Під час судового засідання 6 жовтня 2016 року представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання явку свого повноважного представника не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі від 25 серпня 2016 року та про відкладення розгляду справи від 15 вересня 2016 року надіслані відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, йому надавалося достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих позивачем документів їх оригіналам, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2016 року між сторонами було укладено договір № 29/01/2014, за умовами якого ТОВ «Південні туристичні лінії» зобов'язалось надавати Товариству послуги із забезпечення інформаційної взаємодії WEB-системи ТОВ «Південні туристичні лінії» ААСС «ЮТЛ» та мережі Товариства при оформленні та підтвердженні Інтернет-замовлень/ППД.

Пунктом 6.2 цього правочину сторони погодили строк його дії на 12 місяців із пролонгацією на той самий строк, якщо одна із сторін не заявить про його розірвання за 30 днів до дати розірвання.

Відповідно до пункту 1.2 договору винагорода Товариства за послуги визначається згідно з додатком 1 до договору, за яким вона виплачується ТОВ «Південні туристичні лінії» шляхом утримання Товариством 2,5 % від суми турпакету при перерахуванні транзитних коштів ТОВ «Південні туристичні лінії» та підписання сторонами акту наданих послуг.

Згідно з пунктами 3.1, 3.3 вказаного правочину (у редакції додаткової угоди № 1 від 1 липня 2015 року до договору) розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України (гривні) на підставі даних кожного реєстру шляхом оплати грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Південні туристичні лінії» до 12:00 третього банківського дня, наступного за звітною добою.

Пунктом 3.4 угоди встановлено проведення сторонами не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітнім, звірки розрахунків та взаємних зобов'язань шляхом підписання відповідного акту та акту наданих послуг.

При відміні рейсу перевізником ТОВ «Південні туристичні лінії» взяло на себе обов'язок повернути Товариству кошти за придбані на відмінені рейси ППД (проїзні (перевізні) документи) протягом 10 календарних днів з моменту подачі позивачем відповідної заяви (пункт 5.6 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 1 липня 2015 року).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до реєстрів за періоди: 28-30 червня 2014 року, 1-31 липня 2014 року, 1-15 серпня та 16-26 серпня 2014 року Товариством було оформлено квитки на загальну суму 345 244,00 грн.

На підставі зазначених реєстрів сторонами складено, підписано та скріплено печатками акти наданих послуг за вказані періоди в розмірі 306 108,25 грн., з яких: 298 455,54 грн. - транзитні кошти, 7 652,71 грн. - винагорода Товариства.

На виконання умов договору Товариством перераховано на рахунок ТОВ «Південні туристичні лінії» транзитні кошти в розмірі 324 788,04 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, доданих до матеріалів справи.

Оскільки вартість реалізованих квитків, за якими були надані послуги з перевезення, становила меншу суму, ніж ТОВ «Південні туристичні лінії» отримало від Товариства згідно реєстрів оформлених квитків, останнє звернулось до відповідача з вимогою від 22 лютого 2016 року № 35/2016 про стягнення цієї різниці, яка склала 26 332,50 грн. (324 788,04 грн. - 298 455,54 грн. = 26 332,50 грн.).

Однак ТОВ «Південні туристичні лінії» всупереч умовам договору не повернуло кошти в розмірі 26 332,50 грн. за придбані квитки, надання послуг перевезення за якими не відбулось. Разом із цим, відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за договором за період: серпень 2014 року, який підписано та скріплено печатками обох сторін, ТОВ «Південні туристичні лінії» підтвердило наявність перед Товариством вищезазначеної заборгованості. Також у матеріалах справи наявний гарантійний лист відповідача від 30 вересня 2014 року № 080, за яким останній зобов'язався повернути вказану суму до 31 грудня 2014 року.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу ТОВ «Південні туристичні лінії» перед Товариством за вищезазначеним договором, яка складає 26 332,50 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Товариством, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог останнього про стягнення з відповідача вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Південні туристичні лінії» покладеного на нього обов'язку щодо повернення коштів за придбані на відмінені рейси квитки, Товариство просило суд стягнути з відповідача також три проценти річних у розмірі 1 536,66 грн. та інфляційні втрати в розмірі 19 001,53 грн. за період з 1 вересня 2014 року по 11 серпня 2016 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений до стягнення розмір трьох процентів річних відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить положенням договору та не перевищує розрахованого судом розміру трьох процентів річних, нарахованих на суму основного боргу в розмірі 26 332,50 грн. за вказаний період, дана позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Водночас суд здійснив арифметичний перерахунок вищезазначених сум інфляційних втрат та встановив, що стягненню з ТОВ «Південні туристичні лінії» за обрахований позивачем період підлягають інфляційні втрати в розмірі 17 424,42 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної вимоги Товариства про стягнення з відповідача інфляційних втрат в межах вказаної суми.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Південні туристичні лінії" (03124, місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 19-А, ідентифікаційний код 38792567) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТІКЕТС.ЮЕЙ» (79035, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 186, ідентифікаційний код 36027535) 26 332 (двадцять шість тисяч триста тридцять дві) грн. 50 коп. основного боргу, 1 536 (одну тисячу п'ятсот тридцять шість) грн. 66 коп. трьох процентів річних, 17 424 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 42 коп. інфляційних втрат, а також 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 63 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11 жовтня 2016 року

Суддя Є.В. Павленко