Ухвала

від 06.10.2016 по справі 520/12138/16-к

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/12138/16-к

Провадження № 1-кс/520/2259/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2016 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 , по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру за № 420161620100000002 від 20.01.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ст.227 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04.10.2016 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання про арешт майна.

Як вбачається з клопотання, 20.01.2016 СВ Київським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області на підставі ч.ч.1,4 ст.214 КПК України, внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016162010000002від 20.01.2016за ст.227, ч. 3 ст. 190 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортами громадянина України НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; здійснює виготовлення та накопичення недоброякісної небезпечної алкогольної продукції з нелегально завезеного на територію України спирту. Вказана продукція в подальшому реалізується останнім через мережу сільських та міських магазинів області, ринки, та через мережу Інтернет.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що оперативно-розшуковим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_2 отримано дані, які свідчать про можливу протиправну діяльність, пов`язану із виготовленням та накопиченням недоброякісної небезпечної алкогольної продукції з нелегально завезеного на територію України спирту, а також дані про те, що виготовлення фальсифікованої алкогольної продукції, її зберігання та накопичення, а також зберігання сировини для виготовлення такої продукції, можливо здійснюється в межах с.м.т. Цебрикове, Великомихайлівського району, Одеської області на території наступного господарства: Фермерське господарство, тракторний парк (кадастровий номер 5121655500:01:002:0379).

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (кадастровий номер 5121655500:01:002:0379) на підставі договору оренди перебуває у користуванні ТОВ «Агропереробка».

Прокурор звернувся з клопотанням про арешт майна, яке було вилучено під час обшуку проведеного 03.10.2016 року на підставі ухвали слідчого судді, за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, смт. Цебрикове, території наступного господарства: Фермерське господарство, тракторний парк (кадастровий номер 5121655500:01:002:0379), а саме: металевий ящик з патронами, калібр 5,45 мм 1080 шт.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, вважаючи, що воно підлягає задоволенню в повному обсязі та необхідне для належної кваліфікації вчиненого діяння, розкриття правопорушення, проведення ряду слідчих (розшукових) дій та експертиз.

Власник майна до судового засідання не з`явився, згідно рапорту прокурора про день та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, вважаю, що клопотанняпідлягає задоволенню з наступних підстав:

20.01.2016 відомості про вчинення кримінальних правопорушень за ч.3 ст. 190, ст. 227 КК України внесено до ЄРДР за №420161620100000002.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з Конституцією Українита Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа маєправо мирноволодіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «ОСОБА_9 проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчинення злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину та завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

З урахуванням норм національного законодавства, міжнародних договорів та практики ЄСПЛ, з метою уникнення ризиків можливого приховання та реалізації вказаного в клопотанні майна, враховуючи, що зазначені речі необхідні для належної кваліфікації вчиненого діяння, розкриття правопорушення, проведення ряду слідчих (розшукових) дій та експертиз, слідчий суддя дійшов до висновку про обґрунтованість необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Керуючись ст.ст. 170, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт на предмети, які вилучені під час обшуку 03.10.2016 за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, с.м.т. Цебриковена території наступного господарства: Фермерське господарство, тракторний парк (кадастровий номер 5121655500:01:002:0379) а саме: металевий ящик з патронами, калібр 5,45 мм 1080 шт.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя ОСОБА_1