Рішення

від 22.09.2016 по справі 754/7090/15-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/3432/16

Справа №754/7090/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2016 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді : Галась І.А.

за участю секретаря Ленській Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІЛ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача суму витрат пов'язаних із контейнером №PCIU8136565у у розмірі 2 075 699,49 грн. Також просить стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15 січня на судні KOTA PERWIRA (VPW002E) в Одеський морський торговельний порт на контейнерний термінал Дочірнього підприємства «ГПК Україна» за коносаментом №SHKUOD1000062 прибув контейнер №PCIU8136565 у знаходився вантаж «Меблі». Послуги морського перевезення вищезазначеного вантажу було здійснено компанією перевізником Pacific International Lines Pte Ltd. (надалі за текстом - «Перевізник»). Морським агентом компанії Pacific International Lines Pte Ltd. на території України виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІЛ Україна», яке діє на підставі відповідної агентської угоди. Особа, яка вказується у розділі В« Notify PartyВ» коносаменту, має бути повідомленою про прибуття вантажу до порту призначення, для подальшої передачі вантажу вантажоотримувачу. Відповідно до умов коносаменту №SHKUOD1000062 особою, яку необхідно повідомити про прибуття вантажу є відповідач - ОСОБА_1 Позивач неодноразово повідомляв відповідача про надходження вантажу та необхідність сплатити витрати, пов'язані з контейнером, а саме: 12.01.2011 року засобами телефонного зв'язку, листами від 26.07.2011 року, 25.11.2013 року. Однак відповідачем не було вчинено жодних дій щодо надання необхідних документів для отримання вантажу та сплати витрат, які виникли у зв'язку з перевезенням та зберіганням контейнеру на терміналі. Згідно п.1 («Визначення») умов коносаменту №SHKUOD1000062, тримач коносаменту потрапляє під категорію «Торговець» («Merchant») і несе відповідальність перед Перевізником за належне виконання всіх зобов'язань, прийнятих Торговцем. Відповідно до п. 17 коносаменту №SHKUOD1000062, перевізник має право утримання вантажу і будь-яких документів з усіх не отриманих сум за даним контрактом. Також перевізник має право утримання вантажу і будь-яких документів, пов'язаних з оплатами Торговця Перевізнику за будь-яким іншим контрактом. Перевізник може застосувати своє право утримання в будь-яких час і в будь-якому місці на свій розсуд, незалежно від того, чи була завершена Транспортування за контрактом чи ні. У кожному разі, утримання поширюватиметься для покриття витрат по відшкодуванню належним сум. Для цієї мети Перевізник має право продати вантаж на відкритих торгах або шляхом приватного договору в будь-якому місці на свій розсуд без повідомлення Торговця. Згідно п. 25 Коносаменту, одержувач вантажу зобов'язаний забрати вантаж протягом строку, встановленого тарифами Перевізника. У разі, якщо Одержувач вантажу не приймає вантаж протягом 30-ти днів з дня його прибуття, і такий вантаж, на думку Перевізника, може зноситися, зіпсуватися, знецінитися або викликати витрати на його зберігання, а також будь-які інші витрати, і ці витрати перевищують або дорівнюють значного відсотку вартості вантажу, Перевізник може без повідомлення Одержувача реалізувати, утилізувати або захоронити вантаж для погашення заборгованості Одержувача вантажу перед Перевізником або для запобігання нових витрат пов'язаних з даним вантажем. В зв'язку з тим, що вантаж знаходився на території Одеського морського торговельного порту понад 3 роки та за цей час до позивача не звернулась жодна особа з наміром отримати вищевказаний вантаж, позивачем для запобігання збільшення витрат пов'язаних з надмірним зберіганням вантажу, було прийнято рішення про вивільнення контейнерного обладнання від вантажу «Меблі». 02.06.2014р. позивач надіслав відповідачу лист вих.. №02/06/2014 у якому повідомив останнього про свій намір розпорядитися вантажем на власний розсуд. 01.07.2014р. між позивачем та ТОВ «РА ЛОДЖИСТІК» було укладено договір про надання послуг №40107, за умовами якого ТОВ «РА ЛОДЖИСТІК» зобов'язалось надати позивачу послуги з організації вивільнення контейнерного обладнання від вантажу та 03.09.2014р. організовано розформування контейнеру PCIU8136565, а позивачу було повернуто належне йому контейнерне обладнання. 04.09.2014р. вантаж «Меблі» було вивезено за митну територію України для його подальшого знищення (утилізації), у зв'язку з неможливістю реалізувати вантаж через втрату його якісних характеристик та неможливістю його використання за цільовим призначенням, через його надмірне зберігання на території контейнерного терміналу ДП «ГПК Україна», про що свідчить звіт сюрвеєрської компанії «Vesta trade company Limited» № ODS/ITS/285/2014 від 03.09.2014р. 01.09.2014р. до позивача звернувся відповідач, повідомивши, що саме він є вантажоотримувачем вантажу «Меблі». Позивач листом від 10.09.2014р. повідомив відповідача що можливість сприяння в поверненні вантажу вантажоодержувачу, однак лише у випадку якщо останній сплатить всі витрати, що виникли з його доставкою та зберіганням. Додатково позивачем було запропоновано відповідачеві знижку у 40% від первинної суми витрат, пов'язаних із доставкою та зберіганням вантажу. Але станом на 24.03.2015р. відповідачем кошти сплачено не було, будь-яких дій для отримання вантажу здійснено не було. Відповідно до умов договору між позивачем та ОСОБА_2 підприємством «СОВМОРТРАНС ОДЕСА» №S/197, позивачу були надані послуги по видачі зі складу вантажу, що знаходився у контейнері № PCIU8136565 та виставлено рахунок № НОМЕР_1 від 24.12.2012р. на суму 1404 грн. Також на підставі договору, укладеного між позивачем та ДП «ГПК Україна» №105591/А від 30.11.2010р. та додатків до нього, позивачу були надані послуги вантажно-розвантажувальних робіт та послуги зберігання контейнерного обладнання № PCIU8136565, у зв'язку з чим позивачу були виставлені рахунку (Invoice):

-№595Imp від 15.01.2011р. на суму 191 139,26 грн. з ПДВ (20%);

-№4814Imp від 14.04.2011р. на суму - 27 714,04 грн. з ПДВ (20%);

-№ 13974Exp від 11.09.2014р. на суму - 601,49 грн. з ПДВ (20%);

-№13995Exp від 12.09.2014р. на суму - 14 043,10 грн. з ПДВ (20%);

-№16075Imp від 20.10.2014р. на суму - 7 426,00 грн. (з ПДВ 20%).

Таким чином, загальна суму відповідно до рахунків виставлених позивачу ОСОБА_2 підприємством «ГПК Україна» становить 240 923,89 грн. Також за надання Товариством з обмеженою відповідальністю «РА ЛОДЖИСТІК» послуг з організації вивільнення контейнерного обладнання від вантажу, який зберігається в ньому понад терміни, позивачу було виставлено рахунок-фактура №СФ-0000056 від 01.07.2014р. на суму 52 000 грн. Тарифами Перевізника (Pacific International Lines Pte Ltd), демередж (наднормативне використання контейнерного обладнання) для 40-футових контейнерів типу «НС» вираховується наступним чином: 14 днів з дати вивантаження з борту судна - вільний період; з 15-го по 21-й день - 30 доларів США на добу; з 22-го дня по дату повернення порожнього контейнерного обладнання - 50 доларів США на добу. Виходячи з вищенаведеного, сума демереджу по контейнеру № PCIU8136565 становить:

-З 1-го по 14-й день (період з 15.01.2011р. по 28.01.2011р.) - безкоштовно;

-З 15-го по 21-й день (період з 29.01.2011р. по 04.02.2011р.) - 210 доларів США;

-З 22-го дня по 1329-й день (період з 05.02.2011 р. по 04.09.2014р.) - 65400 доларів США.

Крім того, Перевізником стягується плата за ISPD (фактор безпеки) у розмірі 10000 доларів США. Отже, відповідно до тарифів Pacific International Lines Pte Ltd, загальна сума до сплати складає 75 610 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25.03.2015 р. (1 долар США = 23,56 грн.) становить 1 781 371,60 гривень. Таким чином, загальна сума витрат пов'язаних із вантажем «Меблі» у контейнері № PCIU8136565 складає 2075699,49 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, в наданій суду заяві від 21 червня 2016р. зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, просить розглядати справу за його відсутності на підставі наявних доказів, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, про розгляд справи повідомлявся належним чином. В наданих суду запереченнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та необґрунтованістю, просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов наступного.

Згідно ст. 116 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

Статтею 117 КТМК визначено, що морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні. Морський агент зобов'язаний: а) здійснювати добросовісно свою діяльність відповідно до інтересів судновласника або іншого довірителя і звичайної практики морського агентування; б) діяти в межах своїх повноважень; в) не передавати здійснення своїх функцій іншій особі (суб'єкту), якщо тільки він не був уповноважений на це своїм довірителем.

15 січня на судні KOTA PERWIRA (VPW002E) в Одеський морський торговельний порт на контейнерний термінал Дочірнього підприємства «ГПК Україна» за коносаментом №SHKUOD1000062 прибув контейнер №PCIU8136565 у знаходився вантаж «Меблі». Послуги морського перевезення вищезазначеного вантажу було здійснено компанією перевізником Pacific International Lines Pte Ltd. (надалі за текстом - «Перевізник»). Морським агентом компанії Pacific International Lines Pte Ltd. на території України виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІЛ Україна», яке діє на підставі відповідної агентської угоди. Особа, яка вказується у розділі В« Notify PartyВ» коносаменту, має бути повідомленою про прибуття вантажу до порту призначення, для подальшої передачі вантажу вантажоотримувачу.

Відповідно до умов коносаменту №SHKUOD1000062 особою, яку необхідно повідомити про прибуття вантажу є відповідач - ОСОБА_1

Позивач неодноразово повідомляв відповідача про надходження вантажу та необхідність сплатити витрати, пов'язані з контейнером, а саме: 12.01.2011 року засобами телефонного зв'язку, листами від 26.07.2011 року, 25.11.2013 року.

Однак відповідачем не було вчинено жодних дій щодо надання необхідних документів для отримання вантажу та сплати витрат, які виникли у зв'язку з перевезенням та зберіганням контейнеру на терміналі.

Згідно п.1 («Визначення») умов коносаменту №SHKUOD1000062, тримач коносаменту потрапляє під категорію «Торговець» («Merchant») і несе відповідальність перед Перевізником за належне виконання всіх зобов'язань, прийнятих Торговцем.

Відповідно до п. 17 коносаменту №SHKUOD1000062, перевізник має право утримання вантажу і будь-яких документів з усіх не отриманих сум за даним контрактом. Також перевізник має право утримання вантажу і будь-яких документів, пов'язаних з оплатами Торговця Перевізнику за будь-яким іншим контрактом. Перевізник може застосувати своє право утримання в будь-яких час і в будь-якому місці на свій розсуд, незалежно від того, чи була завершена Транспортування за контрактом чи ні. У кожному разі, утримання поширюватиметься для покриття витрат по відшкодуванню належним сум. Для цієї мети Перевізник має право продати вантаж на відкритих торгах або шляхом приватного договору в будь-якому місці на свій розсуд без повідомлення Торговця.

Згідно п. 25 Коносаменту, одержувач вантажу зобов'язаний забрати вантаж протягом строку, встановленого тарифами Перевізника. У разі, якщо Одержувач вантажу не приймає вантаж протягом 30-ти днів з дня його прибуття, і такий вантаж, на думку Перевізника, може зноситися, зіпсуватися, знецінитися або викликати витрати на його зберігання, а також будь-які інші витрати, і ці витрати перевищують або дорівнюють значного відсотку вартості вантажу, Перевізник може без повідомлення Одержувача реалізувати, утилізувати або захоронити вантаж для погашення заборгованості Одержувача вантажу перед Перевізником або для запобігання нових витрат пов'язаних з даним вантажем.

В зв'язку з тим, що вантаж знаходився на території Одеського морського торговельного порту понад 3 роки та за цей час до позивача не звернулась жодна особа з наміром отримати вищевказаний вантаж, позивачем для запобігання збільшення витрат пов'язаних з надмірним зберіганням вантажу, було прийнято рішення про вивільнення контейнерного обладнання від вантажу «Меблі».

02.06.2014р. позивач надіслав відповідачу лист вих.. №02/06/2014 у якому повідомив останнього про свій намір розпорядитися вантажем на власний розсуд.

01.07.2014р. між позивачем та ТОВ «РА ЛОДЖИСТІК» було укладено договір про надання послуг №40107, за умовами якого ТОВ «РА ЛОДЖИСТІК» зобов'язалось надати позивачу послуги з організації вивільнення контейнерного обладнання від вантажу та 03.09.2014р. організовано розформування контейнеру PCIU8136565, а позивачу було повернуто належне йому контейнерне обладнання.

04.09.2014р. вантаж «Меблі» було вивезено за митну територію України для його подальшого знищення (утилізації), у зв'язку з неможливістю реалізувати вантаж через втрату його якісних характеристик та неможливістю його використання за цільовим призначенням, через його надмірне зберігання на території контейнерного терміналу ДП «ГПК Україна», про що свідчить звіт сюрвеєрської компанії «Vesta trade company Limited» № ODS/ITS/285/2014 від 03.09.2014р.

01.09.2014р. до позивача звернувся відповідач, повідомивши, що саме він є вантажоотримувачем вантажу «Меблі».

Позивач листом від 10.09.2014р. повідомив відповідача що можливість сприяння в поверненні вантажу вантажоодержувачу, однак лише у випадку якщо останній сплатить всі витрати, що виникли з його доставкою та зберіганням. Додатково позивачем було запропоновано відповідачеві знижку у 40% від первинної суми витрат, пов'язаних із доставкою та зберіганням вантажу.

Станом на 24.03.2015р. відповідачем кошти сплачено не було, будь-яких дій для отримання вантажу здійснено не було.

Відповідно до умов договору між позивачем та ОСОБА_2 підприємством «СОВМОРТРАНС ОДЕСА» №S/197, позивачу були надані послуги по видачі зі складу вантажу, що знаходився у контейнері № PCIU8136565 та виставлено рахунок № НОМЕР_1 від 24.12.2012р. на суму 1404 грн. Також на підставі договору, укладеного між позивачем та ДП «ГПК Україна» №105591/А від 30.11.2010р. та додатків до нього, позивачу були надані послуги вантажно-розвантажувальних робіт та послуги зберігання контейнерного обладнання № PCIU8136565, у зв'язку з чим позивачу були виставлені рахунку (Invoice):

-№595Imp від 15.01.2011р. на суму 191 139,26 грн. з ПДВ (20%);

-№4814Imp від 14.04.2011р. на суму - 27 714,04 грн. з ПДВ (20%);

-№ 13974Exp від 11.09.2014р. на суму - 601,49 грн. з ПДВ (20%);

-№13995Exp від 12.09.2014р. на суму - 14 043,10 грн. з ПДВ (20%);

-№16075Imp від 20.10.2014р. на суму - 7 426,00 грн. (з ПДВ 20%).

Таким чином, загальна суму відповідно до рахунків виставлених позивачу ОСОБА_2 підприємством «ГПК Україна» становить 240 923,89 грн.

Також за надання Товариством з обмеженою відповідальністю «РА ЛОДЖИСТІК» послуг з організації вивільнення контейнерного обладнання від вантажу, який зберігається в ньому понад терміни, позивачу було виставлено рахунок-фактура №СФ-0000056 від 01.07.2014р. на суму 52 000 грн. Тарифами Перевізника (Pacific International Lines Pte Ltd), демередж (наднормативне використання контейнерного обладнання) для 40-футових контейнерів типу «НС» вираховується наступним чином: 14 днів з дати вивантаження з борту судна - вільний період; з 15-го по 21-й день - 30 доларів США на добу; з 22-го дня по дату повернення порожнього контейнерного обладнання - 50 доларів США на добу. Виходячи з вищенаведеного, сума демереджу по контейнеру № PCIU8136565 становить:

-З 1-го по 14-й день (період з 15.01.2011р. по 28.01.2011р.) - безкоштовно;

-З 15-го по 21-й день (період з 29.01.2011р. по 04.02.2011р.) - 210 доларів США;

-З 22-го дня по 1329-й день (період з 05.02.2011 р. по 04.09.2014р.) - 65400 доларів США.

Крім того, Перевізником стягується плата за ISPD (фактор безпеки) у розмірі 10000 доларів США. Отже, відповідно до тарифів Pacific International Lines Pte Ltd, загальна сума до сплати складає 75 610 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25.03.2015 р. (1 долар США = 23,56 грн.) становить 1 781 371,60 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено вимогами ст. 133 КТМУ за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт). Фрахтувальником і фрахтівником визнаються особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер).

Згідно положень ст. 134 КТМУ договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі. Документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, є: 1) рейсовий чартер - якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень; 2) коносамент - якщо договір не передбачає умови, зазначеної в пункті 1 цієї статті; 3) інші письмові докази.

Відповідно до ст. 134 КТМУ правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом. Умови договору морського перевезення, не викладені в коносаменті, обов'язкові для одержувача, якщо в коносаменті зроблено посилання на документ, в якому вони викладені.

Вантаж видається в порту призначення: 1) за іменним коносаментом одержувачу, вказаному в коносаменті, або особі, якій коносамент було передано за іменним передаточним написом або в іншій формі з дотриманням правил, установлених для передачі боргової вимоги; 2) за ордерним коносаментом - відправнику або одержувачу залежно від того, складений коносамент "наказу відправника" або "наказу одержувача", а в разі наявності у коносаменті передаточних написів - особі, зазначеній в останньому з неперервного ряду передаточних написів, або пред'явникові коносамента з останнім бланковим написом; 3) за коносаментом на пред'явника - пред'явнику коносамента (ст. 162 КТМУ).

Відповідно до положень ст. 163 КТМУ під час прийому вантажу одержувач зобов'язаний відшкодувати витрати, зроблені перевізником за рахунок вантажу, внести плату за простій судна в порту вивантаження, а також сплатити фрахт і плату за простій у порту навантаження, якщо це передбачено в коносаменті або іншому документі, на підставі якого перевозився вантаж, а у випадку загальної аварії - внести аварійний внесок або надати належне забезпечення. Перевізник може не видавати вантаж до сплати сум або надання забезпечення, зазначених у частині першій цієї статті. Право притримання вантажу перевізник зберігає у випадку здачі його на склад, що не належить одержувачу, за умови повідомлення власника складу про таке право. Після видачі вантажу одержувачу перевізник втрачає право вимоги від відправника чи фрахтувальника платежів, не внесених одержувачем, за винятком випадків, коли перевізник не зміг здійснити право притримання вантажу з незалежних від нього причин.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності, то суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтаю 388 КТМУ визначено, що до вимог, що виникають з договору морського перевезення вантажу, застосовується річний строк позовної давності незалежно від того, здійснюється перевезення у каботажному чи закордонному сполученні. Зазначений термін обчислюється: 1) за вимогами щодо відшкодування збитків від втрати вантажу- після закінчення тридцяти днів з дня, коли вантаж повинен бути виданий, а при перевезенні у змішаному сполученні - після закінчення чотирьох місяців з дня прийняття вантажу до перевезення; 2) за вимогами щодо відшкодування збитків від нестачі або пошкодження вантажу, щодо прострочення доставки або затримання з видачею вантажу і щодо повернення перебору або стягнення недобору провізних платежів - з дня видачі вантажу, а якщо вантаж не було видано - з дня, коли повинен був бути виданий; 3) за вимогами щодо нестачі масових однорідних вантажів, що перевозяться наливом, навалом або насипом, у випадках, передбачених угодою сторін, - з дня підписання ними акта щорічної інвентаризації; 4) за вимогами щодо відшкодування збитків за неподачу судна або його подачу із запізненням, щодо плати за простій судна, а також премій за дострокове навантаження або вивантаження вантажу - з дня закінчення місяця, що настає за тим, у якому почалося або повинно було початися перевезення; 5) у решті випадків - з дня настання події, що стала підставою для заявлення вимоги.

Згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Враховуючи, що у листі від 01.09.2014 року направленого на адресу позивача відповідач ОСОБА_1 фактично визнає свої зобов'язання перед позивачем, а саме зазначає, що «є володільцем вантажу, який знаходиться в контейнері №PCIU8136565, бажає ним розпорядитися та ввезти на територію України. При цьому готовий сплатити всі штрафні санкції по вищевказаному контейнеру», тобто дані дії відповідача свідчать про визнання ОСОБА_1 свого боргу та переривають строк позовної давності.

Згідно ч.1-3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.1-4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Протягом судового розгляду стороною відповідача не було надано будь-яких доказів на спростування позовних вимог, а також обґрунтованості заяви про застосування строку позовної давності.

Позовні вимоги позивача про стягнення суми заборгованості суд вважає обґрунтованими.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 15, 30, 88, 209, 212, 218, 224 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІЛ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІЛ Україна», (ідентифікаційний код 35404624) 2 075 699,49 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІЛ Україна», (ідентифікаційний код 35404624) судовий збір у розмірі 3654 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: