Рішення

від 11.10.2016 по справі 913/1044/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

11 жовтня 2016 року Справа № 913/1044/16

Провадження №5пн/913/1044/16

За позовом Релігійної організації В«Свято-Миколаївський храм м. Лисичанська Сєвєродонецької єпархії Української Православної церквиВ» , м. Лисичанськ Луганської області

до відповідача ОСОБА_1 міської ради Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області

про визнання права власності

Господарський суд Луганської області у складі судді Віннікова С.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2, керівник;

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору : позивачем заявлено вимоги про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд В«Свято-Миколаївський храм м. Лисичанська Сєвєродонецької єпархії Української Православної церквиВ» , розташований за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Лагоди, буд. 2, який складається з: будівля Храму та дзвіниці літер «А1На-а6» загальною площею 513,0 кв.м, житлова будівля літер «Б1Жб, б1» загальною площею 73,0 кв.м, житлова будівля літер «В1Жв-в3» загальною площею 96,6 кв.м, житлова будівля літер «З1Жз, з1» загальною площею 54,1 кв.м, житлова будівля літер «М1Жм» загальною площею 261,6 кв.м, підвал літер «Пд», мансарда літер «Мн», гаражі літер «Д», «И», котельня літер «Л», сараї літер «Г», «Н», погреби літер «П», «П1», убиральні, літер «у», «у1», огорожі, водопровід, вимощення, ями каналізаційні № 1-4, І-ІV.

Позовна заява обґрунтована ст. 344 Цивільного кодексу України.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н б/д, в якому зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов до висновку щодо задоволення позову у повному обсязі з наступних підстав.

Релігійна організація «Свято-Миколаївський Храм м. Лисичанська Сєвєродонецької єпархії Української Православної Церкви» зареєстрована 15.10.1991 за рішенням Луганського облвиконкому № 318 від 15.10.1991.

Згідно п. 1.1 Статуту Релігійна організація «Свято-Миколаївський Храм м. Лисичанська Сєвєродонецької єпархії Української Православної Церкви», є первинним структурним підрозділом Української Православної Церкви, що безпосередньо входять до складу Сєвєродонецької єпархії УПЦ. Позивач є самостійною юридичною особою, що може мати у власності будинки, споруди, житловий фонд, транспорт, устаткування, інвентар, об'єкти виробничого, культосвітнього та богослужбового призначення, соціальної, інтелектуальної праці, грошові кошти, акції, цінні папери та інше майно, необхідне для матеріального забезпечення його діяльності (п. 4.1. Статуту).

Згідно із технічним паспортом № 1288, складеним ОСОБА_1 комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» 04.03.2015, Свято-Миколаївський Храм м. Лисичанська Сєвєродонецької єпархії Української Православної Церкви, який розташований за адресою: м. Лисичанськ, Луганської області, вул. Лагоди, буд. 2, є комплексом будівель та споруд до складу якого входять: будівля Храму та дзвіниця, літер «АІНа-аб», загальною площею 513,0 м2; житлова будівля, літер «Б1Жб,б1», загальною площею 73,0 м2; житлова будівля, «ВІЖв-вЗ», загальною площею 96,60 м2; житлова будівля, літер « 31Жз,з1», загальною площею 54,10 м2; житлова будівля, літер «МІЖм», загальною площею 261,60 м2; підвал, літер «Пд»; мансарда, літер «Мн»; гаражі, літер «Д», «И»; котельня, літер «Л»; сараї, літер «Г», «Н»; погреби, літер «П», «ПІ»; убиральні, літер «у», «у1»; огорожі, водопровід, вимощення, ями каналізаційні №1-4,1-ІУ.

Протягом всього часу діяльності позивача комплекс будівель та споруд Свято- Миколаївського Храму знаходиться у його використанні за прямим призначенням для задоволення релігійних потреб громадян, проведення богослужіння та ведення підсобного господарства.

Згідно із довідкою ОСОБА_1 комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» № 180 від 07.07.2016 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 62777942 від 05.07.2016 право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна не за ким не зареєстровано, на облік в якості безхазяйного майна не взяте.

Будь-які документи, які підтверджують право власності позивача на вказану будівлю відсутні, у зв'язку з їх знищенням під час богоборчих дій радянської влади. Тому, у випадку самостійного звернення до відповідних органів для державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно позивачеві було б відмовлено з об'єктивних підстав, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відсутність правовстановлюючих документів стало причиною для звернення позивача до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Одним із способів набуття права власності глава 24 Цивільного кодексу України визначає набуття права власності на майно за набувальною давністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цивільного кодексу.

Правила ст. 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, тобто на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року (п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

На підставі наведеної норми право власності набувається давнісним володільцем на майно, яке належить на праві власності іншій особі, а також на безхазяйну річ.

Відповідачем за таким позовом та особою, яка може оспорювати добросовісність і відкритість володіння майном давнісним володільцем, є попередній власник майна або його правонаступник. У разі, якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Судом встановлено, що Свято-Миколаївський Храм м. Лисичанська Сєвєродонецької єпархії Української Православної Церкви, який розташований за адресою: м. Лисичанськ, Луганської області, вул. Лагоди, буд. 2, є комплексом будівель та споруд до складу якого входять: будівля Храму та дзвіниця, літер «А1На-аб», загальною площею 513,0 м2; житлова будівля, літер «Б1Жб,б1», загальною площею 73,0 м2; житлова будівля, «ВІЖв-вЗ», загальною площею 96,60 м2; житлова будівля, літер « 31Жз,з1», загальною площею 54,10 м2; житлова будівля, літер «МІЖм», загальною площею 261,60 м2; підвал, літер «Пд»; мансарда, літер «Мн»; гаражі, літер «Д», «И»; котельня, літер «Л»; сараї, літер «Г», «Н»; погреби, літер «П», «ПІ»; убиральні, літер «у», «у1»; огорожі, водопровід, вимощення, ями каналізаційні №1-4,1-ІУ.

Протягом всього часу діяльності позивача комплекс будівель та споруд Свято- Миколаївського Храму знаходиться у його використанні за прямим призначенням для задоволення релігійних потреб громадян, проведення богослужіння та ведення підсобного господарства.

Згідно із довідкою ОСОБА_1 комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» № 180 від 07.07.2016 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 62777942 від 05.07.2016 право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна не за ким не зареєстровано, на облік в якості безхазяйного майна не взяте.

Отже, володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Так, при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Враховуючи, що позивач більше десяти років відкрито, безперервно та добросовісно володіє вищевказаним об'єктом нерухомості, при цьому, право власності на цей об'єкт не за ким не зареєстроване, позовні вимоги про визнання за Релігійною організацію В«Свято-Миколаївський храм м. Лисичанська Сєвєродонецької єпархії Української Православної церквиВ» (м. Лисичанськ Луганської області, вул. Базарна б. 2 , код 21851417) на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд В«Свято-Миколаївський храм м. Лисичанська Сєвєродонецької єпархії Української Православної церквиВ» , розташований за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Лагоди, буд. 2, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача в сумі 2061 грн. 38 коп., так як спір виник внаслідок його неправильних дій (неоформлення у встановленому порядку права власності на об'єкт нерухомості).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Релігійної організації В«Свято-Миколаївський храм м. Лисичанська Сєвєродонецької єпархії Української Православної церквиВ» до ОСОБА_1 міської ради Луганської області про визнання права власності задовольнити повністю.

2. Визнати право власності за Релігійною організацію В«Свято-Миколаївський храм м. Лисичанська Сєвєродонецької єпархії Української Православної церквиВ» (м. Лисичанськ Луганської області, вул. Базарна б. 2 , код 21851417) на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд В«Свято-Миколаївський храм м. Лисичанська Сєвєродонецької єпархії Української Православної церквиВ» , який розташований за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Лагоди, буд. 2, та складається з: будівлі Храму та дзвіниці літер «А1На-а6» загальною площею 513,0 кв.м, житлової будівлі літер «Б1Жб, б1» загальною площею 73,0 кв.м, житлової будівлі літер «В1Жв-в3» загальною площею 96,6 кв.м, житлової будівлі літер «З1Жз, з1» загальною площею 54,1 кв.м, житлової будівлі літер «М1Жм» загальною площею 261,6 кв.м, підвалу літер «Пд», мансарди літер «Мн», гаражів літер «Д», «И», котельні літер «Л», сараїв літер «Г», «Н», погребів літер «П», «П1», убиралень, літер «у», «у1», огорожі, водопроводу, вимощення, ям каналізаційних № 1-4, І-ІV.

3. Судовий збір в сумі 2061 грн. 38 коп. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 11.10.2016.

Суддя С.В.Вінніков