Рішення

від 05.10.2016 по справі 910/16374/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2016Справа №910/16374/16 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Центральної спілки споживчих товариств України до про Товариства з обмеженою відповідальністю «КООПМАРКЕТ» стягнення заборгованості у розмірі 848 974 грн. 34 коп. Представники:

від Позивача: Скіпа С.О. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Центральна спілка споживчих товариств України (надалі також - «Позивач») звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КООПМАРКЕТ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 848 974 грн. 34 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 01.10.2014 року між Центральною спілкою споживчих товариств України (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КООПМАРКЕТ» (Орендар) було укладено Договір оренди об'єкта нерухомості №46, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування окремо визначене майно - нежитлове офісне приміщення, а саме: кімната №301 площею 75, 5 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, третій поверх. Додатковими угодами до договору додатково було надано Відповідачу інші нежитлові офісні приміщення. Як зазначає Позивач, Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів та відшкодування вартості послуг і витрат за період з 01.10.2014 р. по 18.04.2016 р. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 526 523 грн. 54 коп. та по відшкодуванню вартості послуг та витрат у розмірі 80 958 грн. 50 коп. перед Позивачем. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КООПМАРКЕТ» 3% річних у розмірі 29 926 грн. 60 коп., інфляційні у розмірі 73 157 грн. 93 коп. та пеню у розмірі 138 407 грн. 77 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.2016 року порушено провадження у справі № 910/16374/16, судове засідання призначено на 21.09.2016 року.

16.09.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 06.09.2016 року.

21.09.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 06.09.2016 року не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження погашення заборгованості по орендній платі у розмірі 526 523,54 грн. та заборгованості по відшкодуванню вартості комунальних послуг у розмірі 80 958,50 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.09.2016 року відкладено розгляд справи на 05.10.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 05 жовтня 2016 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав позовні вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту у зв'язку з вибуттям підприємства, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «КООПМАРКЕТ» є 01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 7/11.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/16374/16 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «КООПМАРКЕТ», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 05 жовтня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.10.2014 року між Центральною спілкою споживчих товариств України (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КООПМАРКЕТ» (Орендар) було укладено Договір оренди об'єкта нерухомості №46, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування окремо визначене майно - нежитлове офісне приміщення, а саме: кімната №301 площею 75, 5 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, третій поверх.

Відповідно до п.2.1 Договору Орендодавець зобов'язується звільнити об'єкт оренди та передати Орендарю за Актом приймання - передачі об'єкта оренди, в якому сторони зазначають склад об'єкта оренди, його стан на момент передачі в оренду.

Цей Договір набуває чинності 01.10.2014 року і діє до 30.09.2015 року включно. (п.4.1 Договору)

Згідно з п.5.2 Договору орендна плата сплачується Орендарем у безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця до 10 числа кожного календарного місяця, в якому здійснюється користування об'єктом оренди, в національній валюті України, на підставі виставлених Орендодавцем рахунків. Загальний розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування суми орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за даними Державної служби статистики України на дату виставлення рахунку.

Крім орендної плати, Орендар на підставі показників лічильників та після отримання рахунків відшкодовує вартість усіх комунальних послуг (водо-, енерго-, теплопостачання, телефонний зв'язок тощо), які споживаються Орендарем, експлуатаційних послуг та витрат. Відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат і послуг, що пов'язані з утриманням приміщень здійснюється у фактичних затратах, пропорційно займаній площі та сплачуються до 10 числа кожного календарного місяця, за минулий місяць, в якому здійснювалось користування об'єктом оренди, на підставі рахунків виписаних Службою забезпечення Укоопспілки. (п.5.3 Договору)

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення.

У випадку несвоєчасної сплати відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат і послуг, пов'язаних з утриманням приміщень, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення. (п.8.3 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди об'єкта нерухомості №46 від 01.10.2014 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування окремо визначене майно - нежитлове офісне приміщення, а саме: кімната №301 площею 75, 5 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, третій поверх, що підтверджується Актом приймання - передачі приміщень від 01.10.2014 року.

Додатковою угодою №4 від 30.12.2015 року до Договору об'єкта нерухомості №46 від 01.10.2014 року доповнено п.1 Договору, яким Орендодавець 01.01.2016 року (включно) додатково передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окремо визначене майно - нежитлові офісні приміщення загальною площею 93,2 кв.м., які розташовані на третьому поверсі адмінбудівлі за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, а саме: кімната №11 площею 18,6 кв.м., кімната №12 площею 19,1 кв.м., кімната №13 площею 18,9 кв.м., кімната №14 площею 19,1 кв.м. та кімната №15 площею 17,5 кв.м.; внесено зміни до п.4.1 договору в частині строк дії договору до 29.02.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди об'єкта нерухомості №46 від 01.10.2014 року в редакції Додаткової угоди №4 від 30.12.2015 року Орендодавець додатково передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування окремо визначене майно - нежитлові офісні приміщення загальною площею 93,2 кв.м., які розташовані на третьому поверсі адмінбудівлі за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, а саме: кімната №11 площею 18,6 кв.м., кімната №12 площею 19,1 кв.м., кімната №13 площею 18,9 кв.м., кімната №14 площею 19,1 кв.м. та кімната №15 площею 17,5 кв.м., що підтверджується Актом приймання - передачі приміщень від 01.01.2016 року.

Додатковою угодою від 18.04.2016 року про розірвання Договору об'єкта нерухомості №46 від 01.10.2014 року Сторони дійшли згоди 18.04.2016 року (включно) розірвати Договір об'єкта нерухомості №46 від 01.10.2014 року.

На виконання умов Додаткової угоди від 18.04.2016 року про розірвання Договору об'єкта нерухомості №46 від 01.10.2014 року Орендар повернув, а Орендодавець прийняв нежитлові офісні приміщення, які розташовані на третьому поверсі адмінбудівлі за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, що підтверджується Актом приймання - передачі приміщень від 18.04.2016 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів та відшкодування вартості послуг і витрат за період з 01.10.2014 р. по 18.04.2016 р. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 526 523 грн. 54 коп. та по відшкодуванню вартості послуг та витрат у розмірі 80 958 грн. 50 коп. перед Позивачем. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КООПМАРКЕТ» 3% річних у розмірі 29 926 грн. 60 коп., інфляційні у розмірі 73 157 грн. 93 коп. та пеню у розмірі 138 407 грн. 77 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Центральної спілки споживчих товариств України підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди об'єкта нерухомості №46 від 01.10.2014 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди об'єкта нерухомості №46 від 01.10.2014 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування окремо визначене майно - нежитлове офісне приміщення, а саме: кімната №301 площею 75, 5 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, третій поверх, що підтверджується Актом приймання - передачі приміщень від 01.10.2014 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Додатковою угодою №4 від 30.12.2015 року до Договору об'єкта нерухомості №46 від 01.10.2014 року доповнено п.1 Договору, яким Орендодавець 01.01.2016 року (включно) додатково передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окремо визначене майно - нежитлові офісні приміщення загальною площею 93,2 кв.м., які розташовані на третьому поверсі адмінбудівлі за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, а саме: кімната №11 площею 18,6 кв.м., кімната №12 площею 19,1 кв.м., кімната №13 площею 18,9 кв.м., кімната №14 площею 19,1 кв.м. та кімната №15 площею 17,5 кв.м.; внесено зміни до п.4.1 договору в частині строк дії договору до 29.02.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди об'єкта нерухомості №46 від 01.10.2014 року в редакції Додаткової угоди №4 від 30.12.2015 року Орендодавець додатково передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування окремо визначене майно - нежитлові офісні приміщення загальною площею 93,2 кв.м., які розташовані на третьому поверсі адмінбудівлі за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, а саме: кімната №11 площею 18,6 кв.м., кімната №12 площею 19,1 кв.м., кімната №13 площею 18,9 кв.м., кімната №14 площею 19,1 кв.м. та кімната №15 площею 17,5 кв.м., що підтверджується Актом приймання - передачі приміщень від 01.01.2016 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Додатковою угодою від 18.04.2016 року про розірвання Договору об'єкта нерухомості №46 від 01.10.2014 року Сторони дійшли згоди 18.04.2016 року (включно) розірвати Договір об'єкта нерухомості №46 від 01.10.2014 року.

На виконання умов Додаткової угоди від 18.04.2016 року про розірвання Договору об'єкта нерухомості №46 від 01.10.2014 року Орендар повернув, а Орендодавець прийняв нежитлові офісні приміщення, які розташовані на третьому поверсі адмінбудівлі за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, що підтверджується Актом приймання - передачі приміщень від 18.04.2016 року.

Суд зазначає, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «КООПМАРКЕТ» перед Центральною спілкою споживчих товариств України за Договором об'єкта нерухомості №46 від 01.10.2014 року за період з 01.10.2014 року по 18.04.2016 року по орендній платі становить 526 523 грн. 54 коп. та по відшкодуванню вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат і послуг, пов'язаних з утриманням приміщень, становить 80 958 грн. 50 коп., що підтверджується довідкою від 28.08.2016 року.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості перед Центральною спілкою споживчих товариств України по орендній платі у розмірі 526 523 грн. 54 коп. та по відшкодуванню вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат і послуг, пов'язаних з утриманням приміщень, у розмірі 80 958 грн. 50 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 526 523 грн. 54 коп. та по відшкодуванню вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат і послуг, пов'язаних з утриманням приміщень, у розмірі 80 958 грн. 50 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період прострочки з 11.10.2014 року по 29.08.2016 року у розмірі 29 926 грн. 60 коп. та інфляційні у розмірі 73 157 грн. 93 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати по орендній платі та відшкодуванню вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат і послуг, пов'язаних з утриманням приміщень, за загальний період прострочки з 11.10.2014 р. по 29.08.2016 р. у розмірі 29 926 грн. 60 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача. Так, Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Крім того, при здійсненні розрахунку 3% річних по орендній платі Позивачем невірно визначений початок періоду прострочки Відповідача за зобов'язаннями квітня 2015 року - квітня 2016 року. Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати по орендній платі та відшкодуванню вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат і послуг, пов'язаних з утриманням приміщень, за загальний період прострочки з 11.10.2014 р. по 29.08.2016 р. у розмірі 15 877 грн. 29 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов»язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних за загальний період з 11.10.2014 р. по 29.08.2016 р. підлягають частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача. Так, при здійсненні розрахунку пені Позивач не врахував, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, а також те, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню інфляційні у розмірі 69 908 грн. 53 коп. за загальний період прострочки з 11.10.2014 року по 29.08.2016 року.

Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню по орендній платі та по відшкодуванню вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат і послуг, пов'язаних з утриманням приміщень, за загальний період прострочки з 11.10.2014 р. по 29.08.2016 р. у розмірі 138 407 грн. 77 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення.

У випадку несвоєчасної сплати відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат і послуг, пов'язаних з утриманням приміщень, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення. (п.8.3 Договору)

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв»язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за період з 11.10.2014 р. по 29.06.2016 р. у розмірі 138 407 грн. 77 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача. Так, Позивач не врахував, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, а також те, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в розмірі 137 917 грн. 03 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 11.10.2014 року по 29.08.2016 року.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «КООПМАРКЕТ» на користь Центральної спілки споживчих товариств України підлягає стягненню заборгованість у розмірі 607 482 грн. 04 коп., 3% річних у розмірі 15 877 грн. 29 коп., інфляційні у розмірі 69 908 грн. 53 коп. та пеня у розмірі 137 917 грн. 03 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Центральної спілки споживчих товариств України - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КООПМАРКЕТ» (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 7/11, Ідентифікаційний код юридичної особи 39381779) на користь Центральної спілки споживчих товариств України (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 7/11, Ідентифікаційний код юридичної особи 00012635) заборгованість у розмірі 607 482 (шістсот сім тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 04 (чотири) коп., 3% річних у розмірі 15 877 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 29 (двадцять дев'ять) коп., інфляційні у розмірі 69 908 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісім) грн. 53 (п'ятдесят три) коп., пеню у розмірі 137 917 (сто тридцять сім тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн. 03 (три) коп. та судовий збір у розмірі 12 467 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 77 (сімдесят сім) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10 жовтня 2016 року.

Суддя О.В. Чинчин